ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/28789/25
категорія 104020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "К I Партнер" до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області, за участю третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "К I Партнер" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області, в якому просить суд визнати протиправним, скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 09.12.2025 року по скарзі ОСОБА_2 щодо адвоката ОСОБА_1 та зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Житомирської області розглянути скаргу ТОВ "К і Партнер" щодо адвоката ОСОБА_1 по суті, з оцінкою наданих доказів та відповідністю дій адвоката вимогам Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" і Правил адвокатської етики.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ "К І Партнер» є стягувачєм за виконавчим провадженням №70229580, відкритим 03.11.2022 р. приватним виконавцем ОСОБА_3 на виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 19.09.2022 у справі №296/5882/21. З 2008 року ОСОБА_1 був поручителем за кредитною угодою, а з 29.07.2022 року отримав статус адвоката України. Незважаючи на набуття статусу адвоката України, ОСОБА_1 системно та впродовж понад трьох років умисно не виконує обов`язкове до виконання судове рішення. 09.12.2025 Дисциплінарна палата КДКА Житомирської області, розглянувши скаргу позивача, ухвалила рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи, обґрунтувавши це відсутністю компетенції контролювати виконання судових рішень адвокатами, як фізичними особами, та відсутністю ознак дисциплінарного проступку. Позивач вважає зазначене рішення КДКА незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує як чинне законодавство України, так і його права.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Задоволено заяву позивача та залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 . Зобов`язано відповідача надати суду у строк, встановлений для подання відзиву на позов, надати суду належним чином засвідчені копії документів, які були предметом розгляду при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності; обґрунтовані письмові пояснення по суті прийнятого рішення.
Станом на дату розгляду справи відповідач своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.
Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до положень ст.ст. 257, 262 КАС України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "К І Партнер", код ЄДРПОУ 42083807, було зареєстровано 23.04.2018. Види діяльності - Основний: 69.10 Діяльність у сфері права.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 19.09.2022 у справі №296/5882/21 стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "К і Партнер" заборгованість за кредитним договором №014/5904/3/18133 від 19 червня 2008 року в розмірі 396698 грн. 52 коп, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 357586,30 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 33106,04 грн, заборгованості за пенею в розмірі 6006,18 грн.
Як вказує позивач, адвокат Томашевський О.В. вчинив кримінальне правопорушення, передбачене статтею 382 КК України - умисне невиконання судового рішення, являючись боржником відповідно до постанови Житомирського апеляційного суду від 19.09.2022 року у справі № 296/5882/21.
Калінін Р.С. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "К і Партнер" звернувся 01.10.2025 року до КДКА Житомирської області зі скаргою на дії адвоката Томашевського О.В.
09.12.2025 Дисциплінарна палата КДКА Житомирської області прийняла рішення №63/1, яким відмовила в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001312 від 29.07.2022) за відсутністю в його діях ознак дисциплінарного проступку.
Не погоджуючись з рішенням КДКА Житомирської області №63/1 від 09.12.2025, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.
Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Згідно з положеннями статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема: 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб у суді; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.
Статтею 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.
Адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правничої допомоги, крім випадків, установлених законом. Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.
Згідно частин 1, 2 статті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Частиною 1 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Приписами статті 37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", передбачено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката здійснюється в порядку, передбаченому положеннями статті 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Положеннями частин 1, 2 статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Статтею 40 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
Статтею 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Положеннями частин першої та п`ятої статті 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.
Згідно з частинами 7 та 8 вказаної статті рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.
Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів розроблене Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, яке затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120 (далі - Положення).
Відповідно до пункту 7 Положення дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Відповідно до пункту 12 Положення дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Згідно з пунктом 24 Положення голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).
Відповідно пункту 25 Положення член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Пунктом 30 Положення встановлено, що заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до пункту 39 Положення дисциплінарна справа стосовно адвоката має бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня її порушення.
Пунктами 43 та 44 Положення визначено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення осіб, яким відомі будь-які відомості, що мають значення для дисциплінарної справи.
Відповідно до пункту 49 Положення за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи.
Рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі: а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку у тому числі виконання ним встановлених вимог з підвищення професійного рівня за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки підтвердженого електронним сертифікатом про підвищення кваліфікації за формою затвердженою Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України; б) закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у разі встановлення дисциплінарного проступку у діях адвоката; в) відкликання заяви (скарги) заявником (скаржником); г) на дату прийняття рішення, за результатами розгляду скарги, адвоката позбавлено права на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно з пунктом 50 Положення за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України; 4) для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
За приписами статті 2 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року (далі по тексту - Правила адвокатської етики), дія Правил поширюється на всіх адвокатів України, адвокатів іноземних держав, що внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, а також адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку.
Згідно преамбули Правила адвокатської етики (далі по тексту - Правила) вони мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві.
Правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.
Згідно зі ст. 2 Правил дія Правил поширюється на:
- всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката або підірвати престиж адвокатської професії;
- всіх адвокатів України, адвокатів іноземних держав, що внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, а також адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку;
- адвокатів - членів органів адвокатського самоврядування, помічників та стажистів адвокатів, інших осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) у частині, яка застосовна до їх діяльності;
- відносини, що виникли або існують після їх прийняття.
Стаття 7 Правил адвокатської етики передбачає, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами.
Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Стаття 11 Правил адвокатської етики передбачає, що зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов`язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
Адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
Адвокат повинен забезпечувати обґрунтовано необхідний рівень компетентності своїх помічників, стажистів, технічного персоналу та інших осіб, що залучаються ним для виконання окремих робіт у зв`язку з виконанням доручення.
Стаття 12-1 Правил адвокатської етики передбачає, що адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки.
Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов`язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.
Відповідно до статті 25 Правил адвокатської етики адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати свої особисті зв`язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Аналізуючи вищенаведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення стосовно адвоката є вчинення ним саме дисциплінарного проступку. Питання щодо наявності чи відсутності у діях адвоката складу дисциплінарного проступку з`ясовується під час дисциплінарного провадження, за результатами якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення або рішення про закриття дисциплінарної справи. Такі рішення мають бути належним чином обґрунтованими та вмотивованими.
Водночас, відповідно до приписів статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Отже, встановлення факту наявності дисциплінарного проступку та вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності можливе виключно за результатами проходження всіх передбачених законом стадій дисциплінарного провадження з дотриманням принципів повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи.
З матеріалів справи вбачається, що 09.12.2025 Дисциплінарна палата КДКА Житомирської області прийняла рішення №63/1 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвокат ОСОБА_1 за відсутністю в його діях ознак дисциплінарного проступку. Підставами відмови слугувало те, що в діях адвоката ОСОБА_1 відсутні ознаки дисциплінарного проступку, адже ДП КДКА не наділена повноваженнями контролювати виконання чи невиконання громадянами України - адвокатами судового рішення, а також давати оцінку діям адвоката в контексті застосування відносно адвоката кримінального кодексу України навіть у разі вчинення адвокатом кримінального правопорушення. Це відноситься до компетенції працівників виконавчої служби та працівників поліції, але не Дисциплінарної палати КДКА.
Підставою для звернення Калініна Р.С. в інтересах ТОВ "К і Партнер" до КДКА Житомирської області стала наявність постанови Житомирського апеляційного суду від 19.09.2022 у справі №296/5882/21 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором, а також твердження скаржника про нібито вчинення адвокатом ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 КК України, у зв`язку з невиконанням зазначеного судового рішення.
Суд зазначає, що сам по собі факт наявності невиконаного судового рішення щодо адвоката як фізичної особи не є безумовною та самостійною підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності як адвоката.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою дисциплінарної відповідальності адвоката є вчинення ним дисциплінарного проступку. При цьому дисциплінарний проступок має бути пов`язаний саме зі здійсненням адвокатської діяльності, порушенням присяги адвоката України, Правил адвокатської етики або невиконанням професійних обов`язків адвоката.
Зі змісту поданої скарги та доданих матеріалів не вбачається жодних належних та допустимих доказів того, що дії ОСОБА_1 були пов`язані із здійсненням ним адвокатської діяльності, порушували Правила адвокатської етики чи свідчили про неналежне виконання професійних обов`язків адвоката.
Доводи скаржника фактично ґрунтуються виключно на припущеннях про наявність у діях адвоката складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 КК України. Водночас, питання наявності чи відсутності в діях особи складу кримінального правопорушення належить виключно до компетенції органів досудового розслідування та суду в межах кримінального провадження і не може бути предметом самостійної оцінки дисциплінарної палати КДКА.
Суд звертає увагу, що дисциплінарна палата КДКА не наділена функціями органу досудового розслідування або суду та не уповноважена встановлювати факт вчинення кримінального правопорушення чи надавати правову кваліфікацію діям особи за нормами Кримінального кодексу України.
Крім того, матеріали справи не містять доказів притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, повідомлення йому про підозру, наявності обвинувального вироку суду чи інших процесуальних рішень, які б підтверджували факт умисного невиконання судового рішення.
Крім того, сам факт внесення відомостей до ЄРДР та наявність кримінального провадження не свідчить автоматично про доведеність вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та не є безумовною підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, внесення відомостей до ЄРДР є лише початковою стадією досудового розслідування та свідчить про необхідність перевірки відповідних обставин уповноваженими органами. При цьому правова оцінка діям особи та встановлення факту вчинення кримінального правопорушення належить виключно до компетенції органів досудового розслідування та суду.
Матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_1 про підозру, направлення обвинувального акта до суду чи ухвалення обвинувального вироку, який набрав законної сили. Відтак, твердження позивача про вчинення адвокатом кримінального правопорушення ґрунтуються виключно на факті існування кримінального провадження, що саме по собі не підтверджує наявності вини адвоката та не може бути достатньою підставою для порушення дисциплінарної справи.
Крім того, суд враховує, що предметом скарги до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області фактично є невиконання ОСОБА_1 судового рішення щодо стягнення грошових коштів як боржником у цивільних правовідносинах. Ці обставини самі по собі не свідчать про порушення ним правил здійснення адвокатської діяльності чи вимог Правил адвокатської етики.
Відповідно до пункту 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку, доки його вину не буде доведено у встановленому законом порядку, а обов`язок доказування покладається саме на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Позивачем не надано жодного належного доказу того, що ОСОБА_1 , здійснюючи адвокатську діяльність, порушив вимоги Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" чи Правил адвокатської етики. Натомість, доводи позивача фактично зводяться до незгоди з поведінкою боржника у виконавчому провадженні, що саме по собі не свідчить про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
Суд також враховує, що контроль за виконанням судових рішень та застосування заходів примусового виконання покладено законом на органи державної виконавчої служби та приватних виконавців. Саме в межах виконавчого провадження вирішуються питання щодо наявності чи відсутності ухилення боржника від виконання судового рішення та застосування передбачених законом заходів впливу.
Таким чином, Дисциплінарна палата КДКА Житомирської області дійшла обґрунтованого висновку про відсутність у діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку та правомірно відмовила у порушенні дисциплінарної справи.
Доводи позивача не спростовують висновків Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області, не підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» або Правил адвокатської етики та зводяться до суб`єктивного тлумачення позивачем обставин справи і незгоди з прийнятим рішенням.
Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів. Так, у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі №810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі №813/2639/18, від 14 грудня 2020 року у справі №821/1030/17, від 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15 сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Доводи позивача, якими він обґрунтує свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами.
Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Дисциплінарної палати КДКА Житомирської області № 63/1 від 09.12.2025 р. є правомірним, обґрунтованим, прийнятим на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також із дотриманням принципу неупередженості, а тому скасуванню не підлягає. З огляду на це, відсутні підстави для задоволення вимоги про зобов`язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області розглянути скаргу ТОВ "К і Партнер" щодо адвоката Томашевського О.В. по суті, з оцінкою наданих доказів та відповідністю дій адвоката вимогам Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" і Правил адвокатської етики.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов необґрунтований та задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "К I Партнер" (вул. Ольгинська, 4, м. Коростень, Житомирська обл. 11501, код ЄДРПОУ 42083807) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області (вул. Велика Бердичівська, 28, м. Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 25777050), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування рішення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко
25.08.26