ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
24 серпня 2026 року м. Полтава Справа № 440/16195/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бевза В.І., перевіривши матеріали заяви Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військова частина НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 04.09.2025 виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 04.09.2025 виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", за вирахуванням фактично сплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 у належному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 07.07.2015 по 30.11.2015 з урахуванням базового місяця відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (у відповідній редакції), за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 зі встановленням місяця підвищення доходів - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 у фіксованому розмірі відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (у відповідній редакції);
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.07.2015 по 30.11.2015 з урахуванням базового місяця відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (у відповідній редакції), за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 зі встановленням місяця підвищення доходів - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 у фіксованому щомісячному розмірі 3881,24 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (у відповідній редакції).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 у справі № 440/16195/25 ухвалено:
"Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні нарахування та виплати грошового забезпечення (в тому числі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024,2025 роки) за період з 29.01.2020 по 04.09.2025 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити (з урахуванням проведених виплат) ОСОБА_1 (в тому числі щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024,2025 роки) за період з 29.01.2020 по 04.09.2025 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 07.07.2015 по 30.11.2015.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення позивачу за період з 07.07.2015 по 30.11.2015 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - липень 2015 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 28.02.2018.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.03.2018 по 28.01.2020 різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині у сумі 3881,24 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 по 28.01.2020, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити".
Рішення суду набрало законної сили 24.06.2026.
17.08.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду від представника військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №440/16195/25, в якій просить:
- скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 року у справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволеній адміністративного позову у повному обсязі.
В якості нововиявленої обставини представник відповідача зазначає постанову Верховного Суду України, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24, якою рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року по справі № 320/29450/24 було скасовано, та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог до Кабінету Міністрів України про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати п. 2 Постанови № 481 про внесення змін до п. 4 Постанови № 704 відмовлено.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.08.2026 заяву передано судді Бевзі В.І.
Розглянувши заяву, суддя встановив, що її подано без додержання вимог, встановлених ст. 364 КАС України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 364 КАС України, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 2, 3 ст. 364 КАС України, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) ім`я (найменування) інших учасників справи;
4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява;
5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;
6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
До заяви додаються, крім іншого, документ про сплату судового збору; докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.
В силу положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 цього ж Закону, за подання до адміністративного суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами встановлюється ставка судового збору у вигляді 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У заяві представника військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №440/16195/25 наявне клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що відповідач є бюджетною установою, яка утримується за рахунок Державного бюджету і у зв`язку з обмеденим бюджетним фінансуванням на рахунках відповідача відсутні цільові для сплати судового збору.
Надаючи оцінку даному клопотанню, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору та перелік суб`єктів, до яких такі умови можуть бути застосовані, визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Вимогами статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Враховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, відповідач не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Крім того, суд звертає увагу скаржника на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18 відступивши від своїх попередніх позицій, наголосила, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України Про судовий збір конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд звертає увагу, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною для відстрочення сплати судового збору. Якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то відсутність фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови, за наявності яких можливе було б звільнити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення/відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відсутні.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Аналогічна позиція викладена у постанові ВП ВС від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.
Так, як слідує зі змісту позовних вимог, позивач заявляв дві вимоги немайнового характеру.
За таких обставин за звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами має бути сплачений судовий збір у розмірі 3028*0,4*150%*2 = 3633,60 грн.
Однак заявник надав доказ сплати судового збору у розмірі 1816,80 грн.
Отже, заявнику слід доплатити судовий збір у сумі 1816,8 грн.
Пунктом 1 частини третьої статті 364 КАС України визначено, що до заяви додаються копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подана в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази направлення її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
До заяви заявником не додано копію заяви з усіма доданими документами для позивача.
Частиною 3 статті 366 КАС України передбачено, що до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 364 КАС України, заявником не зазначені нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин у частині судового рішення щодо задоволених позовних за період по 19.05.2023 із урахуванням висновків постанови Верховного Суду України, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24, оскільки відповідач просить скасувати рішення суду у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 1 ст. 169 КАС України).
Таким чином заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 364, 366 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В ИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору за подання цієї заяви.
Заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №440/16195/25 залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення недоліку - упродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду
- копію заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та усіх доданих до неї документів для позивача ;
- докази сплати судового збору у розмірі 1816,8 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, код за ЄДРПОУ: 37959255, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: [рахунок приховано], Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд;
- зазначення нововиявлених обставин для рішення суду щодо спірного періоду по 19.05.2023, яким задоволені позовні вимоги, відповідно до цієї ухвали суду.
Роз`яснити заявнику, що у разі неусунення недоліку заяви, вона буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Головуючий суддя В.І. Бевза