Єдиний унікальний номер 205/5519/26
Номер провадження2-а/205/100/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2026 року місто Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Костромітіної О.О.,
за участю секретаря судового засідання Шеремет В.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Кострицька Марія Володимирівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ :
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кострицька М.В. звернулася до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до постанови № 35 від 12 січня 2026 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КпАП України, а саме за те, що він не мав при собі військово-облікового документа та відповідно не зміг його пред`явити на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особливий період, чим порушив вимоги ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до зазначеної постанови на військовозобов`язаного ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.
13 квітня 2026 року старшим державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лукіним Михайлом Віталійовичем, за заявою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 , винесено постанову про відкриття провадження з виконання постанови №35 від 12.01.2026 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в подвійному розмірі 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень, за несвоєчасну його сплату.
Вказане свідчить про грубе порушення прав ОСОБА_1 відповідачем, адже при винесенні постанови від 12.01.2026 №35 про накладення адміністративного стягнення він дізнався саме від державного виконавця 15.04.2026.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (стаття 289 КУпАП). Оскільки, позивач із оскаржуваною постановою ознайомився тільки 15.04.2026, то десятиденний строк на оскарження постанови, пропущений не з його вини, чим обумовлено клопотання перед судом про поновлення строку на оскарження постанови.
Позивачем у липні 2024 був втрачений військово-обліковий документ - тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 виданий ІНФОРМАЦІЯ_2 24.06.2010, у зв`язку з чим 19.07.2024 він звернувся до органів Національної поліції з відповідної заявою. Відповідно до відповіді Дніпровського РУП ВП № 3 ГУ НП в Дніпропетровській області від 22.07.2024 № 433/4770ЄО встановити місце знаходження тимчасового посвідчення, виданого на ім`я ОСОБА_1 , не вдалося .
Також в газеті «Наше місто» №30 (4282) від 25.07.2024 позивачем було оприлюднено оголошення про втрату військово-облікового документа, а саме оголошення про те щоб вважати недійсним у зв`язку з втратою тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , що підтверджується копією газети з оголошенням, яка додана до позовної заяви.
Після того позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою про видачу нового військово-облікового документу(ВОД) замість втраченого.
Після подачі заяви про втрату ВОД та анкети з особистими даними співробітник відповідача видав йому перелік документів для оформлення відстрочки від призову на військову службу по мобілізації у зв`язку зі станом здоров`я дружини, але військово-обліковий документ не видали та в подальшому не викликали для отримання нового ВОД, хоча він подав всі необхідні документи для видачи військовооблікового документа.
28.12.2025 близько о 11-00 позивач, перебуваючи у салоні легкового автомобіля Volkswagen Golf державний номер НОМЕР_2 на проїжджій частині проспекту Сергія Нігояна поблизу входу до станції метро «Металургів» в м. Дніпро, не мав при собі військово-обліковий документ, а також, на той час, був відсутній мобільний додаток «Резерв+». Співробітниками відповідача частково проводилася відеофіксація при перевірці, але протокол про адміністративне правопорушення у присутності позивача не складався, про дату, час і місце його складання позивача не попередили, під підпис не повідомили взагалі про наявність і суть порушення, не видали копію протоколу. Проте в оскаржуваній постанові є відмітка про те що постанову винесено на підставі протоколу.
Під час перевірки документів позивача на дорозі співробітники ТЦК підтвердили, що з 2024 у них зареєстрована заява позивача про видачу нового військово-облікового документа у зв`язку з втратою.
Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП). Якщо при складанні протоколу (якщо складення протоколу передбачається КУпАП) особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не була належним чином повідомлена про місце і час розгляду справи, їй за місцем проживання (перебування), роботи надсилається повідомлення про запрошення до підрозділу на розгляд справи.
В даному випадку було порушено порядок розгляду оскаржуваної постанови. Відповідач не повідомляв позивача про час та місце розгляду справи, крім цього ОСОБА_1 було позбавлено права на дачу пояснення та на користування правовою допомогою. Постанова була винесена 12.01.2026, але для її отримання ОСОБА_1 не викликався, копію постанови ОСОБА_1 отримав лише 15.04.2026 від державного виконавця, про що свідчить відсутність його підпису на постанові, яку було направлено для примусового виконання до Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Крім того, всі вимоги Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач виконав, своєчасно оновив військово-облікові дані. За таких обставин, станом на 28.12.2025 (день складання протоколу про адміністративне порушення) так і на 12.01.2026 (день винесення оскаржуваної постанови), уповноважений представник ТЦК та СП мав можливість отримати з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про сформований військово-обліковий документ позивача, але не зробив цього.
Отже відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що під час складання протоколу, працівники ТЦК, перевіривши відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста, не виявили відомостей щодо позивача.
Зазначене свідчить про те, що, приймаючи постанову №35 від 12.01.2026, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням штрафу начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковник ОСОБА_2 не вжив належних заходів для перевірки факту наявності у позивача військово-облікового документу в електронній формі шляхом отримання з Єдиного державного реєстру відомостей про такий документ, та не врахував відсутність належних і допустимих доказів щодо ймовірного вчинення позивачем адміністративного правопорушення 28.12.2025 шляхом не пред`явлення військовооблікового документу.
З урахуванням вищевикладеного, просить поновити позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду для оскарження постанови №35, винесеної 12.01.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 . Скасувати постанову № 35, винесену ІНФОРМАЦІЯ_4 12.01.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 25500 гривень за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Закрити провадження по справі.
Ухвалою суду від 12.05.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кострицька М.В. надала суду заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи, відзиву не надав, будь-яких клопотань про відкладення чи розгляд справи без його участі не надав.
У зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового засідання, технічними засобами не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою №35 від 12 січня 2026 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КпАП України, а саме за те, що він не мав при собі військово-облікового документа та відповідно не зміг його пред`явити на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особливий період, чим порушив вимоги ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до зазначеної постанови на військовозобов`язаного ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.
13 квітня 2026 року старшим державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лукіним Михайлом Віталійовичем, за заявою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 , винесено постанову про відкриття провадження з виконання постанови №35 від 12.01.2026 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в подвійному розмірі 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень, за несвоєчасну його сплату.
В оскаржуваній постанові без достатніх підстав стверджується, що позивач був «належним чином оповіщений про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 12.01.2026».
Відповідно до ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 6 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)).
Згідно примітки ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Під час судового розгляду встановлено, що оскаржуваною постановою про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він не мав при собі військово-облікового документа та відповідно не зміг його пред`явити на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_6 , в особливий період, чим порушив вимоги ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позивачем у липні 2024 був втрачений військово-обліковий документ - тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 виданий ІНФОРМАЦІЯ_2 24.06.2010, у зв`язку з чим 19.07.2024 він звернувся до органів Національної поліції з відповідної заявою.
Відповідно до відповіді Дніпровського РУП ВП № 3 ГУ НП в Дніпропетровській області від 22.07.2024 №433/4770ЄО встановити місце знаходження тимчасового посвідчення, виданого на ім`я ОСОБА_1 , не вдалося .
Також в газеті «Наше місто» №30 (4282) від 25.07.2024 позивачем було оприлюднено оголошення про втрату військово-облікового документа, а саме оголошення про те щоб вважати недійсним у зв`язку з втратою тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , що підтверджується копією газети з оголошенням, яка додана до позовної заяви.
Після того позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою про видачу нового військово-облікового документу(ВОД) замість втраченого.
Після подачі заяви про втрату ВОД та анкети з особистими даними співробітник відповідача видав позивачу перелік документів для оформлення відстрочки від призову на військову службу по мобілізації у зв`язку зі станом здоров`я дружини, але військово-обліковий документ не видали та в подальшому не викликали для отримання нового ВОД, хоча ОСОБА_1 подав всі необхідні документи для видачи військовооблікового документа.
Дані ствердження позивача ОСОБА_1 , які викладені в позовній заяві та підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовувалися. Будь-яких доказів, на спростування такої позиції позивача відповідачем суду не надано.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 6-8 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику. Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до примітки до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливого отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Проте, відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не врахував вимоги даної статті щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме: не з`ясував наявність чи відсутність відомостей щодо позивача в електронних інформаційних системах, реєстрах, інших базах даних.
Всі вимоги Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач виконав, своєчасно оновив військово-облікові дані. За таких обставин, станом на 28.12.2025 (день складання протоколу про адміністративне порушення) так і на 12.01.2026 (день винесення оскаржуваної постанови), уповноважений представник ТЦК та СП мав можливість отримати з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про сформований військово-обліковий документ позивача, але не зробив цього.
Отже відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що під час складання протоколу, працівники ТЦК, перевіривши відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста, не виявили відомостей щодо позивача.
Зазначене свідчить про те, що, приймаючи постанову №35 від 12.01.2026, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням штрафу начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковник ОСОБА_2 не вжив належних заходів для перевірки факту наявності у позивача військово-облікового документу в електронній формі шляхом отримання з Єдиного державного реєстру відомостей про такий документ, та не врахував відсутність належних і допустимих доказів щодо ймовірного вчинення позивачем адміністративного правопорушення 28.12.2025 шляхом не пред`явлення військовооблікового документу.
Частиною 1 статті 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Частиною 2 статті 277 КУпАП не передбачені спеціальні строки розгляду справ про правопорушення, передбачені ст. 210 КУпАП.
Згідно з ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Верховний Суд у постановах від 31 березня 2021 року у справі №676/752/17, від 21 березня 2019 року у справі №489/1004/17, від 30 січня 2020 року у справах №308/12552/16-а та №482/9/17, від 06 лютого 2020 року у справі №205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Зі змісту ст. 284 КУпАП вбачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.
Таким чином, з системного аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення такої особи про місце і час розгляду справи щодо неї.
При цьому, обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Крім того, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо судом у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року введено воєнний стан, який було неодноразово продовжено і триває на теперішній час.
Згідно з Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 року оголошено проведення загальної мобілізації.
Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а також за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскаржувана постанова не містить відомостей про сповіщення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо нього. Під час розгляду цієї справи відповідачем не було надано доказів належного сповіщення позивача. Отже, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Отже, судом встановлено, що відповідачем не було забезпечено дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та забезпечення реалізації особою, яка притягується до відповідальності, прав, визначених ст. 268 КУпАП, що у свою чергу позбавило позивача можливості участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема висловлення заперечень, надання доказів, тощо.
Щодо вимоги поновлення пропущеного строку для звернення до суду для оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Суд вважає, що позивач пропустив встановлений строк для оскарження постанови з поважних причин, оскільки про складення у відношенні нього матеріалів про адміністративне правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення він дізнався лише 15.04.2026 року у зв`язку з відкриттям щодо нього виконавчого провадження №80737389 від 13.04.2026 року.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що постанова №35 від 12.01.2026 року за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
Разом з тим, позовні вимоги в частині визнання постанови протиправною не можуть бути задоволені, оскільки ч. 3 ст. 286 КАС України визначено перелік рішень, які може прийняти суд за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Вказаний перелік є вичерпним і не передбачає визнання дій посадової особи щодо складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності незаконними або визнання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності протиправною, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до приписів ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 532,48 гривень.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 246, 250, 255, 286 КАС України,
ПОСТАНОВИВ :
Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Кострицька Марія Володимирівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити частково.
Скасувати постанову №35, винесену ІНФОРМАЦІЯ_4 12.01.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 25500 гривень за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Закрити провадження по справі.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, закрити.
В іншій частині позовних вимог, відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532,48 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_7 тел. НОМЕР_3 адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ;
Представник заявника адвокат Кострицька Марія Володимирівна, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_8 тел. НОМЕР_5 адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 (ЄДРПОУ НОМЕР_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ).
Суддя О.О. Костромітіна