Справа № 703/3659/26
2/703/2435/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 серпня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Биченка І.Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотання відповідачка ОСОБА_1 про закриття провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
у с т а н о в и в :
ТОВ «Він Фінанс» звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 36 624 грн. 46 коп. боргу за кредитним договором з підстав невиконання умов договору.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 23 червня 2026 року відкрито провадження по справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
ОСОБА_1 звернулася до суду із клопотанням про закриття провадження по справі.
Клопотання мотивоване тим, що ТОВ «Він Фінанс» зверталося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 грудня 2025 року по справі №703/5650/24 у задоволенні позову ТОВ «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Рішення суду від 02 грудня 2025 року набрало законної сили 02 січня 2026 року.
Зі змісту вказаного рішення вбачається, що позивач у своєму позові просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Він Фінанс» заборгованість за кредитним договором № L9416237 від 21.02.2019 у загальному розмірі 34 365,81 грн., яка складається з: суми заборгованості - 22 514,97 грн., суми інфляційних втрат - 9 822,01 грн.; суми 3% річних - 2 028,83 грн.
Наразі ТОВ «Він Фінанс» звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, справа №703/3659/26, з позовом до неї, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідачка зазначає, що сторони у справі № 703/5650/24 та справі № 703/3659/26 є одними й тими самими: позивач - ТОВ «Він Фінанс»; відповідач - ОСОБА_1 . Предмети спору у вказаних справах є ідентичними, адже у справі № 703/5650/24 позивач просив стягнути заборгованість за кредитним договором № L9416237 від 21.02.2019. У справі № 703/3659/26 позивач так само просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № L9416237 від 21.02.2019. Підстави для стягнення заборгованості у справі № 703/5650/24 та справі № 703/3659/26 є одними й тими самими, оскільки базують на підставі не виконання умов кредитного договору № L9416237 від 21.02.2019. Подання позивачем нового позову про той самий предмет і з тих самих підстав, з яких прийнято рішення в іншій справі, яке вже набрало законної сили, фактично зводиться до нового слухання справи та нового її вирішення, що є грубим порушенням вимог ЦПК України та не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладене відповідачка просила закрити провадження по справі та стягнути з ТОВ «Він Фінанс» на її користь 5000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач проти задоволення клопотання про закриття провадження по справі заперечував та вказав, що зазначені відповідачем справи не є тотожними.
Суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, суд доходить наступного.
Судом встановлено, що у жовтні 2024 року ТОВ «Він Фінанс» звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 в якому просило стягнути з останньої на їх користь заборгованість за кредитним договором № L9416237 від 21.02.2019 у загальному розмірі 34365,81 грн., яка складається з: суми заборгованості - 22514,97 грн., суми інфляційних втрат - 9822,01 грн.; суми 3% річних - 2028,83 грн.(Справа №703/5650/24).
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 грудня 2025 року по справі №703/5650/24 у задоволенні позову ТОВ «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Підставою для відмови в позові стало те, що до матеріалів справи №703/5650/24 додано кредитний договір який не є предметом спору.
Рішення суду набрало законної сили 02 січня 2026 року.
03 червня 2026 року ТОВ «Він Фінанс» звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 36 624 грн. 46 коп. боргу за кредитним договором № L9416237 від 21.02.2019 з підстав невиконання умов договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв`язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість подальшого судового розгляду справи.
Аналіз змісту п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі можливе лише за умови, якщо є рішення, яке набрало законної сили, ухвалене за наслідками вирішення позову, що є тотожним до позову, який розглядається, тобто співпадають сторони, предмет і підстави позовів. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду чинності.
У пунктах 26, 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №320/9224/17 (провадження № 14-225цс19), зазначено, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі.
Отже для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. При цьому, зазначені підстави для закриття провадження у справі спрямовані на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
При визначенні підстави позову як елемента його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.
Верховний Суд в своїй постанові від 25 квітня 2019 року у справі №540/406/19, від 22.05.2019 у справі №640/7778/18 зазначив, що закриття провадження у справі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
У даному випадку, як у справі №703/5650/24 так і в справі №703/3659/26 сторонами є позивач - ТОВ «Він Фінанс» та відповідач - ОСОБА_1 , предметом спору є вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Він Фінанс» заборгованості за кредитним договором № L9416237 від 21.02.2019.
Водночас на час прийняття рішення 02.12.2025 у справі №703/5650/24 судом не було встановлено факту відсутності/наявності договірних зобов`язань між сторонами та їх розміру, оскільки не було надано до матеріалів справи кредитного договору L9416237 від 21.02.2019, що позбавляє суд можливість встановити їх тотожність.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження по справі слід відмовити.
Оскільки суд не вбачає підстав для закриття провадження по справі, підстави розподілу судових витрат на даному етапі розгляду справи відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 247, 255, 260 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Я.Биченко