Єдиний унікальний номер 205/10141/26
Номер провадження2/205/5901/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 року м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Мовчан Д.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша Воля» про стягнення інфляційних витрат, 3% річних та 1% пені за прострочення виконання грошового зобов`язання,-
ВСТАНОВИВ:
10 серпня 2026 року позивач сформував у системі «Електронний суд» вищевказану позовну заяву, яка надійшла на електронну адресу суду 11 серпня 2026 року.
Фактично матеріали вказаного провадження були передані судді канцелярією суду 11 серпня 2026 року.
Дослідивши матеріали позовної заяви та вирішуючи питання щодо територіальної підсудності справи, суддя дійшов висновку, що позов подано з порушенням правил підсудності, з огляду на таке.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За загальним правилом, установленим ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються до суду за їх місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з отриманою судом відповіддю № 3174989 від 14 серпня 2026 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша Воля» - є адреса: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 11, яка не належить до територіальної юрисдикції Новокодацького районного суду міста Дніпра.
Водночас ст. 28 ЦПК України передбачено випадки альтернативної підсудності за вибором позивача.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Разом із тим вирішення питання про можливість застосування зазначеного правила альтернативної підсудності залежить не лише від того, що між сторонами раніше існували правовідносини у сфері захисту прав споживачів, а насамперед від предмета та підстав саме того позову, з яким особа звернулася до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 902/919/17 зазначила, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви, первісні правовідносини між ОСОБА_1 та ТОВ «Наша Воля» дійсно виникли у сфері захисту прав споживачів та вже були предметом судового розгляду.
Разом із тим предметом цього позову не є вимоги, безпосередньо спрямовані на захист порушеного права позивача як споживача, що виникло з первісних договірних правовідносин.
У цій справі позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати, три проценти річних та один процент пені, нараховані у зв`язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов`язання, визначеного та підтвердженого саме судовим рішенням.
Отже, після вирішення судом первісного спору та визначення належної до сплати суми виникло самостійне грошове зобов`язання відповідача щодо виконання судового рішення.
Заявлені у цій справі вимоги спрямовані вже не на усунення порушення прав позивача як споживача, яке було предметом первісного судового розгляду, а на застосування майнових наслідків прострочення виконання самостійного грошового зобов`язання, що виникло внаслідок набрання законної сили відповідним судовим рішенням та невиконання його відповідачем у належний строк.
Таким чином, хоча первісне матеріальне правовідношення між сторонами мало споживчий характер, правова природа вимог, заявлених у цьому позові, є іншою та самостійною.
Сам по собі факт того, що грошове зобов`язання, прострочення виконання якого стало підставою цього позову, історично виникло внаслідок розгляду спору про захист прав споживачів, не надає усім подальшим вимогам між сторонами характеру вимог про захист прав споживачів.
Нарахування інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені у зв`язку з простроченням виконання визначеного судовим рішенням грошового обов`язку є самостійним способом майнової відповідальності за порушення такого грошового зобов`язання.
За таких обставин підстав вважати цей позов позовом про захист прав споживачів у розумінні ч. 5 ст. 28 ЦПК України не вбачається.
Відтак, на думку суду, правила альтернативної територіальної підсудності, передбачені ч. 5 ст. 28 ЦПК України, до заявлених у цій справі вимог застосуванню не підлягають, а територіальна підсудність справи має визначатися за загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 27 ЦПК України, тобто за місцезнаходженням відповідача.
Оскільки місцезнаходженням ТОВ «Наша Воля» є адреса: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 11, справа не належить до територіальної юрисдикції Новокодацького районного суду міста Дніпра та підлягає передачі на розгляд Печерського районного суду міста Києва.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції іншого суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Таким чином, матеріали позовної заяви підлягають передачі за територіальною підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.27, 30, 31, 32 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша Воля» про стягнення інфляційних витрат, 3% річних та 1% пені за прострочення виконання грошового зобов`язання, направити за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва (місце знаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15).
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Д.В. Мовчан