СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 серпня 2026 року Справа № 480/4321/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4321/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 13.07.2015 по 10.02.2016;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 13.07.2015 по 10.02.2016 із врахуванням січня 2008 року як «базового» місяця (місяця підвищення доходу) для обчислення індексу споживчих цін при проведенні індексації грошового забезпечення, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 13.07.2015 по 10.02.2016 з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, по день її фактичної виплати;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 10.02.2016 по 04.10.2016;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 10.02.2016 по 04.10.2016 з врахуванням січня 2008 року як «базового» місяця (місяця підвищення доходу) для обчислення індексу споживчих цін при проведенні індексації грошового забезпечення, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 10.02.2016 по 04.10.2016 з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, по день її фактичної виплати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером Національної гвардії України та у період з 13.07.2015 по 04.10.2016 проходив військову службу у складі Національної гвардії України на підставі Указу Президента України від 14.01.2015 №15/2015 «Про часткову мобілізацію». Зазначає про протиправну відсутність нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовими частинами.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвала про відкриття провадження - відповідачем отримано 05.06.2025 через систему «Електронний суд»
Представник Військової частини НОМЕР_1 подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки був звільнений з військової служби у 2016 році, а з позовом звернувся лише у 2025 році. Також відповідач посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 та стверджує, що для подальшого обчислення індексу споживчих цін слід застосовувати грудень 2015 року, а не січень 2008 року.
Крім того, Військова частина НОМЕР_1 вказує, що підвищення постійних складових грошового забезпечення та щомісячної премії виключало нарахування індексації, а відсутність фінансових ресурсів і відповідних роз`яснень не давала можливості здійснювати її виплату. Вимоги про компенсацію втрати частини доходів відповідач вважає передчасними, оскільки індексацію позивачу ще не нараховано і не виплачено.
Представник Військової частини НОМЕР_2 також подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Вказував, що нарахування грошового забезпечення проводилось відповідно до законодавства, у спірний період змінювався розмір премії та інших постійних складових доходу, а надані позивачем довідка і грошовий атестат не містять усіх даних, необхідних для визначення індексації. Військова частина НОМЕР_2 також вважала передчасними вимоги про компенсацію втрати частини доходів, оскільки така компенсація виплачується одночасно з погашенням заборгованості, тоді як індексація грошового забезпечення на час розгляду справи позивачу не нарахована та не виплачена.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 з 13.07.2015 по 10.02.2016 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , а після переведення продовжив проходження служби у Військовій частині НОМЕР_2 до 04.10.2016.
Витягами з наказів підтверджується зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 з 13.07.2015, виключення з її списків 10.02.2016, зарахування до Військової частини НОМЕР_2 з 10.02.2016 та виключення зі списків останньої 04.10.2016.
Довідкою Військової частини НОМЕР_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення за період служби позивача, довідкою Військової частини НОМЕР_2 , грошовим атестатом №18 та відповідями військових частин на звернення позивача підтверджується, що індексація грошового забезпечення за спірні періоди не нараховувалась і не виплачувалась.
При цьому з довідки Військової частини НОМЕР_2 вбачається, що грошове забезпечення цією військовою частиною нараховувалось позивачу починаючи з 11.02.2016, тоді як грошове забезпечення за 10.02.2016 було віднесено до розрахунку Військової частини НОМЕР_1 . Отже, при визначенні належного відповідача за окремі календарні періоди суд враховує фактичний розподіл фінансового забезпечення між частинами.
Таким чином, спірним у цій справі є право позивача на індексацію грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення посадових окладів, право на одночасну компенсацію утриманого податку з доходів фізичних осіб, а також наявність підстав для компенсації втрати частини доходів до фактичної виплати основної суми індексації.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідно до частин другої та третьої статті 9 цього Закону до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення, а грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до частини шостої статті 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення». Відповідно до статті 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці та грошове забезпечення.
Аналогічні положення містить пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), згідно з яким індексації підлягає, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці та складовою грошового забезпечення військовослужбовця, а її нарахування у зв`язку зі зростанням споживчих цін є обов`язковим.
Посилання відповідачів на відсутність фінансування суд відхиляє, оскільки відсутність чи недостатність бюджетних асигнувань не може бути підставою для невиконання встановленого законом обов`язку. Реалізація права особи, яке ґрунтується на чинному законодавстві, не може ставитися в залежність від бюджетних призначень або внутрішнього розподілу коштів.
Доводи Військової частини НОМЕР_1 про пропуск строку звернення до суду також не приймаються. Спір стосується невиплати грошового забезпечення за періоди, що виникли до набрання чинності Законом України від 01.07.2022 №2352-IX. У редакції частини другої статті 233 КЗпП України, чинній на час виникнення права на відповідні виплати, звернення до суду з вимогами про стягнення належної працівникові заробітної плати не обмежувалося будь-яким строком. Подальша зміна законодавства не може ретроспективно позбавляти особу права на судовий захист щодо виплат, строк звернення за якими на час виникнення права не був обмежений.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що остаточну позицію відповідачів щодо відмови у здійсненні нарахування позивач отримав із листів від 29.12.2024 та 18.04.2025, після чого звернувся до суду 30.05.2025. Тому підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду немає.
Стосовно місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації у спірні періоди, суд зазначає наступне.
Пунктом 5 Порядку №1078 у редакції, що застосовується з 01.12.2015, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення.
З 01.12.2015 зміна розміру інших складових грошового забезпечення без підвищення тарифної ставки (посадового окладу) не є підставою для зміни місяця підвищення доходу. Тому збільшення щомісячної премії, надбавки чи іншої додаткової складової за відсутності підвищення посадового окладу не змінює початку обчислення індексу споживчих цін.
Схеми посадових окладів військовослужбовців у період до 01.03.2018 були визначені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294, яка набрала чинності з 01.01.2008. Наступне підвищення посадових окладів відбулося лише з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.
Отже, січень 2008 року є місяцем останнього підвищення посадових окладів військовослужбовців перед спірними періодами та місяцем, із урахуванням якого підлягає обчисленню індекс споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
Висновок про застосування січня 2008 року до розрахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 19.05.2022 у справі №380/11904/21, від 28.06.2022 у справі №420/4841/21, від 28.09.2022 у справі №400/1119/21 та від 16.08.2023 у справі №440/5333/21.
Стосовно частини спірного періоду до 01.12.2015 суд зазначає, що на час призову позивача на військову службу у липні 2015 року діяв абзац 3 п. 10-1 Порядку № 1078, за правилами якого обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
Тому первісно з липня 2015 року Військова частина Національної гвардії 3022 мала право встановити базовим саме цей місяць.
Отже, саме з грудня 2015 року, а не з липня 2015 року, як зазначено в позові, ОСОБА_1 має право на проведення індексації його грошових доходів, виходячи з базового місяця січня 2008 року.
Разом з тим суд ураховує, що за 10.02.2016 грошове забезпечення позивача здійснювала Військова частина НОМЕР_1 , а Військовою частиною НОМЕР_2 нарахування грошового забезпечення розпочато з 11.02.2016. Тому вимоги до Військової частини НОМЕР_2 підлягають задоволенню за період з 11.02.2016 по 04.10.2016, а в частині зобов`язання цієї частини здійснити нарахування за 10.02.2016 належить відмовити.
Щодо одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу.
Відповідно до пунктів 2-5 Порядку №44 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям для відшкодування утриманих сум податку з доходів фізичних осіб, а її виплата здійснюється установами, які утримують військовослужбовців, одночасно з виплатою грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат.
Пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України визначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, утримані з грошового забезпечення, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів відповідної категорії громадян.
Індексація є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, тому її нарахування та виплата мають бути проведені з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку №44.
Стосовно вимог про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати.
Статтею 2 Закону №2050-III передбачено, що компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам. До таких доходів належить, зокрема, заробітна плата та грошове забезпечення, які не мають разового характеру.
Згідно зі статтями 3, 4 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого доходу за відповідний місяць після утримання податків і обов`язкових платежів на індекс інфляції у період невиплати, а виплата суми компенсації проводиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Аналогічні положення закріплені у пунктах 2-4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що основними умовами виплати компенсації є порушення строків виплати доходу та фактична виплата основної суми заборгованості. Компенсація втрати частини доходів має нараховуватися і виплачуватися одночасно з погашенням відповідної заборгованості.
Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.07.2018 у справі №404/6317/16-а, від 25.10.2018 у справі №420/1410/17, від 10.02.2020 у справі №134/87/16-а, від 16.04.2020 у справі №200/11292/19-а, від 01.04.2021 у справі №120/4555/18-а та від 14.05.2025 у справі №160/672/24.
На час розгляду цієї справи індексацію грошового забезпечення за спірні періоди позивачу не нараховано і не виплачено. Отже, подія, з якою Закон №2050-III пов`язує одночасну виплату компенсації, ще не настала, а тому вимоги про зобов`язання відповідачів нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів є передчасними та задоволенню не підлягають.
Відмова у задоволенні цих вимог як передчасних не позбавляє позивача права на отримання компенсації втрати частини доходів одночасно з фактичною виплатою індексації у порядку, передбаченому Законом №2050-III і Порядком №159.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачами не доведено правомірності повного ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у спірні періоди. Водночас позовні вимоги про компенсацію втрати частини доходів заявлені до фактичної виплати індексації, у зв`язку із чим є передчасними.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій. Доказів понесення інших судових витрат, які підлягали б розподілу відповідно до статті 139 КАС України, матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 10.02.2016 включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 10.02.2016 включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною виплатою компенсації сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 11.02.2016 по 04.10.2016 включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) індексацію грошового забезпечення за період з 11.02.2016 по 04.10.2016 включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною виплатою компенсації сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Кунець