ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/2191/26 Справа № 711/7577/24
УХВАЛА
25 серпня 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
суддя-доповідач Фетісова Т. Л.
судді Новіков О. М., Сіренко Ю. В.
розглянувши заяву представника Національного банку України Бірюк І. В. про відвід судді Фетісової Т. Л. від розгляду апеляційної скарги представника позивача - Єрьоменка В. В. на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 15.07.2026 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ПАТ «КБ Фінансова ініціатива», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про відшкодування шкоди, завданої споживачу банківських послуг,
в с т а н о в и в :
12.08.2026 автоматизованою системою документообігу Черкаського апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 15.07.2026 у цій цивільній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Фетісова Т. Л., судді - Новіков О. М., Сіренко Ю. В.
Ухвалами Черкаського апеляційного суду від 17.08.2026 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду на 29.09.2026.
25.08.2026 до Черкаського апеляційного суду надійшла заява представника Національного банку України Бірюк І. В. про відвід судді Фетісової Т. Л., яка обгрунтована тим, що суддя Фетісова Т. Л. раніше вже брала участь у цій справі на стадії апеляційного перегляду процесуальних рішень. Зокрема, за її участі було розглянуто та постановою Черкаського апеляційного суду від 24.11.2024 скасовано ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.09.2024 про передачу даної справи за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва. Залишення справи на розгляді в Придніпровському районному суді м. Черкаси ґрунтувалося на прийнятті позиції позивача про те, що на ці правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів» (вибір альтернативної підсудності за місцем проживання споживача). Таким чином, суддя вже висловила певну правову позицію щодо статусу позивача у спорі з Національним банком та характеру заявлених вимог. Вважає, що це свідчить про те, що у судді вже сформовано попереднє внутрішнє переконання щодо базових аспектів цієї справи. За таких умов Національний банк має обґрунтовані сумніви, що під час розгляду справи по суті суддя буде схильна підтримувати власну попередню логіку та правову оцінку, що унеможливлює розгляд апеляційної скарги «з чистого аркуша».
Надаючи оцінку заявленому відводу, апеляційний суд враховує таке.
Підстави для відводу судді визначені статтями 36-37 ЦПК України.
Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді справи).
Частинами 1-3 статті 40 ЦПК визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов`язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.
Як зазначено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду (рішення Європейського Суду з прав людини «Білуха проти України»).
Що стосується суб`єктивного критерію, то особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
За об`єктивним критерієм слід визначити, чи існували переконливі факти, які б давали підстави для сумнівів у безсторонності судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини сумніватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція відповідного судді є важливою, але не вирішальною. Головним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Перевіривши доводи заяви про відвід та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення заявленого відводу немає, адже обставини, на які вказує заявник як на підставу відводу судді, не можуть бути визнані законними та обґрунтованими підставами для відводу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).
Доказів на підтвердження заінтересованості, упередженості та необ`єктивності судді, якій заявлено відвід, заявник не надав, у зв`язку з чим апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Враховуючи вище викладене, апеляційний суд вважає за необхідне питання про відвід, заявлений судді Фетісовій Т. Л. передати на розгляд іншому судді в порядку, визначеному ч.3 ст.40 ЦПК України.
Керуючись статтями 36, 37, 40 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
відвід, заявлений судді Фетісовій Т. Л. - визнати необґрунтованим.
Передати вирішення питання про відвід згідно заяви представника Національного банку України Бірюк І. В. про відвід судді Фетісової Т. Л. від розгляду апеляційної скарги представника позивача - Єрьоменка В. В. на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 15.07.2026 у цій цивільній справі судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді