26.08.2026 Суддя Шевченко С. В.
Справа № 644/2977/16-ц
Провадження № 6/644/572/26
У Х В А Л А
26 серпня 2026 Індустріальний районний суд м. Харкова в складі головуючого судді Шевченка С.В., за участю секретаря Рибалка В.О., розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа, заінтересовані особи: боржник- ОСОБА_1 , АТ КБ «Приватбанк», Немишлянський ВДВС у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
у с т а н о в и в :
У поданій до суду заяві ТОВ «Капіталресурс» просить замінити стягувача у виконавчому листі № 644/2977/16-ц від 17.02.2017 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості з АТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», і видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 644/2977/16-ц від 17.02.2017р. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви заявник посилався на те, що заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12.12.2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 24.01.2012 року у розмірі 18146,56 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378 грн. На підставі заочного рішення суду позивачу видано виконавчі листи, які були пред`явлені до виконання.
На примусовому виконанні Індустріального ВДВС перебувало виконавче провадження № 53852165 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.
05.09.2019 року державним виконавцем було завершено виконавче провадження, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на дату укладання Договору факторингу оригінал вищевказаного виконавчого листа ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не передавався.
22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором ОСОБА_1 .
Представник ТОВ «Капіталресурс» у заяві просив розглянути справу за його відсутності.
Заінтересована особа ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Заінтересовані особи - представники АТ КБ «Приватбанк», Немишлянського ВДВС у м. Харкові в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, причину неявки суду не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12.12.2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 24.01.2012 року у розмірі 18146,56 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378 грн. На підставі заочного рішення суду позивачу видано виконавчі листи, які були пред`явлені до виконання.
На примусовому виконанні Індустріального ВДВС перебувало виконавче провадження № 53852165 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.
05.09.2019 року державним виконавцем було завершено виконавче провадження, оскільки згідно відповіді ПФУ боржник пенсію не отримує, згідно відповіді ДФС України у боржника відсутні відкриті рахунки у банківських установах, а також офіційні джерела отримання доходів; Згідно довідки БД НАІС транспортні засоби не зареєстровані; згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що за боржником права власності на нерухоме майно відсутні. Відповідно до акта державного виконавця майно, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, відсутнє. Здійснені державним виконавцем, відповідно до Закону, заходи щодо розшуку майна виявилися безрезультатними.
Оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на дату укладання Договору факторингу оригінал вищевказаного виконавчого листа ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не передавався.
22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором ОСОБА_1 .
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків - є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3 ст. 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), при цьому, відступлення прав вимоги - є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину та допускається протягом усього часу існування зобов`язання.
Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 516 ЦК України), водночас, первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги (ст. 519 Цивільного кодексу України).
Суд застосовує правові висновки, викладені у постановах ВC від 31.10.2018 у справі: № 2-а- 3494/11 та від 27.08.2020 у справі №804/536/18, відповідно до яких заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь- якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання. У таких висновках необхідно керуватися принципом обов`язковості судового рішення та тим, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а незабезпечення виконання рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд наголошує, що сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи на виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання. Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Отже, заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення, при цьому, на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Верховний Суд при розгляді справи № 6-1355/10 дійшов висновку про те, що задовольняючи заяву ТОВ "Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором факторингу є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження, при цьому, заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження, а так/само, норма статті 442 Цивільного процесуального кодексу України - має імперативний характер (звертаючись до Академічного тлумачного словника 1970 - 1980р., термін «імперативний» - пояснюється, як такий, який вимагає беззастережного підпорядкування, реагування, виконання, наказовий), оскільки, її нормами прямо визначено правило поведінки, а саме, право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінити сторону виконавчого провадження лише у відкритих виконавчих провадженнях чи за інших обставин. За таких обставин, звертаючись до норм ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України, законодавець чітко зазначив про те, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах, а тому, при наявності доказів (належних та допустимих) правонаступництва, право заміни сторони виконавчого провадження (стягувача) - є беззаперечним.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 2- 3897/10, від 05 грудня 2018 року в справі № 643/4902/14-ц, від 31 жовтня 2018 року в справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року в справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), а також постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.
Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відсутність виконавчого листа не може бути перешкодою в процесуальному правонаступництві стягувача, оскільки без процесуального правонаступництва правонаступник у матеріальних правовідносинах позбавлений можливості отримати виконавчий лист на виконання рішення суду та здійснити захист своїх порушених прав шляхом виконання рішення суду.
Вирішення процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах регулюються розділом VI ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Згідно підпункту 17.4 пункту 17 перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що заява про заміну стягувача та видачи дубліката виконавчого листа є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 512, 514 ЦК, ст. ст. 55, 258, 259, 442 ЦПК України, ч. 1 п. 17.4 розділу ХІІ перехідних положень ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Заяву задовольнити.
Замінити стягувача у виконавчому листі № 644/2977/16-ц від 17.02.2017 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості з АТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС».
Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 644/2977/16-ц від 17.02.2017 р. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного судупротягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.В. Шевченко