ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
"25" серпня 2026 р. справа № 300/3322/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 у справі № 300/3322/25 позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовця за період з 29.01.2020 по 25.03.2021 та з 25.02.2022 по 21.11.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатні особи у відповідному році.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за періоди: з 29.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2021 по 25.03.2021 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 25.02.2022 по 21.11.2022 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Рішення набрало законної сили 04 листопада 2025 року.
03.08.2026 від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 у справі № 300/3322/25.
Вказана заява вмотивована тим, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 у справі № 300/3322/25 виконано відповідачем неналежним чином. На його переконання, під час перерахунку грошового забезпечення відповідач безпідставно зменшив відсотковий розмір премії та врахував раніше виплачену індексацію як складову, що зменшила суму доплати, хоча судове рішення передбачало лише перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням відповідного прожиткового мінімуму. У зв`язку з цим позивач вважає, що судове рішення виконано частково, та просить встановити судовий контроль за його виконанням відповідно до статті 382 КАС України.
04.08.2026 від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 300/3322/25.
Вказано, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 у справі № 300/3322/25 виконано належним чином та в повному обсязі, оскільки ним проведено перерахунок грошового забезпечення позивача відповідно до резолютивної частини рішення суду та здійснено виплату визначеної за результатами такого перерахунку суми, що підтверджується платіжною інструкцією № 6284 від 27.10.2025. На переконання відповідача, доводи позивача щодо зменшення відсоткового розміру премії та врахування індексації стосуються не факту невиконання судового рішення, а правильності здійсненого розрахунку та застосованої методики обчислення окремих складових грошового забезпечення. При цьому, рішення суду не встановлювало конкретного відсоткового розміру премії, не визначало методики розрахунку кожної складової грошового забезпечення та не зобов`язувало відповідача зберігати попередній відсоток преміювання. Відповідач зазначає, що перерахунок проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 та інших нормативно-правових актів, а питання правильності такого розрахунку фактично становить новий спір, який не може бути вирішений у порядку судового контролю за статтею 382 КАС України. У зв`язку з цим відповідач вважає відсутніми підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення.
Головуючий по справі суддя Панікар І.В. в період з 17.08.2026 по 24.08.2026 перебував у відпустці, у зв`язку з чим, строк розгляду зазначеного вище клопотання продовжено.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вказує на таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частина 3 статті 14 КАС України).
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Встановлення судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах передбачено статтями 382, 382-1 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України Суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення
Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Окрім того, принцип обов`язковості судового рішення також закріплений у частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950. Зазначеною нормою визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Слід зазначити, що стаття 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Разом з цим, підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.
Так, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 у справі № 300/3322/25, зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за періоди: з 29.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2021 по 25.03.2021 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 25.02.2022 по 21.11.2022 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
На підтвердження виконання вказаного рішення надано копію платіжною інструкцією № 6284 від 27.10.2025 на суму 1571,90 грн., відповідно до графи «Призначення платежу» вказано - 1003020:2800, виплата згідно рішення суду по справі № 300/3322/25 від 03.10.2025.
Суд зазначає, що в матеріалах справи на підтвердження виконання рішення суду міститься розрахунок сум доплат за складовими грошового забезпечення позивача (зворотна сторона а.с.68).
Відповідно до змісту вказаного розрахунку:
за лютий 2020 року позивачу нараховано:
- посадовий оклад - 3440,00 грн. (до перерахунку), 4100,00 грн. (після перерахунку) - різниця - 660,00 грн.;
- оклад за військовим званням - 1200,00 грн. (до перерахунку), 1430,00 грн. (після перерахунку - різниця 230 грн.;
- надбавка за вислугу років - 1392,00 грн. (до перерахунку), 1659,00 грн. (після перерахунку) - різниця 267,00 грн.;
- надбавка за особливості проходження служби - 3016,00 грн. (до перерахунку), 3594,50 грн. (після перерахунку) - різниця 578,50 грн.;
- щомісячна премія - 160,14 грн. (до перерахунку), 305,51 грн. (після перерахунку) - різниця 145,37 грн.;
- індексація - 216,51 грн. (до перерахунку), 0,00 грн. (після перерахунку) - різниця (-) 216,51 грн.
за березень 2020 року позивачу нараховано:
- посадовий оклад - 3440,00 грн. (до перерахунку), 4100,00 грн. (після перерахунку) - різниця - 660,00 грн.;
- оклад за військовим званням - 1200,00 грн. (до перерахунку), 1430,00 грн. (після перерахунку - різниця 230 грн.;
- надбавка за вислугу років - 1392,00 грн. (до перерахунку), 1659,00 грн. (після перерахунку) - різниця 267,00 грн.;
- надбавка за особливості проходження служби - 3016,00 грн. (до перерахунку), 3594,50 грн. (після перерахунку) - різниця 578,50 грн.;
- щомісячна премія - 4644,00 грн. (до перерахунку), 3157,00 грн. (після перерахунку) - різниця (-) 1487,00 грн.;
- індексація - 216,51 грн. (до перерахунку), 0,00 грн. (після перерахунку) - різниця (-) 216,51 грн.
Аналіз розрахунку сум доплат за іншими місяцями спірного періоду свідчить про застосування відповідачем аналогічного підходу при здійсненні перерахунку грошового забезпечення позивача, зокрема, при перерахунку відповідачем змінювався розмір щомісячної премії порівняно з фактично нарахованою позивачу у відповідному місяці, що у переважній більшості розрахункових періодів призвело до зменшення її розміру.
В окремих місяцях премія не нараховувалася як до, так і після проведення перерахунку, крім того, при здійсненні перерахунку змінювався розмір індексації: в окремих періодах її визначено у розмірі 0,00 грн., а в інших нараховано у меншому розмірі порівняно із сумою, фактично виплаченою позивачу у відповідному місяці. Зазначені коригування відповідно вплинули на кінцевий розмір доплати, визначеної відповідачем на виконання рішення суду.
Отже, наведені розрахунки за лютий та березень 2020 року вказують на загальний підхід, застосований відповідачем при виконанні рішення суду, який полягав не лише у збільшенні посадового окладу та окладу за військовим званням у зв`язку із застосуванням відповідного прожиткового мінімуму, а й у одночасному коригуванні інших складових грошового забезпечення, зокрема, премії та індексації.
Суд звертає увагу, що у поданих запереченнях відповідач не навів пояснень щодо причин та правових підстав зменшення розміру щомісячної премії позивача в окремих розрахункових періодах після здійснення перерахунку грошового забезпечення на виконання рішення суду, зокрема, відповідач не зазначив, внаслідок застосування якого саме нормативно визначеного механізму, розпорядчого документа, відсоткового показника чи іншої розрахункової величини розмір премії, фактично нарахований позивачу у відповідному місяці до проведення перерахунку, після збільшення посадового окладу та окладу за військовим званням був визначений у меншому грошовому розмірі.
Саме посилання відповідача на загальні положення щодо преміювання військовослужбовців та здійснення видатків у межах бюджетних асигнувань не дає можливості встановити конкретний алгоритм визначення премії при виконанні рішення суду.
Щодо індексації суд враховує посилання відповідача на положення Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078 та на те, що підвищення посадового окладу може впливати на порядок подальшого нарахування індексації.
Водночас, наведені відповідачем загальні пояснення не дають можливості перевірити правильність застосування такого механізму саме до грошового забезпечення позивача за кожний відповідний період, зокрема, відповідачем не наведено помісячного розрахунку, з якого можна було б встановити, який місяць визначено місяцем підвищення грошового доходу, розмір такого підвищення, розмір індексації, яка склалася у відповідному місяці, порядок їх співвідношення, подальше обчислення індексу споживчих цін та підстави для визначення індексації у розмірі 0,00 грн. або у меншому розмірі порівняно з фактично нарахованою позивачу до проведення перерахунку.
Окрім того, суд відхиляє доводи відповідача про те, що наведені заявником обставини свідчать про виникнення нового спору щодо правильності проведення перерахунку грошового забезпечення.
У даному випадку суд не здійснює повторного вирішення спору щодо складових грошового забезпечення позивача та не визначає самостійно належний розмір премії чи індексації. Предметом перевірки є виключно питання про те, чи виконано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 у спосіб та в обсязі, визначених його резолютивною частиною.
Суд звертає увагу відповідача, що вказаним рішенням відповідача зобов`язано визначити посадовий оклад та оклад за військовим званням із застосуванням установленого законом на відповідний рік розміру прожиткового мінімуму та здійснити наступний перерахунок щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Отже, проведений військовою частиною розрахунок премії та інших складових безпосередньо є складовою виконання зазначеного судового рішення, а не самостійними правовідносинами, які виникли поза межами його виконання.
Відтак, встановлення судового контролю у цій справі не має на меті вирішення нового спору про право чи повторне визначення судом розміру грошового забезпечення позивача, а спрямоване на перевірку повноти та відповідності здійсненого відповідачем перерахунку змісту судового рішення, що набрало законної сили.
Наведені обставини, на переконання суду, свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів щодо виконання військовою частиною НОМЕР_1 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 у справі № 300/3322/25 у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням.
Сам по собі факт проведення відповідачем перерахунку та виплати позивачу 1571,90 грн. не є безумовним підтвердженням повного виконання судового рішення, оскільки зі здійсненого відповідачем розрахунку встановлено одночасне коригування розмірів інших складових грошового забезпечення, зокрема, премії та індексації, що безпосередньо вплинуло на кінцевий розмір належної позивачу доплати.
При цьому, матеріали справи не містять достатнього обґрунтування правових та фактичних підстав такого коригування та його відповідності змісту резолютивної частини рішення суду.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 по справі № 806/2143/15 звернув увагу, що статтями 382, 383 КАС України, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
За таких обставин суд вважає наявними підстави для застосування передбаченого статтею 382 КАС України механізму судового контролю та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення суду із наданням відповідного розрахунку та обґрунтуванням порядку визначення всіх складових грошового забезпечення при його виконанні.
Враховуючи характер та обсяг дій, необхідних для належного підтвердження виконання рішення суду, зокрема, необхідність надання розрахунку грошового забезпечення позивача за визначені судовим рішенням періоди, із зазначенням правових та фактичних підстав визначення розміру премії та індексації, суд вважає достатнім та розумним встановити відповідачу тримісячний строк для подання звіту про виконання судового рішення.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 300/3322/25 - задовольнити.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України протягом трьох місяців з дати прийняття цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 у справі № 300/3322/25.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.
Ухвала постановлена 25.08.2026, у зв`язку з перебуванням судді Панікара І.В. у відпустці в період з 17.08.2026 по 24.08.2026.