П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 серпня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/2127/26
Категорія: 106000000 Головуючий в 1 інстанції: Скупінська О.В.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:28.05.2026р.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук`янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ГУ ДСНС) в Одеській області, 2 державного пожежно-рятувального загону (далі - 2 ДПРЗ) ГУ ДСНС в Одеській області про (з урахуванням уточненої позовної заяви):
- визнання протиправними дій ГУ ДСНС в Одеській області, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року до 30 вересня 2018 року в неповному обсязі, а саме: з порушенням абз.абз.4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078);
- зобов`язання ГУ ДСНС в Одеській області, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року до 30 вересня 2018 року в загальній сумі 27 811,28 грн., відповідно до абз.абз.4, 6 п.5 Порядку №1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі - Порядок №44);
- визнання протиправною бездіяльності ГУ ДСНС в Одеській області, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
- зобов`язання ГУ ДСНС в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
- визнання протиправними дій 2 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області, у не на нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01 жовтня 2018 року до 02 липня 2025 року в загальній сумі 322 072, 56 грн., відповідно до абз.абз.4, 6 п.5 Порядку №1078, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку №44;
- зобов`язання 2 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01.10.2018 до 02 липня 2025 в загальній сумі 322 072, 56 грн., відповідно до абз.абз.4, 6 п.5 Порядку №1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку №44;
- визнання протиправною бездіяльності 2 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 жовтня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
- зобов`язання 2 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 жовтня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що вона проходила службу у період з 01 лютого 2018 року до 30 вересня 2018 року y 15 державній пожежно-рятувальній частині ГУ ДСНС в Одеській області, яка перебувала на фінансовому забезпеченні у ГУ ДСНС в Одеській області з 01 жовтня 2018 року позивача переведено у 15 державну пожежно-рятувальну частину 5 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС в Одеській області, який змінив назву на 2 державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС в Одеській області, з 23 липня 2021 року позивача переведено до 8 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області, правонаступником якого є Відповідач 2 та на цей час Позивача виключено із списків особового складу, частини та всіх видів забезпечення. При цьому, за період з 01 березня 2018 року по 02 липня 2025 року йому не була нарахована та виплачена "фіксована" сума індексації грошового забезпечення щомісяця, всупереч приписам п.5 Порядку №1078. Представник позивача звернувся до відповідачів та д 08 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС в Одеській області із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому за період з 01, березня 2018 року по 02 липня 2025 року індексацію грошового забезпечення в повному обсязі, а саме з урахуванням абз.абз.4, 6 п.5 Порядку №1078. Листом від 11 листопада 2025 року ГУ ДСНС в Одеській області надав розрахункові листи про нараховане та виплачене грошове забезпечення, з яких вбачається, що в період з 01 березня 2018 року по 30 вересня 2018 року, "фіксована" сума індексації грошового забезпечення Позивача не нараховувалась та не виплачувалась. Листом від 05 листопада 2025 р. 2 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області надав довідку про грошове забезпечення, з якої вбачається, що в період з жовтня 2018 року по липень 2021 року, "фіксована" сума індексації грошового забезпечення Позивача не нараховувалась та не виплачувалась. 8 державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС в Одеській області відповідь не надав.
Відповідач - ГУ ДСНС в Одеській області, позов не визнав, вказуючи, що починаючи з 01 березня 2018 року посадовий оклад позивача було збільшено, відповідно розмір загального грошового забезпечення також збільшувався. З огляду на абз.4 п.5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми - індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є - меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Відповідач - 2 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області, позов не визнав, вказуючи, що позивач з 23 липня 2021 року до 02 липня 2025 року проходила службу у 8 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області. Наказом 8 ДПРЗ від 02 липня 2025 року №89-НК/60 34 вона була виключена зі списків особового складу загону та знята з усіх видів забезпечення у зв`язку зі звільненням зі служби цивільного захисту згідно наказу ГУ ДСНС України в Одеській області від 27 червня 2025 року №547 НК/60. Позивачці при звільнені зі служби було видано грошовий атестат №88 від 02 липня 2025 року посвідчений її особистим підписом на підтвердження правильності даних зазначених у атестаті. З 03 липня 2025 року між 2 ДПРЗ та позивача відсутні будь-які право стосунки, що створюють підстави для здійснення нарахувань та виплати грошових коштів. Вимоги позивача, які стосуються періоду з 19 липня 2022 року по 02 липня 2025 року подані до суду з пропуском строку на звернення із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду, оскільки позивача звільнено зі служби цивільного захисту 02 липня 2025 року, остаточний розрахунок з нею здійснено у день звільнення та видано грошовий атестат №88 від 02 липня 2025 року. Зазначені обставини створюють підстави для звернення до суду з заявою про застосування строку позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1 до 2 ДПРЗ які стосуються періоду з 19 липня 2022 року по 02 липня 2025 року.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ДСНС в Одеській області, 2 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДСНС в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення у сумі 3 921,50 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 30 вересня 2018 року відповідно до абз.абз.4, 6 п.5 Порядку №1078.
Зобов`язано ГУ ДСНС в Одеській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 3 921,50 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 30 вересня 2018 року у розмірі 27 450,50 грн, відповідно до абз.абз.4, 6 п.5 Порядку №1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку №44.
Визнано протиправною бездіяльність 2 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення у сумі 3 921,50 грн в місяць за період з 01 жовтня 2018 року по 31 грудня 2022 року відповідно до абз.абз.4, 6 п.5 Порядку №1078.
Зобов`язано 2 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 3 921,50 грн в місяць за період з 01 жовтня 2018 року по 31 грудня 2022 року у розмірі 196 075 грн, відповідно до абз.абз.4, 6 п.5 Порядку №1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку №44.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі 2 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги - 2 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області:
- дії відповідача, здійснені у період з 01 жовтня 2018 року по 31 грудня 2022 року (з дотриманням чинного законодавства України - спеціальної норми - Закону №2011-ХІІ), не можуть бути визнані протиправними на час їх вчинення на підставі правової позиції та висновків Верховного Суду, вперше сформульованих у 2023 році, щодо розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, шляхом застосування цих висновків та наведених у них норм права у теперішній час, а прогалини у чинному законодавстві України не можуть створювати підстав для визнання протиправними дій Відповідача, вчинених (з дотриманням спеціальних норм) раніше, ніж були сформульовані висновки Верховного Суду України стосовно відповідних право стосунків;
- при таких обставинах оскаржуване рішення суду щодо зобов`язання 2 ДПРЗ нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення у сумі 3 921,50 грн. в місяць за період з 01 жовтня 2018 року по 31 грудня 2022 року у розмірі 19 6075 грн., відповідно до абз.4, 6 п.5 Порядку №1078 вважаємо помилковим, таким що підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову;
- виплата грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, здійснюється за умови виплати грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, отже, Порядком №44 передбачено виплату грошової компенсації лише при виплаті грошового забезпечення, з якого утримуються відповідні податки. Оскаржуване рішення Суду в цій частині вважаємо помилковим, оскільки виплати спірних сум позивачці ще не здійснено, а відтак відсутні і підстави для зобов`язання відповідача нарахувати таку компенсацію.
В апеляційній скарзі ГУ ДСНС в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги ГУ ДСНС в Одеській області посилається на те, що індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу спожив/чих цін перевищує поріг індексації, який встановлено у розмірі 103%. При базовому місяці березень 2018 року величина приросту ІСЦ для проведення індексації з`являється у грудні 2018 року. Тому у відповідача підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення в період березень-листопад 2018 року відсутні. Щодо позиції позивача про нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за спірний період у фіксованій величині.
Апелянт зазначає, що Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" (який діяв в період спірних правовідносин) і Порядок №1078 такого поняття не містять. Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте постановою Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується. Крім того, позивачу з липня 2019 року по січень 2022 року була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення в межах бюджетних асигнувань. Аналізуючи вищевказані підстави, вважаємо, що у суду першої інстанції не було підстав визначати протиправною бездіяльність у ненарахуванні та невиплаті відповідачем індексації грошового забезпечення з 30 січня 2020 року по 06 січня 2022 року у фіксованій величині відповідно до норм абз.абз.4, 5, 6 п.5 Порядку №1078.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року іншими учасниками справи не оскаржено.
Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині задоволених позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг 2 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області та ГУ ДСНС в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
ОСОБА_1 , проходила військову службу з квітня 2013 року до 30 вересня 2018 рік у 15 Державному потужно-рятувальній частині ГУ ДСНС в Одеській області, яка перебувала на фінансовому забезпеченні у ГУ ДСНС в Одеській області.
З 01 жовтня 2018 року ОСОБА_1 було переведено до 15 державного пожежно-рятувальну частину 5 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС в Одеській області.
Згідно наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 31 березня 2025 року №НС-377 "Про зміну найменувань і місць дислокації підпорядкованих підрозділів" 01 травня 2025 року відбулась зміна реєстраційних даних 5 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 38302660) на 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 38302660).
У подальшому 23 липня 2021 року ОСОБА_1 переведено до 8 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС в Одеській області.
Наказом ДСНС України №НС-623 від 04 червня 2025 року визначено припинити 8 державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС в Одеській області (ідентифікаційний код 37869806), реорганізувавши його шляхом приєднання до 2 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області (ідентифікаційний код 38302660).
Витягом із наказу 8 ДПРЗ ДСНС в Одеській області (по особовому складу) №89-НК/60 34 від 02 липня 2025 року, згідно якого ОСОБА_1 вважати такою, що справи та посаду здала, виключити зі списків особового складу 8 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України в Одеській області 02 липня 2025 року, зняти з усіх видів забезпечення.
За твердженням позивача, за період з 01 березня 2018 року по 02 липня 2025 року відповідачі нараховували та виплачували індексацію грошового забезпечення без урахування положень абз.абз.4-6 п.5 Порядку №1078.
Представник позивач звернувся до ГУ ДСНС в Одеській області та 2 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області із заявами, в яких просили зокрема нарахувати та вплатити індексацію.-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день звільнення, відповідно до абз.абз.4, 6 п.5 Порядку №1078.
У відповідь ГУ ДСНС в Одеській області листом №60 01.1-8328/60 13 від 30 жовтня 2025 року, в якому повідомлено, що "Головне управління ДСНС України в Одеській області на Вашу заяву від 16.10.2025 року від імені ОСОБА_1 повідомляє, що для нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період проходження служби в Головному управлінні ДСНС України в Одеській області з 01.03.2018 року по 30 вересня 2018 року підстави відсутня, оскільки індексація грошового забезпечення розраховувалася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078…".
2 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області надали відповідь у формі листа №60 32-1150/60 32-05 від 11 листопада 2025 року та повідомили про відсутність підстав для задоволення вимог.
Як вбачається з розрахункових листів наданих за період з лютого 2018 року по вересень 2018 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась.
Згідно довідки про грошове забезпечення за період з жовтня 2018 року по липень 2021 рік, складає:
- за 2018 рік становить: з січня по листопад індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась; у грудні - 71,08 грн;
- за 2019 рік становить: у січні-лютому не нараховувалась та не виплачувалась; у березні - 142,16 грн; у квітні-серпні не нараховувалась та не виплачувалась; у вересні - 124,44 грн; у жовтні - 62,22 грн; у листопаді - 62,22 грн; у грудні - 65,16 грн;
- за 2020 рік становить: у січні-травні - 216,51 грн (щомісячно); у червні-липні - 226,29 грн (щомісячно); у серпні - 175,19 грн; у вересні не нарахована та не виплачена; у жовтні - 226,29 грн; у листопаді-грудні - 233,81 грн (щомісячно);
- за 2021 рік становить: у січні-квітні - 331,42 грн (щомісячно); у травні - 500,00 грн; у червні - 415,11 грн; у липні - 540,03 грн;
- Згідно довідки про нарахування індексації за період з липня 2021 року по липень 2025 року становить:
- за 2021 рік становить: у серпні-листопаді - 540,03 грн (щомісячно); у грудні - 563,19 грн;
- за 2022 рік становить: у січні - 563,19 грн; у лютому-квітні - 672,35 грн; у травні - 913,01 грн; у червні 1 017,21 грн; у липні 1 066,00 грн; у серпні-жовтні - 1 281,80 грн (щомісячно); у листопаді - 1 424,80 грн; у грудні - 1 470,83 грн;
- за 2023 рік індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась (призупинено Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік, пункт 3 "Прикінцевих положень");
- за 2024 рік становить: у січні-липні не нараховувалась та не виплачувалась; у серпні-листопаді - 130,20 грн (щомісячно); у грудні - 254,35 грн;
- за 2025 рік (по 02 липня 2025) становить: у січні-червні не нараховувалась та не виплачувалась у липні - 8,60 грн.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиплати у повному розмірі грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 вересня 2018 року та з 01 жовтня 2018 року до 02 липня 2025 року без застосування щомісячної фіксованої індексації, з порушенням абз.абз.4, 6 п.5 Порядку №1078, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи справу (в частині задоволених позовних вимог), суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на абз.4 п.5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Досліджуючи обставини наявності у позивача права на отримання індексації-різниці з 01 березня 2018 року по 30 вересня 2018 року та з 01 жовтня 2018 року по 02 липня 2025 року, суд дійшов висновку, що правильне вирішення спірних правовідносин вимагає встановлення співвідношення розміру підвищення грошового доходу позивача в березні 2018 року та суми індексації, що мала скластися в цьому місяці.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абз.абз.3, 4, п.5 Порядку №1078 підлягала виплаті позивачу у розмірі 3 921,50 грн щомісяця.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2023 року №1013 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2022 р. №398", Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно ст.ст. 1, 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частинами 2, 3 ст. 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (ст. 4 Закону).
Відповідно ст. 6 Закону №1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст. 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно абз.8 п.4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Аналогічну правову позицію у подібних правовідносинах висловлено Верховним Судом у постановах від 19 липня 2019 у справі № 240/4911/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 815/2590/18, від 04 вересня 2020 року у справі № 120/2005/19-а.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку, що позивач має право на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, а відсутність такого нарахування та невиплата індексації є порушенням вимог Закону №1282-XII та Порядку №1078.
Щодо індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 30 вересня 2018 року та з 01 жовтня 2018 року по 31 грудня 2022 року варто зазначити, що право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абз.2 п.1-1, абз.6 п.5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абз.абз.2, 5 п.4 Порядку №1078).
Поняття індексації-різниці викладено у абз.абз.3, 4, 5, 6 п.5 Порядку №1078, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 п.5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року передбачають обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абз.3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абз.4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абз.6 п.5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз п.1, абз.абз.4, 6 п.5 Порядку №1078 дає підстав для висновку, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Колегія суддів зазначає, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила п.п.5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21.
З матеріалів справи вбачається, що поточна індексація за спірний період не є предметом даного спору.
В свою чергу, позивачу не нараховувалась і не виплачувалась індексація - різниця за період з 01 березня 2018 року по 30 вересня 2018 року та з 01 жовтня 2018 року по 31 грудня 2022 року.
З огляду на приписи п.5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Верховний Суд у вищезазначених справах дійшов висновку, що для правильного застосування абз.абз.3, 4, 5, 6 п.5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абз.5 п.5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абз.5 п.4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абз.4 п.5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки про грошове забезпечення (долучених листом №60 01.1-8620/60 13 від 11 листопада 2025 року) позивача за 2018 рік, в лютому 2018 року грошове забезпечення позивача складає 8 752,96 грн, в березні 2018 року грошове забезпечення позивача складає 9 294,61 грн.
Отже, розмір збільшення грошового доходу позивача в березні 2018 року становить 8752,96 - 9294,61 = 541,65 грн.
Прожитковий мінімум у березні 2018 року складав 1762 грн, величина приросту індексу споживчих цін - 253,30%.
Сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме: 1762 грн * 253,30% /100 = 4 463,15 грн.
Відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку №1078, сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4 463,15 грн - 541,65 грн = 3 921,50 грн.
Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абз.абз.3, 4, п.5 Порядку №1078 підлягала виплаті позивачу у розмірі 3 921,50 грн щомісяця.
За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення в розмірі 3 878,31 грн щомісячно за період з 01 березня 2018 року по 30 вересня 2018 року та з 01 жовтня 2018 року по 31 грудня 2022 року.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційні скарги 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 24 серпня 2026 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук`янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.