ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2026 року Луцьк Справа № 140/6168/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу Товариства з обмеженою відповідальністю «Док-Агро» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Док-Агро» (далі - ТОВ «Док-Агро», позивач) звернулося з позовом до Рівненської митниці (далі - митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення від 12.02.2026 №UA204150/2026/000007/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.02.2026 №UA204150/2026/000031.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Док-Агро» за основним видом діяльності має статус торгівельного підприємства, яке активно здійснює реалізацію (у т. ч. продаж товару, і імпортується) в галузі, що тісно пов`язана із сільським господарством та тваринництвом. Основними видом діяльності є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням та корма для тварин (код КВЕД 46.21).
11.02.2026 ТОВ «Док-Агро» було подано на Рівненську митницю електронну митну декларацію, якій присвоєно номер №26UA204150000580U9 на товар «бікарбонат натрію харчовий» код товару згідно УКЗЕД 28363000 (графа 33 МД) та ряд документів для митного оформлення товару. Декларант обрав перший (основний) метод визначення митної вартості, тобто за ціною товару.
11.02.2026 декларанту було направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень статті 54 Митного кодексу України (далі - МК України), у відповідь на яке позивач надав додаткові пояснення та документи вих. №12/02 від 12.02.2026.
Таким чином, декларантом до митного оформлення надано всі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару. Будь-яких інших документів на підтвердження митної вартості позивача немає.
Однак, 12.02.2026 посадовою особою Рівненської митниці прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA204150/2026/000007/2.
Як наслідок, 12.02.2026 Рівненська митниця також видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2026/000031.
В обґрунтування протиправності прийнятих рішень позивач зазначає, що 22.07.2024 між ТОВ «СЕЙВ ПРО СОЛЮШИНС» (експедитор) та ТОВ «Док-Агро» (замовник) було укладено договір транспортного експедирування №22072024-C.
20.10.2025 сторонами було укладено заявку №5403-3 на перевезення вантажу (міжнародні перевезення) відповідно до умов ТОВ «СЕЙВ ПРО СОЛЮШИНС» зобов`язується доставити ввірений йому згідно замовлення вантаж з порту відправлення: FOB QINGDAO, CHINA до по призначення: порт Gdansk, Poland, пункт кінцевої доставки: смт. Локачі Волинська обл.
Згідно накладних УМВС від 05.02.2026 №00813 та №00839, у графі 3 зазначено повний маршрут транспортування: Китай - Гданськ (Польща) Клевань (Україна), що підтверджує безперервність маршруту доставки товар країни відправлення до місця митного оформлення. Також у графі 22 додатково вказано ключові транзитні пункти маршруту, зокрема Шебжешин - Хрубешів - Ізов - Клевань, що узгоджується з типовим маршруту контейнерного перевезення територією Польщі та України.
Вказані документи узгоджуються між собою за змістом, датами, пункт відправлення, призначення та ідентифікаційними ознаками вантажу, унеможливлює сумнів у достовірності наданих відомостей.
Відповідно до довідки вих. №5403-3п від 09.02.2026 загальна вартість задекларованих транспортних витрат становить 326 892,51 грн, які були віднесені декларантом до митної вартості товару.
Окремі договори перевезення або окремі розрахункові документи щодо ділянки маршруту Гданськ (Польща) - Шебжешин (Польща) декларанту не оформлювались та експедитором не виставлялись, оскільки такі витрати включені до загальної вартості транспортно-експедиторських послуг, підтверджених рахунками та довідкою про транспортно-експедиторські витрати.
Таким чином, твердження митного органу про ненадання окремих транспортних документів щодо проміжних ділянок маршруту фактично зводиться до вимоги про подання документів, які не створювались у межах виконання відповідного договору транспортного експедирування та не передбачені умовами взаємовідносин між експедитором і позивачем.
Також позивач вказує, що для митного оформлення товарів ТОВ «Док-Агро» було подано проформу-інвойс від 16.10.2025 №DAL.20251018 та комерційний інвойс №DAL20251016 від 04.11.2025, видані постачальником Wuhan Rui Sunny Chemical Co., Ltd (Китай). Вказані документи містять усі необхідні відомості, що дають змогу ідентифікувати поставку опис товару, його кількість, вартість, умови оплати поставки, а також реквізити сторін зовнішньоекономічного договору.
При цьому жодна норма МК України не встановлює уніфікованої форми проформи-інвойсу та комерційного інвойсу, а також не визначає обов`язкового перелік реквізитів, які мають у ній міститися. Таким чином, відсутність проформі-інвойсі та/або комерційному інвойсі окремих реквізитів, зокрема номера чи дати контракту, не може бути самостійною підставою для сумнівів у достовірності заявленої митної вартості.
В спростування доводів митного органу про те, що до митного оформлення не надано декларацію країни відправлення, що не відповідає пункту 6.3 зовнішньо-економічного договору (контракту) 28.09.2023 №DAL 230928, позивач вказує, що декларація країни відправлення не належить до обов`язкових документів, що подаються у кожному випадку митного оформлення.
На виконання вимоги митного орану у складі додаткових письмових пояснень вих. №12/02 від 12.02.2026 позивач надав декларацію країни відправлення №42272025[телефон приховано].
У банківських платіжних документах (SWIFT-повідомленнях) у графі 70 чітко зазначено реквізити зовнішньоекономічного контракту №DAL230928 від 28.09.2023, специфікації №4 від 16.10.2025 та проформи-інвойсу №DAL20251016 від 16.10.2025, а також найменування товару, що є предметом відповідної зовнішньоекономічної операції.
Позивач вказує, що при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів відповідач допустив порушення, зокрема: не вказав, які саме подані декларантом документи є недостовірними або яких конкретних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, ці документи не містять; не обґрунтував, чому митна вартість товарів не могла бути визначена шляхом послідовного використання методів; не надав пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов; не обґрунтував, чому ненадання декларантом додаткових документів не надало йому змоги визнати заявлену декларантом митну вартість на підставі вже поданих документів.
Натомість позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару всі документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.71).
У відзиві на позовну заяву (а.с.80-82) представник відповідача позовні вимоги заперечила та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказала, що за МД від 11.02.2026 №26UA204150000580 декларантом позивача заявлено до митно оформлення товари: товар №1 Бікарбонат натрію харчовий, у вигляді білого кристалічного порошку (харчовий клас) за рівнем митної вартості 0.270954/кг. Товари заявлено на комерційних умовах поставки FOB CN QINGDAO.
Митна вартість товару визначена декларантом за основним методом підставі положень статті 58 МК України.
При проведенні, у відповідності до положень статті 54 МК України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією №26UA204150000580U9, встановлено, що подані до митного оформлення документи є неповними та містять розбіжності, а саме:
- згідно коносаменту від 05.11.2025 №ZM25101063 порт призначення Гданськ (Польща), згідно накладної УМВС від 05.02.2026 №00813 та від 05.02.2026 №00839 місце відправлення оцінюваних товарів Шебжешин (Польща), транзитний пункт Хрубешув. В рахунках на транспортні послуги від 09.02.2026 №209, від 13.01.2026 №59 та довідці від 09.02.2026 №5403-3п не відображено оплату транспортних послуг за даним маршрутом.
Таким чином до митного оформлення не надано транспортних (перевізних) документів за маршрутом Гданськ (Польща) - Шебжешин (Польща), Хрубешув (Польща);
- в проформі інвойсі від 16.10.2025 №DAL20251016 відсутнє посилання зовнішньо-економічний контракт;
- інвойс від 04.11.2025 №DAL20251016 не містить посилання на зовнішньо економічний контракт;
- до митного оформлення не надано декларацію країни відправлення, що відповідає пункту 6.3 зовнішньо-економічного договору (контракту) від 28.09.2023 №DAL230928.
- в рахунках на транспортні послуги від 09.02.2026 №209, від 13.01.2025 №59 та довідці від 09.02.2026 №5403-3 не відображено відомості про розмір інших додаткових витрат, які зазвичай присутні при інтермодальному перевезенні товари зокрема, оформлення транзитних документів, портові збори, зберігання товарів порту призначення тощо;
- в гр.70 банківських платіжних документів від 17.10.2025 та від 07.11.2025 б/н є посилання лише на контракт та інвойс від 16.10.2025, який є проформою інвойсом та не має прив`язки до зовнішньо-економічного договору(контракту), що не дає можливість однозначно застосувати дані документи до цієї партії товару.
Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних та неточних відомостей стосовно умов придбання товару в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.
Для визначення митної вартості товарів використано найменшу вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахування обсягів товарів, згідно рівнів митної вартості ЄАІС Держмитслужби: Товар №1 - від 18.09.2025 №25UA401020042780U6 - 0,3570 дол. США/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку станова 29452,5 дол. США (82500 кг * 0,357 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення в національній валюті України становить 1269120,006 грн (29452,5 дол. США + 430904 грн/дол. США).
Випуск товару у вільний обіг здійснено за МД від 12.02.2026 №UA204150000608U2, з врахуванням частини сьомої статі 55 МК України.
Сума додатково нарахованих митних платежів становить 81137,84 грн (за курсом НБУ на день випуску товару у вільний обіг).
З наведених підстав представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.
У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги та зазначив, що відзив фактично є відтворенням змісту та обґрунтувань, наведених митним органом у рішенні про коригування митної вартості №UA204150/2026/000007/2 від 12.02.2026. Фактично, відповідач лише виклав загальні норми законодавства, що регулюють порядок визначення митної вартості, обов`язки декларанта та повноваження митного органу, без їх застосування до конкретних обставин даної справи. У тексті відзиву відсутній аналіз наданих позивачем документів, жодна із процитованих норм не використана для обґрунтування конкретних дій митниці при прийнятті спірного рішення (а.с.92-97).
Інших заяв по суті справи не надходило.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Рівненської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.89).
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 28.09.2023 між ТОВ «Док-Агро» (покупець) та компанією Wuhan Rui Sunny Chemical Co.,Ltd (Китай) (продавець) укладено контракт №DAL230928 ), за умовами якого продавець приймає на себе зобов`язання з поставки і передачі в порядку і строки, встановлені даним контрактом, іменоване надалі товар (а.с.50-52).
Згідно із специфікацією №4 від 16.10.2025 до вказаного контракту сторонами контракту узгоджено поставку товару: бікарбонат натрію харчовий в кількості 82,5 кг за ціною 179 доларів США за 1 тону та на загальну суму 14 767,50 доларів США (а.с.59).
На виконання умов вказаного контракту, відповідно до проформа інвойс DAL20251016 від 16.10.2025 компанія «Wuhan Rui Sunny Chemical Co.,Ltd» поставила позивачу бікарбонат натрію харчовий загальною вартістю14 767,50 доларів США (а.с.57).
Оплата за вказаний товар була проведена позивачем згідно із банківськими платіжними документами swift №251107/002979283 від 07.11.2025 на суму 10 337,25 Доларів США (а.с.39) та №251017/002963467 від 17.10.2025 на суму 4430,25 Доларів США (а.с.40).
З метою здійснення митного оформлення товару: «Бікарбонат натрію харчовий, у вигляді білого кристалічного порошку Харчовий клас). Чиста вага нетто - 82500 кг., розфасофаний в 3300 поліпропіленових мішків по 25 кг. Індивідуальна хімічна сполука NaHC03, CAS номер 144-55-8. Номер партії: 20251025. Термін придатності: 10/2027. Використовується в хімічній, легкій та харчовій промисловості. Основні фізико-хімічні показники: Колір - Білий; Стан - Кристалічний порошок; Загальний лужний вміст (у перерахунку на NaHCO3) - 99,71%; Втрати при сушінні - 0,005% Важкі метали (у перерахунку на Pb), менше 5,0 мг/кг; Вміст важких металів у перерахунку на Р, Менше 0,005%; Значення рн (10 г/л водного розчину) - 8,0; Хлориди (СІ) - 0,25%; Білизна - 90; Клас - Харчовий Торговельна марка WUHAN RUISUNNY Виробник WUHAN RUI SUNNY CHEMICAL CO., LTD. Країна виробництва CN. Місць 3300 3.3/HPCU2501202/211/1 TEMU1738150/211/1 TRHU2420001/211/1» декларантом позивача подано до Рівненської митниці було подано МД №26UA204150000580U9 від 11.02.2026, в якій митна вартість товару заявлена за основним методом - за ціною договору (а.с.53-54).
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №DAL230928 від 28.09.2023 (а.с.50-52), специфікація №4 від 16.10.2025 до вказаного контракту (а.с.59), проформа інвойс DAL20251016 від 16.10.2025 (а.с.57), довідка про транспортно-експедиторські витрати доставки вантажу №5403-3п від 09.02.2026 (а.с.30), договір транспортного експедирування №22072024-С від 22.07.2024 (а.с.61-66), заявка №5403-3 від 20.10.2025 до вказаного договору (а.с.31), коносамент ZM25101063 від 05.11.2025 (а.с.32), накладна УМВС №є00813 від 05.02.2026 (а.с.33), накладна УМВС №00839 від 05.02.2026 (а.с.34), рахунок на оплату по замовленню №59 від 13.01.2026 (а.с.35), рахунок на оплату по замовленню №209 від 09.02.2026 (а.с.36), банківський платіжний документ swift №251107/002979283 від 07.11.2025 (а.с.39), банківський платіжний документ swift №251017/002963467 від 17.10.2025 (а.с.40).
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою про надання наступних додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) транспортні (перевізні) документи за маршрутом Гданськ (Польща) - Шебжешин-Хрубешув (Польща); 5) декларацію країни експортера; 6) транспортні (перевізні) документи про розмір інших додаткових витрат, які зазвичай присутні при інтермодальному перевезені товарів, зокрема, оформлення транзитних документів, портові збори, зберігання товарів в порту призначення тощо (а.с.60).
У відповідь на вказане повідомлення позивач у листі від 12.02.2026 №12/02 (а.с.42-45) просив прийняти рішення без урахування десятиденного терміну на основі наданих електронних документів, прикріплених до МД. Додатково долучив наступні документи: виписку по рахунку за 07.11.2025 (а.с.37), виписку по рахунку за 17.10.2025 (а.с.38), декларацію країни відправлення №42272025[телефон приховано] (а.с.46)
12.02.2026 митний орган за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до МК України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA204150/2026/000007/2 (а.с.58) та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2026/000031 (а.с.47-48).
У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:
1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України та у відповідності до частини п`ятої статті 54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року;
2) подані до документи є неповними та містять розбіжності:
- 3гідно коносаменту від 05.11.2025 №ZM25101063 порт митного оформлення призначення Гданськ (Польща), згідно накладної УМВС від 05.02.2026 №00813 та від 05.02.2026 №00839 місце відправлення оцінюваних товарів Шебжешин (Польща), транзитний пункт Хрубешув. В рахунках на транспортні послуги від 09.02.2026 №209, від 13.01.2026 №59 та довідці від 09.02.2026 №5403-3 не відображено оплату транспортних послуг за даним маршрутом. Таким чином до митного оформлення не надано транспортних (перевізних) документів за маршрутом Гданськ (Польща) - Шебжешин (Польща), Хрубешув (Польща);
- В проформі інвойсі від 16.10.2025 №DAL20251016 відсутнє посилання на зовнішньо-економічний контракт;
- Інвойс від 04.11.2025 №DAL20251016 не містить посилання на зовнішньо-економічний контракт;
- До митного оформлення не надано декларацію країни відправлення, що не відповідає пункту 6.3 зовнішньо-економічного договору (контракту) від 28.09.2023 №DAL230928.
- В рахунках на транспортні послуги від 09.02.2026 №209, від 13.01.2026 №59 та довідці від 09.02.2026 №5403-3п не відображено відомості про розмір інших додаткових витрат, які зазвичай присутні при інтермодальному перевезенні товарів, зокрема, оформлення транзитних документів, портові збори, зберігання товарів в порту призначення тощо;
- в гр.70 банківських платіжних документів від 17.10.2025 та від 07.11.2025 є посилання лише на контракт та інвойс від 16.10.2025 який є проформою-інвойсом та не має прив`язки до зовнішньо-економічного договору (контракту), що не дає можливість однозначно застосувати дані документи до цієї партії товару.
Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.
Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості товару митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 18.09.2025 №25UA401020042780U6 - 0,3570 дол. США/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 29452,5 дол. США (82500 х 0357 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1269120,006 грн (29452,5 дол. США х 43,0904 грн/дол. США).
12.02.2026 декларант подав МД №26UA204150000608U2, за якою імпортований товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених статтею 55 МК України (а.с.55-56).
Не погоджуючись із прийнятими Рівненською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
На думку суду, подані декларантом документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, контрактом №DAL230928 від 28.09.2023, укладеним між ТОВ «Док-Агро» (покупець) та Wuhan Rui Sunny Chemical Co.,Ltd (Китай) (продавець), визначено предмет кількість товару, умови та терміни поставки, ціна та загальна вартість контракту, умови оплати, умови здачі - приймання товару (а.с.50-52).
Згідно із пунктом 1.2. вказаного контракту номенклатура, кількість, ціна і загальна вартість Товару вказуються в Додатках (Специфікаціях) Контракту, які є його невід`ємною частиною.
Відповідно до пункту 1.4. контракту товар виготовляється на: замовлення покупця. Поставка товару здійснюється продавцем партіями. На кожну партію товару, до початку процесу виготовлення і поставки, сторони контракту узгоджують і підписують специфікацію до контракту, яка є для покупця підставою для перерахування попередньої оплати вартості товару, а для постачальника підставою для початку процесу виготовлення товару.
Згідно із пунктом 2.2. строк поставки кожної партії товару затверджується сторонами в додатку (специфікації) до контракту на конкретну партію товару. У будь-якому випадку строк поставки не повинен перевищувати 180 календарних днів з моменту отримання Продавцем попередньої оплати за Товар від Покупця.
Валюта Контракту та платежу - долар США (пункт 3.1. контракту).
Нормами пункту 4.1 контракту визначено, що оплата товару за цим договором здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок в наступному порядку:
1-й етап: 30 % передоплата протягом 7 (семи) календарних днів з моменту узгодження, і підписання сторонами специфікації до контракту. Продавець зобов`язаний розпочати виробництво товару з дня отримання попередньої оплати на своєму банківському рахунку;
2-й етап: оплата 70 % вартості товару повинно бути здійснено покупцем до прибуття Товару в порт призначення та не пізніше ніж 30 днів з моменту відправлення.
Згідно із специфікацією №4 від 16.10.2025 сторонами контракту узгоджено поставку товару: бікарбонат натрію харчовий в кількості 82,5 кг за ціною 179 доларів США за 1 тону та на загальну суму 14 767,50 доларів США. Умови оплати: 30% передоплата, 70% по копії коносамента. Терміни поставки: протягом двох тижнів з дати оплати (а.с.59).
На виконання умов вказаного контракту, відповідно до проформи інвойсу DAL20251016 від 16.10.2025 компанія «Wuhan Rui Sunny Chemical Co.,Ltd» поставила позивачу бікарбонат натрію харчовий загальною вартістю14 767,50 доларів США (а.с.57).
Ціна товару в проформа інвойс DAL20251016 від 16.10.2025 (14 767,50 доларів США) відповідає ціна, яка була погоджена сторонами у специфікації №4 від 16.10.2025 , а також фактурній вартості, зазначеній в МД №26UA204150000580U9 від 11.02.2026, (а.с.53-54).
Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять.
Оплата за вказаний товар була проведена позивачем згідно із банківськими платіжними документами swift №251017/002963467 від 17.10.2025 на суму 4430,25 Доларів США, що становить 30% вартості товару (а.с.40), та №251107/002979283 від 07.11.2025 на суму 10 337,25 Доларів США, що становить 70% вартості товару (а.с.39). Загалом на суму 14 767,50 доларів США.
Щодо твердження відповідача про те, що проформі інвойсі від 16.10.2025 №DAL20251016 та інвойс від 04.11.2025 №DAL20251016 відсутнє посилання на зовнішньо-економічний контракт, суд зазначає наступне.
Наданий інвойс містить усі необхідні відомості, що дають змогу ідентифікувати поставку: опис товару, його кількість, вартість, умови оплати та поставки, а також реквізити сторін зовнішньоекономічного договору. Цей документ є невід`ємною складовою пакету комерційних документів, на підставі яких було заявлено митну вартість.
Відповідно до положень частини другої статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, можуть бути: інвойс, проформа-інвойс, договір (контракт), транспортні документи, специфікації, платіжні документи, тощо.
При цьому жодна норма МК України не встановлює уніфікованої форми інвойсу, а також не визначає обов`язковий перелік реквізитів, які мають у ній міститися.
Таким чином, відсутність у проформі-інвойсі та в рахунку-фактурі (інвойсі) окремих реквізитів, зокрема номера чи дати контракту, не може бути самостійною підставою для сумніву у достовірності заявленої митної вартості.
В оскаржуваному рішенні також зазначено про те, що в гр.70 банківських платіжних документів від 17.10.2025 та від 07.11.2025 є посилання лише на контракт та інвойс від 16.10.2025 який є проформою-інвойсом та не має прив`язки до зовнішньо-економічного договору (контракту), що не дає можливість однозначно застосувати дані документи до цієї партії товару.
Надаючи оцінку таким доводам митного органу, суд зауважує, що за змістом вказаних платіжних інструкцій можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, номер контракту №DAL230928 від 28.09.2023 та проформи інвойсу DAL20251016 від 16.10.2025, за якими була здійснена оплата.
Порядок, за яким була здійснена оплата повністю узгоджується із тим, який був визначений проформою інвойсом DAL20251016 від 16.10.2025, а саме: передоплата 30% - 4430,25 Доларів США згідно із банківським платіжним документом swift №251017/002963467 від 17.10.2025 та решту 70% вартості товару - 10 337,25 Доларів США згідно із банківським платіжним документом згідно із банківським платіжним документом №251107/002979283 від 07.11.2025. Загалом на суму 14 767,50 доларів США.
Однією із підстав для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те, що згідно коносаменту від 05.11.2025 №ZM25101063 порт митного оформлення призначення Гданськ (Польща), згідно накладної УМВС від 05.02.2026 №00813 та від 05.02.2026 №00839 місце відправлення оцінюваних товарів Шебжешин (Польща), транзитний пункт Хрубешув. В рахунках на транспортні послуги від 09.02.2026 №209, від 13.01.2026 №59 та довідці від 09.02.2026 №5403-3 не відображено оплату транспортних послуг за даним маршрутом. Таким чином до митного оформлення не надано транспортних (перевізних) документів за маршрутом Гданськ (Польща) - Шебжешин (Польща), Хрубешув (Польща).
Також в оскаржуваному рішенні зазначено, що в рахунках на транспортні послуги від 09.02.2026 №209, від 13.01.2026 №59 та довідці від 09.02.2026 №5403-3п не відображено відомості про розмір інших додаткових витрат, які зазвичай присутні при інтермодальному перевезенні товарів, зокрема, оформлення транзитних документів, портові збори, зберігання товарів в порту призначення тощо.
Надаючи оцінку вказаним доводам митного органу, суд зазначає таке.
Відповідно до зовнішньоекономічного контракту №DAL230928 від 28.09.2023 (а.с.50-52) базис поставки товару встановлений цим Контрактом на умовах згідно із законодавством України з правилами «INCOTERMS 2020», якщо інші умови поставки Товару не вказано у відповідному Додатку (Специфікації) контракту (пункт 2.1. Контракту).
У специфікації від №4 від 16.10.2025 обумовлено, що поставка товару здійснюється на умовах FOB QINGDAO, Китай (а.с.39).
Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов`язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.
Матеріалами справи підтверджено, що декларантом позивача для митного оформлення ввезеного на митну територію України товару було подано договір транспортного експедирування №22072024-С від 22.07.2024 (а.с.61-66), укладений між ТОВ «Док-Агро» (клієнт) та ТОВ «СЕЙВ ПРО СОЛЮШИНС» (експедитор), відповідно до умов якого експедитор зобов`язується за плату і за рахунок клієнта або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в тому числі надання митно-брокерських послуг.
Відповідно до пункту 2.1. договору експедитор, зокрема має право укладати договори та угоди з перевізниками, портами, аеропортами, складами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків за цим Договором; представляти інтереси Клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, терміналами, портами, аеропортами і іншими організаціями; залучати до виконання своїх обов`язків за Договором інші організації та особи; отримувати від Клієнта довіреність, заявку на надання транспортно-експедиторських послуг (далі: «заявка»), документи та іншу інформацію, необхідну для виконання своїх обов`язків за Договором; вибирати або змінювати вид транспорту, маршрут перевезення, порядок перевезення.
Як наслідок, ТОВ «СЕЙВ ПРО СОЛЮШИНС» був наділений повноваженнями змінювати маршрут перевезення відповідно до узгоджених із ТОВ «ДОК-АГРО» умов.
У графі 3 накладних УМВС №є00813 від 05.02.2026 (а.с.33) та №00839 від 05.02.2026 (а.с.34), чітко зазначено повний маршрут транспортування: Китай Гданськ (Польща) Клевань (Україна), що підтверджує безперервність маршруту доставки товару з країни відправлення до місця митного оформлення. Також у графі 22 вказаних накладних додатково вказано ключові транзитні пункти маршруту, зокрема: Шебжешин Хрубешів Ізов Клевань, що узгоджується з типовим маршрутом контейнерного перевезення територією Польщі та України.
Вказані документи узгоджуються між собою за змістом, датами, пунктами відправлення, призначення та ідентифікаційними ознаками вантажу, що унеможливлює сумнів у достовірності наданих відомостей.
Відповідно до довідки довідка про транспортно-експедиторські витрати доставки вантажу №5403-3п від 09.02.2026, виданої експедитором ТОВ «СЕЙВ ПРО СОЛЮШИНС» відшкодування вартості морського фрахту за маршрутом Ціндао (Китай) - Гданськ (Польща) (Без ПДВ) складає 154 421,07 грн. Відшкодування вартості транспортних послуг за межами території України Гданськ, Польща- п/п Ізов від м. Гданськ (Польща) до кордону України п/п становить 151 746,66 грн. Відшкодування вартості страхування контейнерного обладнання становить 1 290,90 грн. без ПДВ Організація виконання послуг з транспортного експедирування перевезень поза межами України становить 16194,90 грн. без ПДВ, (ПДВ 20% 3238,98 грн.), разом 19433,88 грн., Організація виконання послуг з транспортного експедирування перевезень по території України становить 5 381,07 грн. без ПДВ, (ПДВ 20% 1 076,22 грн.), разом 6 457,29 грн. Страхування вантажу не проводилося. (а.с.30).
Судом встановлено, що визначена у МД №26UA204150000580U9 від 11.02.2026 митна вартість товару у розмірі 963 229,99 грн, з урахуванням обмінного курсу 43,0904, включає вартість товару 636 337,48 грн (еквівалентно 14 767,50 Доларів США) і вартість витрат на транспортування до кордону України в розмірі 326 892,50 грн.
Таким чином, до загальної суми задекларованих транспортних витрат, які були віднесені декларантом до митної вартості товару включено 154 421,07 грн (вартість морського фрахту за маршрутом Ціндао (Китай) - Гданськ (Польща) + 151 746,66 грн (вартість транспортних послуг за межами територіїї України Гданськ, Польща- п/п Ізов від м. Гданськ (Польща) до кордону України п/п) + 1 290,90 грн (вартість страхування контейнерного обладнання становить) + 19 433,88 грн (вартість послуг з транспортного експедирування перевезень поза межами України). Загалом на суму .326 892,50 грн.
Додатково суд зауважує, що станція Шебжешин - це залізнична станція в Польщі, яка є важливим перевантажувальним терміналом на широкій лінії LHS (лінія з широкою колією), призначеною для перевезення вантажів. Вона розташована між станціями Хрубешів та останньою станцією LHS, що робить її ключовим пунктом для митного оформлення та перевантаження різноманітних вантажів між різними типами транспорту.
Таким чином під час транспортування товару залізничним транспортом за маршрутом м. Гданськ - ст. Клевань, проміжним терміналом перевантаження за цим маршрутом виступає ст. Шебжешин. Там відбувається перевантаження з потягу Гданськ - ст. Шебжешин на потяг ст. Шебжешин - ст. Клевань, це також входить у вартість перевезення, оскільки Шебжешин є проміжним терміналом перевантаження за основним маршрутом.
З огляду на вказане, транспортування товару за маршрутом: Гданськ (Польща) Шебжешин (Польща) входило в комплекс транспортних послуг, наданих експедитором ТОВ «СЕЙВ ПРО СОЛЮШИНС», а підтверджуючі документи було надано митному органу.
Надаючи оцінку доводам митного органу про те, що до митного оформлення не надано декларацію країни відправлення, що не відповідає пункту 6.3 зовнішньо-економічного договору (контракту) від 28.09.2023 №DAL230928, суд виходить із наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що у відповідь на електронне повідомлення митниці про необхідність подання додаткових документів, позивач надав додаткові пояснення від 12.02.2026 №12/02, до яких долучив декларацію країни відправлення №42272025[телефон приховано] (а.с.46).
При цьому суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням.
Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
Відтак, суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про неподання декларантом додаткових документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
За обставин цієї справи відповідач не встановив таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем). Відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару відповідачем не спростовано, недійсність чи ознаки підробки документів ним також не виявлено, а вказані митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості.
З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (від 18.09.2025 №25UA401020042780U6), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Отже, підстави вважати, що рішення відповідача від 12.02.2026 №UA204150/2026/000007/2про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування спірного рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Отже, враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.02.2026 №UA204150/2026/000007/2 винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів, яке судом визнано протиправним та скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 5324,80 грн, який сплачений відповідно до платіжної інструкції від 15.05.2026 №5081 (а.с.15).
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, на підставі Митного кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Док-Агро» (45516, Волинська область, село Кремеш, вулиця Локацька, будинок 2А, код ЄДРПОУ 40955973) до Рівненської митниці (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, 104, код ЄДРПОУ 43958370) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 12.02.2026 №UA204150/2026/000007/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2026/000031.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Док-Агро» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати в сумі 5324,80 грн (п`ять тисяч триста двадцять чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Л. Шепелюк