УХВАЛА
24 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 926/3233/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Багай Н.О.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Релігійної організації Управління Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.01.2026 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 у справі
за позовом Релігійної організації Релігійна громада парафія кафедрального собору на честь Сходження Святого Духа Чернівецько - Буковинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Чернівці Чернівецького району Чернівецької області
до Релігійної організації Управління Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви
про усунення перешкод у користуванні майном,
ВСТАНОВИВ:
03.08.2026 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Релігійної організації Управління Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви на рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.01.2026 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 у справі № 926/3233/25, яка подана 29.07.2026 засобами поштового зв`язку разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.
З 18.10.2023 введено в дію Закон України від 29.06.2023 № 3200-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", з урахуванням змін, зокрема щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (далі - ЄСІКС).
Відповідно до приписів пункту 2 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX, далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з приписами частин п`ятої, шостої статті 6 ГПК України:
- суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІКС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІКС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);
- електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІКС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІКС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу;
- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку;
- процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат;
- якщо реєстрація електронного кабінету в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Тож скаржник як юридична особа, згідно з наведеними приписами ГПК України, зобов`язаний зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі) в обов`язковому порядку.
Проте Релігійна організація Управління Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви (код ЄДРПОУ 21431483) не зареєструвало електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС, про що свідчить відповідь № 38382723 від 03.08.2026 про відсутність зареєстрованого електронного кабінету в цієї юридичної особи в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС, яка сформована засобами підсистеми "Електронний суд".
Касаційну скаргу підписав та подав через систему «Електронний суд» адвокат цієї організації, який має зареєстрований електронний кабінет, однак як зазначалося вище процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Відповідно до частини 2 статті 292 ГПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Згідно з частиною 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору є 1) усунути перешкоди в користуванні Релігійною організацією «Релігійна громада парафія кафедрального собору на честь Сходження Святого Духа Чернівецько - Буковинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Чернівці Чернівецького району Чернівецької області» код ЄДРПОУ 25077802 Кафедральним Собором літ. А, вбиралень літ. Б1 та Б, готелю літ. В, котельні літ. Г, що розташовані за адресою: Чернівецька обл., Чернівецький р., м. Чернівці, вулиця Головна, будинок 85, шляхом виселення Релігійної організації «Управління Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви» код ЄДРПОУ 21431483 з вказаних будівель та споруд та вселення Релігійної організації «Релігійна громада парафія кафедрального собору на честь Сходження Святого Духа Чернівецько - Буковинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Чернівці Чернівецького району Чернівецької області» код ЄДРПОУ 25077802 у будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Чернівецька обл., Чернівецький р., м. Чернівці, вулиця Головна, будинок 85;
- передати Кафедральний Собор літ. А, вбиральню літ. Б1 та Б, готель літ. В, котельню літ. Г, що розташовані за адресою: Чернівецька обл., Чернівецький р., м. Чернівці, вулиця Головна, будинок 85 Релігійній організації «Релігійна громада парафія кафедрального собору на честь Сходження Святого Духа Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Чернівці Чернівецького району Чернівецької області» код ЄДРПОУ 25077802, шляхом вивільнення зайнятих будівель і споруд та підписання відповідного Акту приймання-передачі (з урахуванням заяви про зміну предмету позову).
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 становив 3 028, 00 грн.
Виходячи з вищенаведеного, за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 12 112, 00 грн, а саме: (3 028,00*2))*200%.
Проте, скаржником за квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 17.06.2026 № [номер приховано] сплачено лише 9 689,50 грн, тобто на 2 422,50 грн менше від суми судового збору, що підлягає сплаті у цьому випадку.
У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід доплатити судовий збір у сумі 2 422,50 грн, який має бути перерахований за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір" та надати належні докази сплати судового збору касаційному суду.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи викладене касаційна скарга, подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Оскаржувана постанова Західного апеляційного господарського суду ухвалена 14.05.2026, повний текст складено 20.05.2026, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на постанову було 09.06.2026, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.
Вперше подану касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 скаржник надіслав до Верховного Суду 18.06.2026. Верховний Суд ухвалою від 27.07.2026 повернув касаційну скаргу Релігійної організації Управління Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви на рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.01.2026 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 у справі № 926/3233/25 на підставі частини четвертої статті 174 та частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник не усунув недоліки, зазначені в ухвалі від 13.07.2026.
29.07.2026 засобами поштового зв`язку Релігійна організація Управління Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви повторно звернулася з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.01.2026 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 у справі № 926/3233/25, тобто з пропуском встановленого процесуального строку.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване наступним.
Первинна касаційна скарга подана у межах строку, визначеного Господарським процесуальним кодексом України. У подальшому ухвалою Касаційного господарського суду від 13.07.2026 касаційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з необхідністю усунення визначених судом недоліків, зокрема щодо реєстрації електронного кабінету юридичної особи. На виконання вимог зазначеної ухвали скаржником була подана окрема письмова заява 15.07.2026 про існування виключних обставин, які унеможливлюють реєстрацію електронного кабінету юридичної особи. У заяві суд було повідомлено, що керівник релігійної організації не має об`єктивної можливості отримати кваліфікований електронний підпис, необхідний для реєстрації електронного кабінету, оскільки його паспорт громадянина України вилучено у зв`язку з припиненням громадянства України, а відповідно до вимог законодавства без проведення належної ідентифікації особи видача кваліфікованого сертифіката відкритого ключа є неможливою. Також було зазначено, що представник юридичної особи та адвокат мають зареєстровані електронні кабінети та здійснюють представництво інтересів скаржника у даній справі (копії відповідних документів додаються). Наведені обставини свідчать про те, що скаржник не ухилявся від виконання вимог суду та вжив усіх залежних від нього заходів для усунення недоліків касаційної скарги. Водночас вимога щодо реєстрації електронного кабінету не могла бути виконана з причин, які не залежать від волі скаржника та мають об`єктивний характер. У зв`язку з не усуненням зазначеного недоліку касаційну скаргу було повернуто. Після повернення касаційної скарги скаржник без зволікання повторно звертається до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою та даним клопотанням.
Розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, Суд наголошує на тому, що підстави, наведені скаржником у клопотанні, не можуть вважитися поважними з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Тож суд, ураховуючи конкретні обставини справи, має оцінити поважність причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення чи відмову в поновленні цього строку (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Із норм статей 118, 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).
Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина друга статті 114 Господарського процесуального кодексу України).
Як зазначалось вище Західний апеляційний господарський суд прийняв постанову 14.05.2026, скаржник отримав оскаржувану постанову 08.06.2026. Скаржник вперше звернувся із касаційною скаргою на постанову апеляційного господарського суду 18.06.2026 в межах встановленого законом строку на касаційне оскарження постанови з дня вручення постанови, однак ухвалою Верховного Суду від 27.07.2026 касаційну скаргу було повернуто, оскільки скаржник не усунув недоліки, зазначені в ухвалі від 13.07.2026.
Ураховуючи, що з касаційною скаргою скаржник звернувся повторно, визначальним у поновленні процесуальних строків для касаційного оскарження, є необхідність оцінки поважності причин їх пропуску в сукупності із попередніми діями скаржника щодо усунення недоліків касаційної скарги.
Звертаючись 29.07.2026 до Верховного Суду з касаційною скаргою повторно, скаржник не зареєстрував електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС, про що свідчить відповідь № 38382723 від 03.08.2026 про відсутність зареєстрованого електронного кабінету в цієї юридичної особи в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС, яка сформована засобами підсистеми "Електронний суд".
Тому доводи скаржника щодо пропущення строку на касаційне оскарження судових рішень, викладені у клопотанні, не можуть вважатися поважними причинами пропуску такого строку.
За змістом частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.
З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Релігійної організації Управління Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай