Справа № 344/4300/26
Провадження № 22-ц/4808/1563/26
Головуючий у 1 інстанції Атаманюк Б. М.
Суддя-доповідач Бойчук
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Бойчука І.В.,
суддів: Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є.,
секретаря Кузнєцова В.В.,
з участю ОСОБА_1 та представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 28 травня 2026 року під головуванням судді Атаманюка Б.М. у м. Івано-Франківську,
в с т а н о в и в:
В березні 2026 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 12.11.2020 у позивача з відповідачкою народилася донька - ОСОБА_3 . Також 23.09.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб, від якого у них народилося двоє дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі судового наказу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.02.2026 року (справа №344/2462/26) із ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини з усіх видів заробітку доходу відповідача щомісячно.
Відповідачка у заяві про видачу судового наказу приховала від суду відомості, що їй відомо про наявність у позивача інших утриманців, а саме двох синів від іншого шлюбу.
Позивач завжди допомагав відповідачці шляхом систематичних переказів коштів для дочки на карту відповідачки, також була систематична допомога на ліки, одяг, передавались подарунки дитині та інше.
Позивач з 10.04.2022 перебуває на службі в ЗСУ і не заперечує того, що у нього є обов`язок утримувати доньку ОСОБА_7 , проте просив суд урахувати, що у нього на утриманні є також двоє синів, які також потребують матеріального забезпечення. Окрім того, у позивача на утриманні є мати ОСОБА_8 , яка є пенсіонером по віку, інвалідом II групи. З 2025 року мати хворіє на онкологічне захворювання лімфатичної системи. З матір`ю позивач проживає разом із сім`єю за однією адресою. Також з ними проживає бабуся ОСОБА_9 , яка хворіє та потребує допомоги позивача. Дружина позивача перебуває у декретній відпустці та не працює з 2025 року. З огляду на викладене, у позивача суттєво змінився сімейний стан та значно збільшились фінансові витрати, оскільки після припинення стосунків з відповідачкою позивач створив іншу сім`ю, та окрім ще двох інших дітей, фінансово допомагає своїй матері. Представник позивача вважає, що стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_7 у розмірі 1/4 від усіх видів заробітку (доходу) порушує інтереси інших двох неповнолітніх дітей та можливість отримання ними матеріального забезпечення в необхідному розмірі, який би забезпечував рівень життя, достатній для їх фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а також не дозволить позивачу у повній мірі допомагати важкохворій матері.
У зв`язку із наведеними обставинами у позивача виникла необхідність подання цього позову до суду з метою захисту свого порушеного права та забезпечення справедливого балансу між захистом прав неповнолітніх дітей.
Представник позивача у позові просила суд врахувати матеріальне, сімейне становище та стан здоров`я позивача і зменшити розмір аліментів з 1/4 частини до 1/7 частини, що буде справедливим балансом між захистом прав неповнолітніх дітей.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 28 травня 2026 року задоволено частково позов ОСОБА_2 .
Зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на підставі судового наказу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.02.2026 року по справі №344/2462/26, та зобов`язано стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку доходу відповідача щомісячно, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів у зміненому розмірі розпочато з дня набрання рішенням законної сили.
Стягнення аліментів яке здійснюється на підставі судового наказу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.02.2026 року по справі №344/2462/26 припинено після набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду.
Зазначає, що позивач з 2022 року проходить військову службу та отримує стабільний і значний дохід.
Позивачем не надано жодних відомостей про витрати на утримання неповнолітніх синів, їх лікування, їжу, одяг, навчання тощо.
Судом не доведено що з часу народження сина ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача змінився чи погіршився його матеріальний стан, його стан здоров`я чи інші обставини, що мають істотне значення.
Не доведено і утримання позивачем самотужки матері з інвалідністю, оскільки в позивача наявна повнолітня працездатна рідна сестра, яка теж має обов`язком допомагати матері. Крім того, мати позивача включена у безкоштовну програму лікування.
Апелянт вважає, що позивач вводить суд в оману, надаючи неправдиві квитанції про оплату безкоштовно наданого препарату.
Окрім отримання безкоштовних дороговартісних препаратів матір позивача також отримує пенсію по інвалідності, що є її стабільним доходом.
Сам факт наявності інших дітей не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.
Апелянт вважає, що зменшення розміру аліментів призведе до погіршення матеріального забезпечення дитини та порушення її інтересів.
Тобто позивач мав довести що обставини: погіршення свого матеріального стану, істотні витрати на інших утриманців, неможливість сплачувати встановлені аліменти виникли після винесення судового наказу і що вони суттєво впливають на його можливість сплачувати аліменти.
На даний час їх спільна дочка ОСОБА_7 перебуває на вихованні та утриманні матері та проживає із нею. Вона самостійно несе всі витрати по утриманні дочки, намагається забезпечувати її необхідний фізичний, моральний, культурний і соціальний розвиток. Також їх спільна дочка часто хворіє, перебуває періодично на стаціонарному лікуванні.
Тому самотужки забезпечувати спільну дитину та ще допомагати хворому батьку - для неї є непосильним тягарем.
Апелянт вважає, що позивач не довів погіршення його майнового стану у зв`язку з народженням дітей від іншого шлюбу.
Також суд першої інстанції безпідставно визнав причини неявки відповідача та його представника неповажними.
Вважає, що суд формально підійшов до оцінки причин неявки, не сприяв повному та всебічному з`ясуванню обставин справи.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представник ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, безпідставною.
Апелянт у скарзі стверджує, що сам факт наявності інших дітей не є безумовною підставою для зменшення аліментів, а позивач не довів погіршення свого матеріального стану.
Однак такі доводи базується на помилковому тлумаченні норм права та ігноруванні положень Сімейного кодексу України.
Апеляційна скарга побудована на твердженні про те, що зменшення розміру аліментів порушує інтереси дитини на користь якої вони стягуються. Такий підхід є одностороннім та не враховує змісту сімейного законодавства.
Суд не звільнив позивача від виконання аліментного обов`язку, не зменшив аліменти нижче встановленого законом мінімального розміру, не позбавив дитину права на належне утримання. Натомість суд першої інстанції забезпечив справедливий розподіл аліментів між усіма дітьми позивача, що повністю відповідає вимогам статей 180, 182 та 192 СК України.
Доводи апеляційної скарги фактично спрямовані на переоцінку окремих доказів, тоді як суд першої інстанції дослідив їх у сукупності з іншими доказами у справі. Саме по собі існування альтернативної оцінки окремих доказів не свідчить про неправильність висновків суду.
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у відкладенні розгляду справи та ухвалив рішення за відсутності відповідача і її представника. З такими доводами погодитися не можна.
Апеляційна скарга не містить належного обґрунтування того, яким саме чином відкладення розгляду справи могло вплинути на встановлення фактичних обставин чи висновки суду. Посилання апелянта на необхідність отримання відповіді на адвокатський запит має характер припущення.
Доводи апеляційної скарги зводяться тільки до незгоди з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції, довільного тлумачення статті 192 СК України, ігнорування вимог статті 182 СК України щодо обов`язкового врахування наявності у платника аліментів інших дітей та посилання на обставини, які не були визначальними для ухвалення оскаржуваного рішення.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
ОСОБА_1 та її представник апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній.
Представник ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги заперечила, покликаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, ураховуючи таке.
Встановлено, що батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 , що підтверджено копією свідоцтва про народження та рішенням Івано-Франківського міського суду від 14.02.2022 про визнання батьківства (а.с.53-55).
На підставі судового наказу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.02.2026 року (справа №344/2462/26), із ОСОБА_2 , стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини з усіх видів заробітку доходу відповідача щомісячно (а.с.57).
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 23.09.2021 зареєстрував шлюб із ОСОБА_4 (а.с.14).
Згідно копій свідоцтв про народження позивач ОСОБА_2 є батьком неповнолітніх синів: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14-15).
Відповідно до виписки із рахунку ОСОБА_2 як військовослужбовець отримує заробітну плату (а.с.100-101).
Згідно платіжних інструкцій дружина позивача перераховує ОСОБА_1 для дочки ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 3 000 грн щомісячно (а.с.103-196).
Матеріали справи містять також копії пенсійного посвідчення матері ОСОБА_2 - ОСОБА_8 , яка є пенсіонером по віку, інвалідом II групи (а.с.17-32).
Згідно виписок із медичної картки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала на лікуванні з 07.03.2026 по 16.03.2026 із діагнозом - пневмонія (а.с.61-63).
Матеріали справи містять також виписки із медичної картки батька відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який переніс інсульт (а.с.64-68).
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 , суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що при винесенні судового наказу не було враховано наявність у позивача ще двох неповнолітніх дітей, які також перебувають на утриманні у позивача. З зазначена інформація не була повідомлена суду в заяві про видачу судового наказу.
З урахуванням того, що згідно судового наказу із позивача стягуються аліменти у розмірі 1/4 частки заробітку та зважаючи на рівність прав кожної дитини на належне утримання, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зменшення розміру аліментів, що стягуються на підставі судового наказу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.02.2026 року по справі №344/2462/26 та стягувати з ОСОБА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку доходу відповідача щомісячно, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Доводи представника апелянта про недоведеність того, що з часу народження синів ОСОБА_10 та сина ОСОБА_11 у позивача змінився чи погіршився його матеріальний стан, його стан здоров`я чи інші обставини, що мають істотне значення спростовуються зібраними у справі доказами.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
У постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22) та від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22 (провадження № 61-10748св23) Верховний Суд підтвердив: підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Судом першої інстанції було встановлено, що в позивача відбулися зміни в сімейному стані, оскільки в позивача на утриманні є ще двоє дітей від іншого шлюбу: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження (а.с.14-15).
Позивач не заперечував свого обов`язку утримувати доньку ОСОБА_7 , однак просив врахувати, що у нього на утриманні є також двоє синів, які також потребують матеріального забезпечення. Судом також встановлено, що у позивача на утриманні є мати ОСОБА_8 , яка є пенсіонером по віку, інвалідом II групи, яка також потребує його допомоги і проживає з ним та його сім`єю за одною адресою.
Щодо доводів апелянта, що зменшення розміру аліментів призведе до погіршення матеріального забезпечення дитини та порушення її інтересів, слід зазначити таке.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 (провадження № 61-7397св21) зроблено висновок що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Колегія суддів вважає, що зменшення розміру аліментів на користь позивачки до 1/6 частини усіх видів заробітку відповідача на цей час не призведе до погіршення матеріального забезпечення дитини з урахуванням того, що позивачка також несе такий обов`язок нарівні з батьком, працює і отримує відповідний дохід.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність позовних вимог є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду дійшла переконання, що оскаржуване рішення судом першої інстанції постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому його слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 28 травня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову складено 26 серпня 2026 року.
Суддя-доповідач: І.В. Бойчук
Судді: В.А. Девляшевський Є.Є. Мальцева