КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 серпня 2026 року м. Київ справа №320/59010/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дії та скасування постанови,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради з позовом до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд:
визнати неправомірними дії старшого державного виконавця міжрегіонального Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального управління Міністерства (Київ) Ференець С.С. з винесення постанови про повернення ВП № 68074135 виконавчого документа стягувачу від 11.10.2024;
визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ференець С.С. про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.10.2024 ВП № 68074135 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва від 14.12.2021 № 640/20663/19, на підставі рішення суду від 27.05.2021 у справі № 640/20663/19, яким зобов`язано ТОВ «Гарант Житло Буд» знести самочинно побудований об`єкт будівництва, об`єднаний спільним котлованом, на земельних ділянках з кадастровими номерами [номер приховано]:62:146:0114 (пров. Ватутінський, 28), [номер приховано]:62:146:0116, [номер приховано]:62:146:0118, [номер приховано]:62:146:0119 (вул. Милославській, 20), [номер приховано]:62:146:0120 у Деснянському районі м. Києва.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки винесена за відсутності належних правових підстав. Позивач зазначає, що державний виконавець безпідставно застосував положення п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України № 1404 «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404), мотивуючи повернення виконавчого листа наявністю ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 30.03.2021 у справі № 754/4863/21 про накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва. Позивач наголошує на тому, що арешт накладено лише на частину об`єкта самочинного будівництва (вул. Милославська, 20), тоді як інша частина об`єкта (пров. Ватутінський, 28) під обмеженнями не перебуває. Позивач також зауважує на систематичності протиправних дій виконавця, оскільки аналогічна постанова від 07.02.2022 вже скасовувалася керівником органу ДВС як така, що суперечить закону.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2021 у справі № 640/20663/19 задоволено позов Департаменту та зобов`язано ТОВ «Гарант Житло Буд» знести самочинно побудований об`єкт будівництва, об`єднаний спільним котлованом, на земельних ділянках з кадастровими номерами [номер приховано]:62:146:0114 (пров. Ватутінський, 28), [номер приховано]:62:146:0116, [номер приховано]:62:146:0118, [номер приховано]:62:146:0119 (вул. Милославська, 20), [номер приховано]:62:146:0120 у Деснянському районі м. Києва.
На виконання вказаного рішення суду, 14.12.2021 видано виконавчий лист, який було пред`явлено до примусового виконання. На його підставі, Деснянським ВДВС відкрито виконавче провадження ВП № 68074135.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 30.03.2021 у справі № 754/4863/21 в межах кримінального провадження накладено арешт на об`єкт незавершеного будівництва загальною площею 4127,6 кв. м., розташований за адресою: вул. Милославська, 20, який належить ТОВ «Гарант Житло Буд», із забороною відчуження, розпорядження та користування, у тому числі проведення будь-яких будівельних та земельних робіт.
11.10.2024 старшим державним виконавцем Деснянського ВДВС Ференець С.С. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404 з посиланням на вищевказану ухвалу суду про арешт майна.
Скаргу Департаменту від 04.11.2024 на зазначену постанову залишено без задоволення листом Деснянського ВДВС від 22.11.2024 № 236243/24.
Судом також встановлено, що 07.02.2022 цим же державним виконавцем уже виносилася ідентична за змістом постанова про повернення виконавчого листа, яка 15.02.2022 була скасована постановою начальника відділу ВДВС, на підставі ст. 74 Закону, як така, що суперечить вимогам законодавства.
Наведене зумовило на звернення до суду з даним позовом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон № 1404.
Згідно з ст. 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно норм п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Державний виконавець мотивував оскаржувану постанову п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404, згідно з яким виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Так, аналіз структури та диспозиції цієї норми чітко вказує, що підставою для повернення є заборона, встановлена саме законом, тобто, нормативно-правовим актом, прийнятим Верховною Радою України у встановленому Конституцією України та законом порядку, натомість, ухвала суду є одним із видів судових рішень, яке вирішує процесуальні питання та питання, пов`язані з процедурою розгляду справи. Таким чином, ухвала суду про накладення арешту в межах кримінального провадження за своєю правовою природою є індивідуальним актом судової влади і не може ототожнюватися із законом чи нормативно-правовим актом.
Суд підкреслює, що ст. 37 Закону № 1404 містить вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, і такий процесуальний документ суду, як ухвала про арешт майна боржника, у цьому переліку відсутній.
Окрім цього, у разі виникнення обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його тимчасово неможливим (накладений арешт), Закон передбачає інші правові механізми, зокрема, ст. 34 Закону № 1404 надає право зупинити вчинення виконавчих дій до усунення таких обставин.
Крім того, суд зауважує, що згідно з п. 10 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404 виконавець має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення.
Матеріали справи не містять доказів того, що державний виконавець скористався зазначеними маханізмами/альтернативами, натомість безпідставно повернув стягувачу виконавчий лист, чим фактично позбавлено стадії виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Також, підлягає врахуванню й посилання сторони позивача на те, що арешт згідно з ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 30.03.2021 було накладено виключно на майно за адресою: вул. Милославська, 20. Матеріали справи не містять доказів існування будь-яких обтяжень чи заборон щодо іншої частини самочинного будівництва, розташованої за адресою: пров. Ватутінський, 28, яка також підлягає знесенню за рішенням суду. Повернення виконавчого документа повністю, включаючи адресу, де обмеження відсутні, є порушенням норм Закону № 1404.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Глоба проти України»), право на судовий захист стало б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Держава зобов`язана забезпечити ефективне залучення всього свого апарату для виконання судового рішення.
З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.10.2024 ВП № 68074135 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У частині позовних вимог про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця міжрегіонального Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального управління Міністерства (Київ) Ференець С.С. з винесення постанови про повернення ВП № 68074135 виконавчого документа стягувачу від 11.10.2024 слід відмовити, оскільки вказане охоплено задоволенням позовних вимог про визнання протиправною та скасування відповідної постанови, при цьому, дії державного виконавця є діями від імені органу виконавчої служби, що виражається у прийнятті відповідного рішення, саме яке і створює для учасника виконавчого провадження відповідні наслідки.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 139 КАС України, за якими при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Аналіз цієї норми свідчить, що у випадках, коли позивачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, витрати на сплату судового збору за будь-яких результатів розгляду справи не підлягають розподілу та не стягуються з відповідача. Оскільки позивач та відповідач є суб`єктами владних повноважень, а витрати, пов`язані із залученням свідків чи проведенням експертиз, у справі відсутні, судовий збір у розмірі 6 056,00 грн покладається на позивача і відшкодуванню не підлягає.
Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дії та скасування постанови - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ференець С.С. про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.10.2024 ВП № 68074135 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва від 14.12.2021 № 640/20663/19, на підставі рішення суду від 27.05.2021 у справі № 640/20663/19, яким зобов`язано ТОВ «Гарант Житло Буд» знести самочинно побудований об`єкт будівництва, об`єднаний спільним котлованом, на земельних ділянках з кадастровими номерами [номер приховано]:62:146:0114 (пров. Ватутінський, 28), [номер приховано]:62:146:0116, [номер приховано]:62:146:0118, [номер приховано]:62:146:0119 (вул. Милославській, 20), [номер приховано]:62:146:0120 у Деснянському районі м. Києва.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.