ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2026 р. Справа № 554/13569/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П`янової Я.В.,
Суддів: Жигилія С.П. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 12.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Сініцин Е.М., м. Полтава, Полтавська, повний текст складено 12.03.25 у справі № 554/13569/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (далі також - відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №018 від 25 листопада 2024 року, винесену Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області, якою визнано винним в.о. генерального директора ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» Мізіка Олега Володимировича у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 165-2 КУпАП.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 12 березня 2025 року позовну заяву задоволено.
Скасовано Постанову №018 від 25 листопада 2024 року, винесену Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області, якою визнано винним в.о. генерального директора ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 165-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550,00 гривень, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрите.
Стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968,96 гривень.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповно з`ясовані обставини справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наводить обставини справи, наголошує на правомірності винесення оскаржуваної постанови та дотриманні процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Посилається на те, що матеріалами справи повністю доведено вину ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 165-2 КУпАП. Просить урахувати, що обставини призначення ОСОБА_1 на посаду вже після ухвалення рішення про тарифи не спростовують факту правопорушення, оскільки останній, як посадова особа, мав обов`язок виявити порушення та вжити заходів для усунення порушень, у тому числі привести застосування тарифів у відповідність до вимог законодавства.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а оскаржуване рішення ухваленим із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України).
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області 25.11.2024 прийнято Постанову №018 відносно в.о. генерального директора ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», якою ОСОБА_1 визнано винним у адміністративному правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 165-2 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550,00 гривень.
За змістом указаної постанови, підставою її прийняття зазначено, що за результатами проведеної перевірки фактів, викладених у зверненні фізичної особи, встановлено, що рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 за № 286 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», встановлені двоставкові тарифи для споживачів підприємства.
Відповідно до примітки до Додатків 1-3 до рішення пленарного засідання сьомої позачергової сесії обласної ради восьмого скликання від 21.10.2021 № 286 зазначено, що відповідно до положень р. ІІІ Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 рр (далі - Меморандум) для розрахунків із кінцевими споживачами комунальних послуг (населення) тарифи встановлені цим рішенням, застосовувати після завершення опалювального періоду 2021/2022 рр.
Пунктом 2 р.III Меморандуму зафіксовано недопущення застосування до кінцевих споживачів комунальних послуг (населення) тарифів з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, встановлених уповноваженими органами, розмір яких перевищуватиме розмір тарифів на вказані комунальні послуги, що застосовувалися до відповідних споживачів в кінці опалювального періоду 2020/2021 рр.
Відповідно до Рахунку на оплату послуги з постачання теплової енергії за квітень 2021 року, за адресою: АДРЕСА_1 , наданого ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в ході перевірки, встановлено, що на кінець опалювального періоду 2020/2021 застосовувався тариф в розмірі 1596,93 грн за Гкал, з ПДВ, установлений Постановою НКРЕКП від 10.12.2018 за № 1769.
Відповідно до рахунку на оплату послуги з постачання теплової енергії за грудень 2021 року, наданого ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в ході перевірки, установлено, що в грудні 2021 року останнє підвищило тарифи і почало застосовувати двоставкові тарифи, установлені Постановою НКРЕКП від 30.11.2020 за № 2269, в розмірі умовно-постійна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії 79472,03 грн за Гкал/год. з ПДВ та умовно-змінна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії в розмірі 1332,52 грн/Гкал (з ПДВ), замість тарифу у розмірі 1596,93 грн за Гкал, який застосовувався на кінець опалювального періоду 2020/2021. Вказані дії є порушенням вимог рішення Полтавської обласної ради від 21.10.2021 за №28.
Виходячи з наведеного, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» при розрахунках зі споживачами за надані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води застосовувало тарифи на рівні тарифів, які застосовувалися до споживачів станом на 24.02.2022, а саме: в розмірі 1596,93 грн за Гкал, з ПДВ, що встановлений Постановою НКРЕКП від 10.12.2018 за № 1769.
Скориставшись правом на оскарження зазначеної постанови у судовому порядку, позивач звернувся до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем - суб`єктом владних повноважень, при прийнятті Постанови №018 від 25.11.2024 не дотримано вимог ст.283 КУпАП, оскільки обставини, установлені під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, не відповідають дійсності; не зазначений нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення з посиланням на пункт, частину, статтю; не встановлений склад адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення за ч.1 ст.165-2 КУпАП за вказаних у постанові обставин.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на таке.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами частини першої статті 165-2 КУпАП порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них - тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - у розмірі ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суб`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена статтею 165-2 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у як формі умислу, так й у формі необережності.
Вказана норма є бланкетною та передбачає відповідальність за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, передбачених іншими актами законодавства, тобто тих приписів нормативно-правових актів, які конкретизовано визначають вимоги та регламентують порядок формування, встановлення та застосування цін і тарифів.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з частиною другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом установлено, що за змістом оскаржуваної постанови ОСОБА_1 порушив «вимоги рішення Полтавської обласної ради від 21.10.2024 за №286», однак не вказано, які саме пункти чи частини, конкретні норми нормативно - правового акту - рішення Полтавської обласної ради від 21.10.2024 за №286, було ним порушено, що свідчить про неповний опис обставин, установлених під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Так, норма ч.1 ст.165-2 КУпАП є бланкетною, установлює відповідальність за порушення порядку формування та застосування цін і тарифів, але не розкриває змісту цих правил сама по собі.
Для доведення складу правопорушення відповідач зобов`язаний був указати, який саме нормативно-правовий акт (із зазначенням пункту, частини, статті) порушено особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте у Постанові № 018 така інформація відсутня, що свідчить про необґрунтованість інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення.
Окрім того, формування, затвердження, порядок та умови застосування тарифів на теплову енергію, послугу з постачання теплової енергії і послугу з постачання гарячої води віднесено виключно до компетенції Полтавської обласної ради відповідно до ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування». ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго засновано на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області. Засновником підприємства є Полтавська обласна рада. Власник підприємства - територіальні громади сіл, селищ і міст Полтавської області. Відповідно до Статуту ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» основними напрямками діяльності підприємства є забезпечення тепловою енергією для потреб опалення та приготування гарячої води житлового фонду, комунально-побутових та інших об`єктів; проведення ремонтів обладнання теплового господарства. ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є підприємством комунальної форми власності.
З урахуванням наведеного до повноважень ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» не входить формування, затвердження, порядок та умови застосування тарифів на теплову енергію, послугу з постачання теплової енергії і послугу з постачання гарячої води.
Статут підприємства не визначає предмет діяльності підприємства встановлення порядку та умов застосування тарифів на теплову енергію, послугу з постачання теплової енергії і послугу з постачання гарячої води.
Уповноважений орган, що встановлює тарифи - Полтавська обласна рада.
Вказані обставини відповідачем не спростовані.
Відтак до службових обов`язків в.о. генерального директора ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» не входить питання встановлення умов та порядку застосування тарифів на теплову енергію, послугу з постачання теплової енергії і послугу з постачання гарячої води.
Водночас відповідач у Постанові № 018 зазначив, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» підвищило тарифи з грудня 2021 року, проте підвищення тарифів відбулося до призначення позивача на посаду.
Так, Розпорядженням голови Полтавської обласної ради від 28.06.2024 за № 176, підтверджується, що ОСОБА_1 було призначено на посаду в.о. генерального директора ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» з 02 липня 2024 року.
Згідно зі ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.
Зважаючи на те, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» не має права на формування, затвердження, порядок та умови застосування тарифів на теплову енергію, послугу з постачання теплової енергії і послугу з постачання гарячої води, а також те, що Мізік О.В. був призначений на посаду в.о. генерального директора ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» з 02 липня 2024 року, тобто підвищення тарифів відбулося до призначення позивача на посаду, позивач не є суб`єктом адміністративного правопорушення за ч.1 ст.165-2 КУпАП за вказаних в оскаржуваній постанові обставин.
На підставі встановленого висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем - суб`єктом владних повноважень, при прийнятті постанови №018 від 25.11.2024 не дотримано вимог ст.283 КУпАП, оскільки обставини, установлені під час розгляду справи не відповідають дійсності; не зазначений нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення з посиланням на пункт, частину, статтю; не встановлений склад адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення за ч.1 ст.165-2 КУпАП за вказаних в оскаржуваній постанові обставин, є обґрунтованими і законними.
Окрім наведеного колегія суддів ураховує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі № 440/14726/24, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області № 006 від 15.11.2024 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Зазначені обставини мають преюдиційний характер для вирішення цієї справи, адже були підставою для прийняття постанови № 018 від 25.11.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності в.о. генерального директора ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» Мізіка О.В.
Так, відповідно до ч. 4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На підставі викладеного, оскільки рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі № 440/14726/24 встановлено відсутність порушень Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» при застосуванні тарифів при розрахунках зі споживачами за надані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, починаючи з грудня 2021, відображених у акті № 021 від 13.11.2024, в діях позивача відсутні ознаки адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 165-2 КУпАП.
Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими, та, відповідно такими, що підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
З огляду приписи статті 139 КАС України підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 12.03.2025 у справі № 554/13569/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Я.В. П`янова
Судді С.П. Жигилій А.О. Бегунц