СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 серпня 2026 року Справа № 480/4363/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4363/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 до 26.10.2024 в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 26.10.2024 в загальній сумі 220 578,38 грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та був виключений зі списків особового складу частини і всіх видів забезпечення 26.10.2024. Під час проходження служби відповідач не нараховував та не виплачував йому індексацію-різницю грошового забезпечення, передбачену абзацами 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Ухвалою суду від 06.06.2025 у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Позовну заяву позивача залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших обґрунтованих та поважних причин його пропуску за період з 19.07.2022 по 26.10.2024, а також доказів поважності причин його пропуску.
У порядку усунення недоліків позовної заяви, представник позивача подала заяву, у якій просила вважати причину пропуску строку звернення поважною та поновити позивачу такий строк.
Ухвалою суду від 16.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення в період з 19.07.2022 до 26.10.2024 в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу різницю індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 до 26.10.2024, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 повернуто позивачу.
Провадження у справі було відкрито відповідно до ухвали суду від 16.06.2025. Ухвала про відкриття провадження - відповідачем отримано 18.06.2025 через систему «Електронний суд»
Відповідач подав відзив, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. Військова частина посилалася на те, що індексація проводиться в межах фінансових ресурсів відповідного бюджету, а її нарахування належить до дискреційних повноважень відповідача.
Також відповідач зазначив, що з березня 2018 року грошове забезпечення військовослужбовців було підвищене на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, а індексація, з урахуванням підвищення доходу, у березні 2018 року становила 0,00 грн. Відповідач не погодився з розрахунком позивача у сумі 220 578,38 грн та вказав, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.10.2024 №35 позивача виключено зі списків особового складу і всіх видів забезпечення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом установлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.10.2024 №35 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
За період з 01.03.2018 по 26.10.2024 індексація-різниця грошового забезпечення позивачу не нараховувалася та не виплачувалася, що підтверджується наданими матеріалами і не спростовано відповідачем належними доказами.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення визначені Законом України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення». Відповідно до статті 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення.
Правила обчислення індексу споживчих цін і сум індексації визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу: поточної індексації та індексації-різниці. Право на поточну індексацію виникає після перевищення порогу індексації, а право на індексацію-різницю - у місяці підвищення тарифних ставок або посадових окладів, якщо розмір підвищення доходу є меншим за суму можливої індексації у такому місяці.
Абзацами 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 установлено, що сума індексації у місяці підвищення доходу не нараховується, якщо розмір підвищення перевищує суму індексації, що склалася в місяці підвищення. Якщо розмір підвищення не перевищує суму можливої індексації, сума індексації визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 визначена індексація-різниця виплачується до наступного підвищення тарифних ставок або посадових окладів, а до неї надалі додається поточна індексація, яка виникає внаслідок перевищення індексом споживчих цін порогу індексації.
Отже, право позивача на індексацію-різницю, її щомісячний розмір та порядок виплати не є дискреційними. Після встановлення передбачених Порядком №1078 умов відповідач має лише один правомірний варіант поведінки - нарахувати та виплатити відповідну суму.
Посилання відповідача на відсутність або обмеженість бюджетних асигнувань суд відхиляє, оскільки гарантоване законом право на індексацію не може залежати від фінансування видатків. Відсутність коштів не звільняє суб`єкта владних повноважень від виконання встановленого законодавством обов`язку.
01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, якою підвищено посадові оклади військовослужбовців. Тому березень 2018 року є місяцем підвищення доходу позивача.
З наданих до матеріалів справи відомостей суд установив, що грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року становило 7 281,45 грн., у тому числі: посадовий оклад - 685,00 грн; оклад за військовим званням - 40,00 грн.; надбавка за вислугу років - 217,50 грн; надбавка за виконання особливо важливих завдань - 471,25 грн; надбавка за кваліфікацію - 54,80 грн; премія - 3 767,50 грн; індексація - 2 045,40 грн.
Грошове забезпечення позивача за березень 2018 року становило 8 981,80 грн, у тому числі: посадовий оклад - 3 000,00 грн; оклад за військовим званням - 670,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 468,00 грн; надбавка за кваліфікацію - 150,00 грн; надбавка за особливості проходження служби - 513,80 грн; премія - 3 180,00 грн.
Отже, розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року становив:
8 981,80 грн - 7 281,45 грн = 1 700,35 грн.
Сума можливої індексації у березні 2018 року визначається шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.03.2018 у розмірі 1 762,00 грн на величину приросту індексу споживчих цін 253,30 відсотка та ділення отриманого результату на 100:
1 762,00 грн х 253,30 % х 100 = 4 463,15 грн.
Оскільки розмір підвищення доходу 1 700,35 грн є меншим за суму можливої індексації 4 463,15 грн, позивач набув право на щомісячну індексацію-різницю у розмірі:
4 463,15 грн - 1 700,35 грн = 2 762,80 грн.
Відповідач не надав доказів наступного підвищення тарифної ставки або посадового окладу за посадою позивача, яке припинило б виплату визначеної у березні 2018 року індексації-різниці.
Таким чином, за період з 01.03.2018 по 18.07.2022, який становить 52 місяці і 18 днів, сума індексації-різниці становить:
(2 762,80 грн х 52 місяці) + (2762,80 грн./31день х18днів) = 145 269,81 грн.
Щодо вимоги про одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб суд зазначає наступне.
Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, передбачено відшкодування утриманих сум податку з виплат, право на які особа набула у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.
Компенсація виплачується одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення. Оскільки індексація є складовою грошового забезпечення, її нарахування та виплата мають бути проведені з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку №44.
Щодо військового збору суд зазначає, що обов`язок утримання відповідного збору із суми доходу покладається на відповідача як податкового агента та підлягає виконанню відповідно до законодавства, чинного на момент фактичного нарахування і виплати. Оскільки таке нарахування ще не здійснено, окреме судове зобов`язання щодо конкретної ставки військового збору є передчасним.
Щодо позовних вимог про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації суд зазначає таке.
Статтями 1-4 Закону України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, передбачено проведення компенсації у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які не мають разового характеру.
Сума компенсації обчислюється з нарахованого, але своєчасно не виплаченого доходу і виплачується у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата відповідної заборгованості.
Нормативне регулювання не виключає можливості нарахування компенсації на дохід, право на який установлено судовим рішенням. Водночас для фактичного обчислення компенсації необхідно, щоб основну суму доходу було нараховано та виплачено, оскільки саме в місяці виплати заборгованості виникає обов`язок одночасно виплатити компенсацію.
На час розгляду цієї справи індексація-різниця позивачу не нарахована та фактично не виплачена. Отже, обставина, з якою законодавець пов`язує обов`язок здійснити нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів, ще не настала. Позовні вимоги в цій частині є передчасними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Військова частина НОМЕР_1 не довела правомірності ненарахування та невиплати позивачу індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 18.07.2022.
За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 18.07.2022 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію-різницю грошового забезпечення у загальному розмірі 145269,81 грн. за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Кунець