ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12472/26
провадження № 2-о/753/477/26
У Х В А Л А
про направлення справи за підсудністю
"20" серпня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Котвицького В.Л.,
присяжного Шматко Г.П.,
присяжного Мелешко Ю.Р.,
за участю секретаря Рабчевської К.Ю.,
представника заявника ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи ОСОБА_4
розглянувши в судовому засіданні матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визнання особи недієздатною та призначення опікуна,-
УСТАНОВИВ:
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визнання особи недієздатною та призначення опікуна.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14.07.2026 прийнято справу до провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку окремого провадження.
У судовому засіданні 19.08.2026 представник заявника повідомив суду, що заявник разом із особою щодо якої подано заяву про визначення недієздатною та призначення опікуна мешкають за адресою АДРЕСА_1 .
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, заслухавши доводи сторін, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. (ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України)
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 19 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 26 - 30 ЦПК).
Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.
Питання про підсудність справ визначається Цивільним процесуальним кодексом України.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи у тому числі про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. (ч. 1 ст. 293 ЦПК України)
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV цього Кодексу.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України, заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.
Як вбачається з пояснень представника заявника у судовому засіданні, ОСОБА_3 проживає за місцем реєстрації заявника ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Деснянського району м. Києва і не підсудна Дарницькому районному суду м. Києва.
З приводу можливості подання заяви в цій справі за зареєстрованим місцем проживання, а не фактичним місця проживання ОСОБА_3 , особи яка визнається недієздатною та призначається опіку, до Дарницького районного суду м. Києва слід зазначити наступне.
Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.
Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.
Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.
Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.
Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов`язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (стаття 378, пункт 6 частини першої статті 411 ЦПК України).
З сукупного аналізу наведених правових норм, із застосуванням положень ч. 9 ст. 10 ЦПК України, суд приходить до висновку, що заява про призначення опікуна повинна бути подана до суду за місцем фактичного проживання особи, над якою встановлюється опіка, а також підлягає розгляду в межах справи про визнання особи недієздатною, призначення опікуна, оскільки вони є нерозривно пов`язаними між собою.
За наведених обставин, суд вважає, що належним судом, юрисдикція якого поширюється на адміністративно-територіальний район, в межах якого знаходиться фактичного проживання особи, над якою просять встановити опіку, є Деснянський районний суд міста Києва, який відповідно до законодавства уповноважений здійснювати розгляд даної справи, оскільки ОСОБА_3 (особа, яка визначається недієздатною та призначається опікун) фактично мешкає у заявника за адресою: АДРЕСА_1 .
Виходячи ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. (ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України)
Згідно положень статті 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
При цьому, відповідно до частини першої та третьої статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Принцип законного судді нерозривно пов`язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Суд не тільки вправі, а й зобов`язаний ухилитися від розв`язання справ, йому не підсудних.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» і «Сокуренко та Стригун проти України», роз`яснив, що суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначаються правилами підвідомчості та підсудності.
За наведених обставин, суддя приходить до висновку, що заява ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, не підсудна Дарницькому районному суду міста Києва, оскільки з урахуванням положень ч. 1 ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України, наявні підстави для розгляду справи за фактичним місцем проживання особи, відносно якої проводиться вирішення питання цивільної дієздатності, що територіально відноситься до юрисдикції Деснянського районного суду міста Києва.
Враховуючи викладене та керуючись статями 31,32, 260, 294, 316, 353-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя ,
ПОСТАНОВИВ:
Цивільну справу № 753/12472/26 (провадження № 2-о/753/477/26) за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визнання особи недієздатною та призначення опікуна - передати за підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва, для подальшого розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя:
Присяжні: