РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2026 року справа № 580/6065/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Янківської В.П.,
розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
установив:
09 червня 2026 року ОСОБА_1 подав позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить:
1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ) щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , правил військового обліку та відомостей про його розшук;
2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Резерв+) відомості про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , правил військового обліку та відомостей про його розшук.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року відкрито провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі відповідач). В офіційному державному електронному застосунку «Резерв+» стало відомо, що внесено відомості про розшук та не пройшов ВЛК. З метою захисту своїх прав позивач звернувся до суд про визнання протиправними дій відповідача по внесенню безпідставного запису про порушення правил військового обліку та зобовязати виключити хибні дані щодо нього.
Відповідач у визначений термін відзиву надав, в якому заперечує позовні вимоги та просить відмовити.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Позиція позивача.
Позивач перебуває на військовому обліку Позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ). У мобільному застосунку «Резерв+» щодо Позивача відображаються відомості: «Вас розшукує ТЦК» та «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК. Одночасно у зазначеному електронному військово-обліковому документі відображено інформацію про звернення територіального центру комплектування та соціальної підтримки до органів Національної поліції України від 10.09.2025 року з метою доставлення Позивача, що фактично свідчить про ініціювання щодо нього заходів розшукового характеру.
Зазначені відомості мають характер негативних правових наслідків, оскільки створюють для Позивача ризик примусового доставлення до територіального центру комплектування, впливають на його правовий статус та формують уявлення про нібито вчинення ним адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення і постанова про накладення адміністративного стягнення відсутні, що підтверджує відсутність законних підстав для внесення таких відміток. З метою з`ясування підстав внесення зазначених відомостей представником Позивача було направлено адвокатський запит до Відповідача, надісланий 18.05.2026 та отримано ним 22.05.2026 (трек-номер R022250011222 «Укрпошти»), відповіді на який станом на момент звернення до суду, не було. Незважаючи на це, відповідачем сформовано та продовжує використовуватися інформація, яка створює для Позивача негативні правові наслідки, у тому числі у вигляді відмітки, що фактично означає перебування Позивача у розшуку територіального центру комплектування. Зазначені обставини свідчать про те, що відповідач, не здійснивши передбачених законом процесуальних дій, самостійно сформував для Позивача негативний правовий статус та ініціював застосування до нього заходів примусового характеру.
Позивач вважає, що належним способом захисту порушеного права є виключення незаконно внесених відомостей із державних реєстрів, у звязку з чим і звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
За змістом статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 №1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону №2232-XII).
Відповідно до частини 3 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини 8 статті 2 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.
Відповідно до частини 5 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).
У статті 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону №3543-XII визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, зокрема:
- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Судом встановлено, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 (внесена інформація про особу в систему 28.09.2019 року).
Повістка № 3388128 - була сформована 10.05.2025 року для проходження медичного огляду з датою прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ), на 29.05.2025 року о 10:00 годині; ОСОБА_1 не з`явився по повістці №3388128 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 10:00 годин 29.05.2025 року для уточнення даних.
Відповідно до пункту 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-XII - Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, якікі позбавили його можливості особисто прибути у визначений пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» Громадяни України які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби Безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного) міського (районного у місці, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішенням комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Суд висновує, що своїми діями чи бездіяльністю ОСОБА_1 вчинив правопорушення, а саме порушення військового обліку, визначене ч. 3 ст.210 КУпАП, як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Таким чином, військовозобов`язаний ОСОБА_1 , як порушник військового обліку був поданий у розшук до органів Національної поліції за зверненням № Е 3576183 від 10.09.2025 щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення військовозобов`язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для притягнення до адміністративної відповідальності (відповідно до статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, що до здійснення адміністративного затримання та доставляння такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки).
Отже, відповідач за таких обставин, правильно дійшов до висновку, що неявка позивача., за викликом по повістці, свідчить про порушенням ним, вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та перебування у розшуку, слід відмовити.
Щодо вимоги позивача про виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (реєстру «Оберіг», «Резерв +») даних про порушення позивачем правил військового обліку, суд зазначає таке.
Частиною восьмою ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» встановлено, що органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Єдиний держаний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, окрім іншого зазначеного у вказаній статті належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України «Про Єдиний держаний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: 1) відомості про виконання військового обов`язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"4) відомості про участь у бойових діях.
Згідно абз. 8 ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військовуслужбу», військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
З огляду на вказане, внесення Органом ведення Реєстру даних до Єдиного держаного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення військовозобов`язаними правил військового обліку у тому числі інформацію, що слугувала підставою про подання до органів Національної поліції звернення надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, для здійснення адміністративного затримання та доставлення військовозобов`язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у відповідності до приписів п. 56, 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений Постановою КМУ від від 30 грудня 2022 р. № 1487, не суперечать та узгоджуються із приписами Закону України «Про Єдиний держаний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».
Крім того, приписами ч. 9 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначено, що органи ведення Реєстру забезпечують внесення та актуалізацію його бази даних.
Програмне забезпечення Реєстру відносно порушення військовозобов`язаними правил військового обліку побудовано за принципом відображення у Реєстрі певних статусів, наприклад: якщо військовозобов`язаний порушив правила військового обліку і відносно такого військовозобов`язаного у Реєстрі шляхом електронної інформаційної взаємодії з Єдиною інформаційною системою МВС України було автоматично сформовано електронне подання до відповідного підрозділу Національної поліції про доставлення такого військовозобов`язаного до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.ст. 210, 210-1 КУпАП У відповідності до приписів Постанови КМУ від 30 грудня 2022 р. №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» відносно такого військовозобов`язаного у Реєстрі відображається інформація стосовно порушення ним правил військового обліку зі статусом «активний», а після доставлення такого військовозобов`язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки і складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.ст. 210, 210-1 КУпАП відображається статус «неактивний». При цьому, дані про порушення таким військовозобов`язаним правил військового обліку у Реєстрі після складання протоколу і винесення відповідної постанови по справі про адміністративне правопорушення (притягнення до відповідальності та/або закриття справи про адміністративне правопорушення) не зникають і залишаються у Реєстрі, але вже у статусі «неактивний».
Реєстром не передбачено функціоналу безпосереднього «виключення» внесених даних про порушення військовозобов`язаними правил військового обліку.
Разом з тим, наявність в Реєстрі інформації про неявку позивача за повісткою не є видом чи формою адміністративної відповідальності, тому закінчення строків притягнення до відповідальності не свідчить про необхідність виключення з Реєстру відомостей про неприбуття особи за повісткою до ТЦК, що є службовими даними, які підлягають внесенню до Реєстру.
Військовий облік є безперервним процесом, який вимагає актуальної інформації про військовозобов`язаних для забезпечення мобілізаційної готовності. Факт неявки за повісткою, навіть якщо за нього не може бути накладено адміністративне стягнення, залишається невиконаним зобов`язанням, яке безпосередньо впливає на точність та повноту даних у Реєстрі. Збереження інформації про порушення правил військового обліку в Реєстрі (навіть якщо строки адміністративної відповідальності закінчилися) є важливим для цілей актуалізації даних та моніторингу виконання військового обов`язку.
Вимога щодо самостійного прибуття особи для скасування позначки спрямована на забезпечення виконання позивачем його обов`язку з`явитися до ТЦК для оновлення своїх даних та з`ясування обставин його військово-облікового статусу, а не на накладення штрафу. Це механізм забезпечення належного військового обліку, який відрізняється від карального заходу. Неможливість накласти штраф не означає, що держава повинна втратити критично важливу інформацію про неявку або можливість забезпечити виконання особою її безперервного обов`язку з`явитися та оновити свої записи.
Суд наголошує, що наявність в ЄДРПВР запису про неприбуття позивача за повісткою не є адміністративним стягненням, ні видом адміністративної відповідальності, тому що цього не передбачено в КУАП. Прирівнювання запису в ЄДРПВР про неприбуття за викликом до виду адміністративної відповідальності/стягнення є безпідставним та необгрунтованим нормативно.
Реєстр є базою даних, яка відображає статус особи щодо виконання нею військового обов`язку. Факт неявки за повісткою є об`єктивною обставиною, що вказує на порушення правил військового обліку, незалежно від того, чи буде за це накладено адміністративне стягнення. Внесення такої інформації до Реєстру є необхідним для належного військового обліку та відображає факт недотримання зобов`язання, що вимагає подальших дій для забезпечення мобілізаційної готовності.
Внесення інформації про неявку до Реєстру є необхідним для відображення актуального статусу військовозобов`язаного та забезпечення достовірності даних для цілей мобілізації. Звернення до поліції є законним механізмом забезпечення явки особи для виконання її обов`язків з військового обліку, а не виключно для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Наявність в ЄДРПВР інформація про неприбуття позивача за повісткою, жодним чином не порушує його права, лише свідчить про невиконання ним конституційного військового обовязку.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позиція позивача зі спірних питань є помилковою та такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини в період воєнного стану у державі, та/або фактичним обставинам справи.
Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Отже, системно проаналізувавши приписи законодавства України та надавши оцінку наявним у справі доказам та основним доводам сторін, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ).
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА