ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
"26" серпня 2026 р. справа № 300/6010/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шумея М.В. розглянувши у письмовому провадженні заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Експедиція, транспортування, логістика" про забезпечення позову до подання позовної заяви,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Експедиція, транспортування, логістика" звернулося до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, заявник вказує, що Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято рішення від 16.07.2026 № 1906-л та № 1911-л про припинення дії ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а також від 16.07.2026 № 1909-л про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, виданих ТОВ «Експедиція, транспортування, логістика». Заявник наголошує, що роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами є його основним видом господарської діяльності, здійснення якої можливо лише за наявності відповідних ліцензій. Товариство зазначає, що за червень 2026 року ним було сплачено 415 800,00 грн податку на прибуток, а також 144 987,00 грн ПДВ та акцизного збору з товарів, реалізованих за вказаними ліцензіями (загалом 490 051,00 грн). На думку заявника, припинення дії ліцензій призведе до повного зупинення його господарської діяльності, блокування формування доходу, порушення зобов`язань перед бюджетом, виникнення ризиків неможливості сплати податків і заробітної плати персоналу та введення простою. Крім того, заявник вказує на очевидну протиправність оскаржуваних рішень, оскільки їх прийнято на підставі листа від 09.07.2026 № 10611/7/26-15-09-01-04 без проведення належної податкової перевірки. Відтак, невжиття заходів забезпечення позову створить істотні труднощі та додаткові витрати для відновлення господарської діяльності у разі задоволення позову.
25 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області надійшли заперечення проти заяви про забезпечення позову, у яких відповідач просить відмовити у її задоволенні у повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що оскаржувані рішення прийняті у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, а заявником не надано беззаперечних доказів існування дійсної та реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду. Також відповідач вказує, що захід забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, а оцінка правомірності рішень має здійснюватися під час розгляду справи по суті. Крім того, відповідача заперечено повноваження представника заявника - адвоката Малетина А.Я., оскільки до заяви про забезпечення позову не долучено жодних передбачених частиною 4 статті 59 КАС України документів на підтвердження повноважень підписувати та подавати таку заяву.
Надаючи оцінку запереченням відповідача щодо повноважень представника заявника, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною першою статті 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з частиною четвертою статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).
Відповідно до частини другої статті 26 Закону № 5076-VI ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Згідно з пунктами 4, 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (зі змінами та доповненнями), ордер видається на підставі договору про надання правової допомоги/бухгалтерського обслуговування та має містити обов`язкові реквізити, зокрема: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) особи, якій надається правнича допомога.
Судом встановлено, що на підтвердження повноважень представника до заяви про забезпечення позову додано електронну копію ордера. Дослідженням доданих матеріалів з`ясовано, що у відповідних графах ордера зазначено органом, у якому надається правова допомога, Івано-Франківський окружний адміністративний суд, а також чітко вказано найменування юридичної особи, якій надається правнича допомога - Товариство з обмеженою відповідальністю «Експедиція, транспортування, логістика». Ордер підписано адвокатом Малетеним А.Я. та скріплено його кваліфікованим електронним підписом при поданні заяви через систему «Електронний суд».
За наведених обставин суд констатує, що доданий ордер оформлений у відповідності до вимог Закону № 5076-VI та Положення № 41, містить усі передбачені законодавством обов`язкові реквізити та належним чином посвідчує повноваження адвоката Малетина А.Я. на підписання та подання до суду цієї заяви в інтересах ТОВ «Експедиція, транспортування, логістика». Відтак, доводи відповідача про відсутність у представника належних процесуальних повноважень є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову по суті, досліджені додані до неї письмові докази та матеріали, оцінивши аргументи заявника та заперечення відповідача, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення заяви з огляду на таке.
Загальні засади та порядок вжиття заходів забезпечення позову врегульовані Главою 10 Розділу II КАС України.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити передбачені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною другою статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною другою статті 151 КАС України заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересів) позивача, про захист яких він просить, та наслідків вжиття заходів забезпечення позову для зацікавлених осіб.
Пунктом 1 частини першої статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або генерального штабу/органу владних повноважень.
Аналіз наведених норм свідчить, що інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є процесуальним механізмом, спрямованим на гарантування реального та ефективного судового захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Тимчасовий захист за допомогою заходів забезпечення позову надається з метою відвернути негативні наслідки порушення прав позивача, які можуть настати до вирішення справи по суті.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має дати оцінку обґрунтованості вимог заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності настання важких та незворотних наслідків у разі невжиття таких заходів.
Такий підхід повністю узгоджується із приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Європейський суд з прав людини у рішеннях від 26.10.2000 у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland, заява № 30210/96) та від 13.06.1979 у справі «Маркс проти Бельгії» (Marckx v. Belgium, заява № 6833/74) зазначив, що засіб захисту, який вимагається статтею 13 Конвенції, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або бездіяльністю органів влади.
Крім того, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У практиці ЄСПЛ під поняттям «майно» розуміються не лише існуючі речі чи права, а й законні сподівання (очікування) на можливість здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку на підставі відповідних ліцензій та дозвільних документів.
З матеріалів заяви вбачається, що основним видом господарської діяльності ТОВ «Експедиція, транспортування, логістика» є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Оскаржуваними рішеннями Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 16.07.2026 № 1906-л, № 1911-л та № 1909-л припинено дію відповідних ліцензій заявника на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Суд враховує сталу та послідовну правову позицію Верховного Суду щодо застосування інституту забезпечення позову у спорах, що виникають із правовідносин у сфері обігу підакцизних товарів та анулювання/припинення дій ліцензій.
Зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2026 у справі № 440/9992/25, від 29.01.2026 у справі № 600/765/25-а, від 02.04.2025 у справі № 160/32054/24 та від 27.02.2025 у справі № 300/6142/24 Суд зазначив, що анулювання або припинення дії ліцензії на право здійснення відповідного виду господарської діяльності призводить до миттєвого та повного зупинення цієї діяльності суб`єкта господарювання. Наслідки виконання такого індивідуального акта контролюючого органу мають незворотний характер, оскільки зупинення торгівлі тягне за собою втрату операційного доходу, виникнення боргових зобов`язань перед постачальниками за невиконання господарських договорів, штрафні санкції, неможливість виплати заробітної плати працівникам та сплати податків до бюджету, а також вимушене розривання трудових відносин.
Верховний Суд наголосив, що у разі якщо за наслідками розгляду справи по суті рішення про припинення/анулювання ліцензії буде визнано протиправним та скасовано, поновити господарський стан суб`єкта господарювання у тому вигляді, який існував до прийняття оскаржуваного рішення, повернувши втрачені прибутки, відновлені контракти та втрачену репутацію на ринку, буде фактично неможливо. За таких обставин невжиття заходів забезпечення позову створює очевидну загрозу того, що захист порушених прав заявника у разі задоволення позову буде неефективним.
Застосовуючи наведену правову позицію до обставин цієї справи, суд дійшов висновку, що зупинення дії рішень ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 16.07.2026 № 1906-л, № 1911-л та № 1909-л є належним, обґрунтованим та співмірним заходом забезпечення позову.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиція, транспортування, логістика» про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити повністю.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 16.07.2026 № 1906-л, № 1911-л про припинення дії ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та від 16.07.2026 № 1909-л про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, виданих Товариству з обмеженою відповідальністю «Експедиція, транспортування, логістика», - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Роз`яснити заявнику, що відповідно до частини сьомої статті 153 КАС України відповідна позовна заява має бути подана протягом десяти днів з дня постановлення цієї ухвали.
Роз`яснити, що у разі неподання позовної заяви у встановлений строковий термін, заходи забезпечення позову скасовуються судом у порядку, передбаченому статтею 157 КАС України.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Шумей М.В.