справа № 462/7321/26
УХВАЛА
25 серпня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Березка Ярослав Олексійович, про вжиття заходів забезпечення позову, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом про поділ майна подружжя, а саме просить визнати квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 41,2 кв. м, спільною сумісною власністю подружжя, визнати за ним право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 41,2 кв. м, а також визнати його особистою власністю автомобіль марки «Mercedes-Benz E 220».
24 серпня 2026 року позивач подав заяву, у якій просить накласти арешт на автомобіль марки «Mercedes-Benz E 220», зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 , шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нього.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно, що належить або підлягає передачі відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.
Частиною першою статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, та обґрунтування його необхідності.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має враховувати предмет та характер заявлених позовних вимог, оцінити доводи заявника щодо необхідності застосування відповідного заходу, встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги, а також з`ясувати, чи може невжиття такого заходу істотно ускладнити або унеможливити виконання можливого рішення суду.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, зокрема, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася із такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті їх невжиття, з урахуванням характеру заявлених вимог, права чи законного інтересу, за захистом якого позивач звернувся до суду, а також вартості майна, щодо якого заявлено вимогу про забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача та забезпечення реального й ефективного виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову.
Судом встановлено, що предметом спору у цій справі, зокрема, є автомобіль марки «Mercedes-Benz E 220», який зареєстрований на ім`я відповідачки ОСОБА_2 .
Позивач просить визнати зазначений автомобіль його особистою власністю. Отже, заявлена позовна вимога безпосередньо стосується права власності на конкретний транспортний засіб, щодо якого позивач просить застосувати захід забезпечення позову.
Враховуючи характер заявленої позовної вимоги, існує безпосередній зв`язок між предметом спору та заявленим заходом забезпечення позову, оскільки у разі відчуження автомобіля або зміни його власника до вирішення спору по суті виконання можливого рішення суду про визнання за позивачем права власності на цей транспортний засіб може бути істотно ускладнене або унеможливлене.
Накладення арешту на автомобіль шляхом заборони вчинення реєстраційних дій не вирішує спір по суті та не визначає наперед належність права власності на нього, а лише забезпечує збереження існуючого правового стану майна до вирішення спору судом.
Застосування такого заходу не позбавляє відповідачку права власності на автомобіль, а лише тимчасово обмежує можливість розпорядження ним шляхом його відчуження та вчинення реєстраційних дій, що відповідає меті забезпечення позову.
Суд також враховує, що заявлений захід забезпечення позову є співмірним із позовною вимогою про визнання автомобіля особистою власністю позивача, оскільки стосується саме того майна, щодо якого заявлено вимогу про визнання права власності.
Таким чином, невжиття заходу забезпечення позову може створити ризик зміни власника спірного транспортного засобу до вирішення спору по суті, що, у свою чергу, може істотно ускладнити виконання можливого рішення суду та ефективний захист права позивача.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлений позивачем захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на автомобіль марки «Mercedes-Benz E 220», номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN № НОМЕР_2 , згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , шляхом заборони його відчуження та вчинення реєстраційних дій щодо нього є належним, необхідним та співмірним із заявленою позовною вимогою.
Враховуючи викладене, суд вважає заяву про забезпечення позову обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 149-153, 157 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Березка Ярослав Олексійович, про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.
Забезпечити позов шляхом накладення арешту на автомобіль марки «Mercedes-Benz E 220», номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN № НОМЕР_2 , згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 , із забороною його відчуження та вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нього.
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ).
Копію ухвали направити учасникам процесу для відома та направити для негайного виконання в Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суд роз`яснює, що відповідно до частини четвертої статті 157 ЦПК України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Іванюк І.Д.