ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/22585/25
У Х В А Л А
в порядку виконання судового рішення
25 серпня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в:
В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа №380/22585/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі № 380/22585/25 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1159/12/18410 від 29.09.2025. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ: 13814885) здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1159/12/18410 від 29.09.2025, з урахуванням виплачених сум.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі № 380/22585/25 набрало законної сили 21.04.2026.
08.07.2026 до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі.
В обґрунтування поданої заяви було зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області ухиляється від виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі №380/22585/25, в частині виплати ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі №380/22585/25 поточної пенсії. Так, згідно відповіді Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 23.04.2026 ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі №380/22585/25 встановлено до виплати кожного поточного місяця пенсію у розмірі 23999,82 грн. Однак, ОСОБА_1 і досі, жодного місяця з дати набрання рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі №380/22585/25 законної сили не отримав пенсію у розмірі 23999,82 грн.
Ухвалою суду від 17.07.2026 заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати до Львівського окружного адміністративного суду, протягом 30 (тридцяти) днів з моменту набрання ухвалою законної сили, звіт про виконання рішення суду від 18 грудня 2025 року у справі № 380/22585/25
На виконання зазначеної ухвали від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 14.08.2026 до суду надійшов звіт про виконання рішення суду від 18 грудня 2025 року у справі № 380/22585/25.
В обґрунтування поданого звіту відповідач зазначає, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 у справі № 380/22585/25 проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1159/12/18410 від 29.09.2025, з урахуванням виплачених сум.
Загальна сума заборгованості за період з 01.02.2023 по 30.04.2026 становить 135106,87 грн.
Після здійсненого перерахунку підсумок пенсії ОСОБА_1 станом на дату виконання рішення суду, а саме з 01.05.2026 становить 23999,82 грн.
Водночас, щодо виплати коштів нарахованих на виконання рішення суду зазначає, що до 08.06.2026 виплата пенсій проводилась відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.
Відповідно до вимог вказаного Порядку видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.
Враховуючи зазначене, на підставі пункту 5 Порядку № 821 додатковими відомостями на виконання погашення заборгованості за судовими рішеннями, було виплачено частину коштів за судовим рішенням у справі № 380/14007/21 та у справі № 380/20679/23.
З визнанням рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» (далі - Постанова № 821) протиправною та нечинною, інший чинний нормативно-правовий акт, який би визначав порядок здійснення видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, на сьогодні відсутній.
Зазначає, що спрямування коштів на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень може здійснюватися виключно у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, що передбачає прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного акта.
Повідомляє, що Головне управління звернулося до Пенсійного фонду України з листом № 1300-1002-5/126918 від 14.08.2026 про виділення коштів для виплати заборгованості нарахованої по даній справі.
Отже, враховуючи зазначене вважає, що Головним управлінням виконано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 у справі №380/22585/25 в межах покладених судом зобов`язань.
Від представника позивача 17.08.2026 до суду надійшли заперечення на звіт, у яких звертає увагу, що у поданому звіті Головне управління одночасно визнає обов`язковість судового рішення (посилаючись на статтю 129-1 Конституції України та статтю 370 КАС України) і тут же повідомляє суд, що виплату присудженої пенсії воно не здійснює та здійснювати не буде до прийняття Кабінетом Міністрів України окремого акта.
Зазначає, що перерахунок пенсії без фактичної виплати перерахованої пенсії не є виконанням судового рішення. За даними самого звіту, перерахований розмір пенсії позивача становить 23999,82 грн на місяць, тоді як фактично виплачується 18654,58 грн. Тобто щомісяця позивач недоотримує 5345,24 грн своєї пенсії, які Головне управління самостійно спрямовує до так званої «поточної заборгованості», яка передбачена вже скасовнаою Постановою №821.
Перевіривши поданий звіт, суд керується таким.
Стаття 129-1 Конституції України передбачає, що судове рішення є обов`язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, гарантує право особи на виконання судового рішення, винесеного на її користь, протягом розумного строку. Згідно частини 2 статті 14 та частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки протилежне суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Суд також зауважує, що у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» Європейський суд з прав людини наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд під час вирішення справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Отже, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27 від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України № 11944/05 від 12 травня 2011 року).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Ромашов проти України від 27 квітня 2004 року, Шаренок проти України від 22 лютого 2004 року зазначено, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), № 29439/02 від 26 квітня 2005 року та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06 від 19 лютого 2009 року).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішенню суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Також суд зауважує, що з аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Відповідно до статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з чч. 1-5 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Так, розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, судом встановлено, що станом на теперішній час відповідачем рішення суду у справі №380/22585/25 не виконано, адже перерахувавши позивачу пенсію, відповідач фактично її не виплачує, що власне ним і не заперечується.
Посилання пенсійного органу на те, що відсутній порядок проведення таких виплат суд відхиляє, оскільки за відсутності іншого правового регулювання поточна пенсія позивачу має виплачуватись у належному розмірі, в тому числі перерахованому на виконання рішення суду.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для затвердження звіту, поданого на виконання рішення суду у справі.
Водночас, суд зазначає, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про встановлення нового строку для виконання рішення суду.
Суд також враховує, що відповідач є бюджетною установою та фінансується з Державного бюджету України, на відповідача поширюються вимоги Бюджетного кодексу України.
Відтак, аналізуючи причинно-наслідковий зв`язок невиконання у повному обсязі рішення суду, суд вважає відсутніми ознаки вини та умислу у діях керівника відповідача та відповідно робить висновок про недоцільність застосування до нього штрафних санкцій.
Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи, що дана справа стосується питання щодо обчислення та перерахунку виплат із бюджету, з огляду на наведені вимоги ст. ст. 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд приходить до висновку, що необхідно відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про результати виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі № 380/22585/25, та звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від сплати штрафу. А також, встановити відповідачу новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у цій справі, зобов`язавши відповідача надати у строк впродовж трьох місяців з дня отримання цієї ухвали звіт про виконання у повному обсязі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі № 380/22585/25 із дотриманням вимог 382-2, 382-3 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтею 382-2, 382-3 КАС України, -
п о с т а н о в и в:
відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі № 380/22585/25.
Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від сплати штрафу.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі № 380/22585/25, зобов`язавши його надати у строк впродовж трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання у повному обсязі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі № 380/22585/25 із дотриманням вимог 382-2, 382-3 КАС України.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ: 13814885) надати інформацію про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання судового рішення; реєстраційний номер облікової картки платника податку/серію і номер паспорта такої особи, а також інформацію про зареєстроване місце її проживання (перебування).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна