Справа №712/6249/26
Провадження №6-а/712/8/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2026 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого - судді Чапліної Н.М.,
за участі секретаря судового засідання Дрінясової П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси матеріали заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через представника адвоката Слободянюка Андрія Ігоровича через систему «Електронний суд» звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси із заявою, в якій просить змінити порядок виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.06.2026 у справі № 712/6249/26 змінивши порядок стягнення судових витрат з ІНФОРМАЦІЯ_1 вказавши стягнення таких витрат шляхом безспірного списання коштів із ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкритих у Головному управлінні Державної казначейської служби у Черкаській області.
В обґрунтування заяви представником позивача зазначено, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.06.2026 постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № R271453 від 27.12.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності скасовано, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Також стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 641 (шістсот сорок одна) гривня 80 (вісімдесят) копійок.
На даний час рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.06.2026 по справі №712/6249/26 набрало законної сили. На виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.06.2026, 26.06.2026 Соснівським районним судом м. Черкаси видано виконавчий лист про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 на центру комплектування користь ОСОБА_1 судових витрат у вигляді судового збору в сумі 641 (шістсот сорок одна) гривня 80 (вісімдесят) копійок.
Після отримання виконавчого листа, Позивач звернувся із заявою про стягнення коштів за рахунок бюджету до Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області про стягнення із ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судових витрат у вигляді судового збору в сумі 641 (шістсот сорок одна) гривня 80 (вісімдесят) копійок.
Листом Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області №04-16-03-10/7523 від 03.07.2026 (копія додається) повернуто виконавчий лист про стягнення із ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судових витрат у вигляді судового збору в сумі 641 (шістсот сорок одна) гривня 80 (вісімдесят) копійок у зв`язку із тим, що боржник немає відкритих рахунків в органі Казначейства, а на самому виконавчому листі зроблено напис про повернення 24.04.2026 згідно пп. 3 п. 9 ПКМУ №845 від 03.08.2011 за підписом в.о. начальника ГУ ДКСУ у Черкаській області О. Добровольської, скріпленого підписом та печаткою.
З огляду на те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 не має відкритих рахунків у банківських установах та не перебуває на казначейському обслуговуванні, а розпорядження коштами місцевого бюджету відбувається через рахунки відкриті на юридичну особу - ІНФОРМАЦІЯ_6 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ), то з метою примусового виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.06.2026 по справі №712/6249/26 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 судового збору в сумі 641 (шістсот сорок одна) гривня 80 (вісімдесят) копійок, виникла необхідність змінити спосіб та порядок виконання судового рішення.
Представник позивача та позивач до судового засідання не з`явилися, представник позивача просив провести розгляд справи за відсутності учасників.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_7 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду заяву повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи та подану заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд встановив наступне.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.06.2026 у справі № 712/6249/26 адміністративний позов задоволено частково. Крім того, стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 641, 80 грн.
Соснівським районним судом м. Черкаси від 26.06.2026 видано виконавчий лист про стягнення із ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судових витрат пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 641, 80 грн.
Із наданих разом із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення документів встановлено, що Головне управління є виконавцем по безспірному списанню коштів, а саме судових витрат з відповідача на користь позивача, однак фактично позбавлене можливості провести таке списання коштів з рахунків відповідача у зв`язку із їх відсутністю.
Відповідно до приписів абз. 2 п. 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154) визначено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства (абз. 1 п. 7 Положення № 154). Верховний Суд у своїх постановах від 27.03.2024 у справі № 344/6751/22 та від 12.11.2025 у справі № 524/7691/23 виснував, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а тому не мають статусу юридичних осіб.
Отже, відповідач є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_2 без статусу юридичної особи, має окремий код ЄДРПОУ, а тому заявник фактично просить суд деталізувати порядок виконання судового рішення за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Отже, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.06.2026 у справі № 712/6249/26, яке набрало законної сили 22.06.2026, на даний час не виконано в частині стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат, серед іншого, у зв`язку із відсутністю у відповідача рахунків.
Надаючи правову оцінку поданій заяві, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 18 ЦПК України судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для виконання для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Порядок виконання судового рішення визначено Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з ч. 1-3 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Натомість, відповідно до п. 9 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України встановлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Приписами ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі, якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення , а також відстрочку та/або розстрочку його виконання (п.п. 2 п. 5 Порядку № 845).
Отже, звернення до суду є обов`язком Головного управління у зазначеній категорії справ та такий обов`язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. При цьому суд не може змінити зміст судового рішення або його суть.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 10.06.2019 у справі № 350/426/16-ц, від 05.09.2018 у справі № 2-749/11/2229.
Таким чином, зміна способу та порядку виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Судом мають вживатися нові заходи для реалізації рішення суду у разі неможливості його виконання у порядок й спосіб, що встановлений раніше.
Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 ЦК України способів захисту цивільних прав, якими можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди (немайнової шкоди).
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом стягнення із ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом безспірного списання коштів із ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 судових витрат у вигляді судового збору в сумі 641 гривня 80 копійок.
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», п. 64).
Також, засіб юридичного захисту має бути ефективним в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 у справі Аксой проти Туреччини (Aksoy v. Turkey), п. 95).
Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
У цій справі суд не здійснює вихід за межі заявлених вимог та не вирішує питання, що не було предметом дослідження при розгляді справи, а лише конкретизує спосіб виконання рішення суду шляхом стягнення заборгованості.
Встановлення такого способу виконання направлено на своєчасне та повне виконання судового рішення, а також відповідає вимогам прямих норм ст. 124 Конституції України.
Аналізуючи встановлені судом обставини у поєднанні з наведеними нормативними положеннями, суд приходить до висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення заяви про зміну порядку виконання рішення.
Отже, заява ОСОБА_1 про зміну порядку виконання рішення (в порядку ст. 435 ЦПК України) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись положеннями ст. 260, 261, 353, 378 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення - задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.06.2026 у справі № 712/6249/26 та встановити спосіб виконання рішення шляхом стягнення із ІНФОРМАЦІЯ_1 судових витрат шляхом безспірного списання коштів із ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) судових витрат у вигляді судового збору в сумі 641 (шістсот сорок одна) гривня 80 (вісімдесят) копійок.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, проте може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Н.М. Чапліна