Справа № 569/14311/26
УХВАЛА
26 серпня 2026 року
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Харечка С.П.,
секретар судового засідання Литвиненко В.М.,
з участю заявника ОСОБА_1 та її представника адвоката Теперик О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, -
В С Т А Н О В И В:
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 05.09.2023 року по 27.05.2026 року.
Свої вимоги заявниця обґрунтовує тим, що 21.08.2013 року між нею та ОСОБА_3 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 23.05.2014 року. Дітей у шлюбі сторони не мали. 23.03.2017 року заявниця та ОСОБА_3 придбали квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку було зареєстровано за ОСОБА_3 . 05.09.2023 року шлюб між заявницею та ОСОБА_3 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 05.09.2023 року. Незважаючи на розірвання шлюбу, заявниця та ОСОБА_3 продовжували проживати разом у зазначеній квартирі, вести спільне господарство, мати спільний побут, не змінювали місця проживання та реєстрації, фактично продовжували сімейні відносини. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 загинув на робочому місці на території ПрАТ «Рівнеазот», що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть №478 від 26.05.2026 року та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 26.05.2026 року. Заявниця зазначає, що встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 необхідне їй для прийняття спадщини після його смерті. Заявниця зазначає, що за час проживання з чоловіком з 2013 року їй відомо, що у нього був батько, ОСОБА_2 . Будь-яких стосунків син з батьком не підтримували, оскільки батько залишив смі`ю коли він був ще дитиною. Зі слів спільних знайомих батько останні роки проживав у місті Рівне. На похоронах сина присутнім не був.
Ухвалою суду від 23.06.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Теперик Оксана Василівна зазначили, що ОСОБА_2 є батьком померлого ОСОБА_3 та спадкоємцем після його смерті. За життя ОСОБА_3 між ним та батьком тривалий час не підтримувалися родинні стосунки. Звертаючись до суду, заявниця вважала, що батько померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 визнає заяву про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Разом із тим ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, у зв`язку з чим його позиція щодо заявлених вимог заявнику та її представнику невідома. Зв`язатися з ним вони також не змогли.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Заслухавши пояснення заявника та її представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом у змісті постанови від 04 січня 2023 року в справі № 198/99/15-ц (провадження № 61-7049св22): «згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 без шлюбу у період з 05.09.2023 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 необхідне їй для прийняття спадщини після його смерті.
Таким чином, встановлення заявленого факту безпосередньо пов`язане з реалізацією заявником спадкових прав.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 існують інші особи, які можуть претендувати на спадкове майно, зокрема його батько ОСОБА_2 .
Встановлення факту проживання однією сім`єю у даному випадку безпосередньо впливає на виникнення та реалізацію спадкових прав заявника, а також може впливати на права інших спадкоємців.
Враховуючи викладене в сукупності, суд доходить висновку, що встановлення заявленого факту пов`язане з подальшим вирішенням питання про спадкові права, а тому в даному випадку вбачається спір про право, який не може бути вирішений у порядку окремого провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
З огляду на викладене заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу підлягає залишенню без розгляду.
Суд одночасно роз`яснює, що заявниця має право подати до суду позов в порядку позовного провадження.
Керуючись ст. 10, 13, 19, 258-261, 293, 294, 315, 353, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Харечко С.П.