УХВАЛА
м. Київ
25 серпня 2026 року
справа №440/1120/26
адміністративне провадження № К/990/38869/26
Колегія суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді:
суддя-доповідач - Ханова Р. Ф.,
судді - Бившева Л. І., Хохуляк В. В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2026 року
у справі №440/1120/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОРЕСУРС"
до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у справі №440/1120/26, предметом спору у якій є визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області №13147138/32227053 від 5 серпня 2025 року; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 1 серпня 2024 року датою її фактичного подання.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2026 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у справі №440/1120/26, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Посилання скаржника на виняткове значення справи з огляду на необхідність формування практики щодо реалізації контролюючим органом своїх повноважень та вплив результатів її розгляду на забезпечення надходжень до бюджету мають загальний характер і не свідчать про наявність особливих обставин, які вирізняли б цю справу з-поміж інших справ відповідної категорії.
Посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник загально зазначає про відсутність практики Верховного Суду щодо регулювання спорів в аналогічних правовідносинах, однак не формулює конкретного питання застосування норми права, яке потребує висновку Верховного Суду. Водночас у касаційній скарзі скаржник сам посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24 березня 2025 року у справі №140/32696/23, щодо застосування положень Порядку №520 у редакції, чинній після 8 березня 2023 року.
Наведені скаржником обґрунтування не свідчать про існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 243, 257, 328, 333, 359 КАС України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у справі №440/1120/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОРЕСУРС" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Р.Ф. Ханова Л.І. Бившева В. В. Хохуляк