Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
25 серпня 2026 р. Справа № 520/30303/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати незаконною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період 01.03.2022 до 25.01.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 26.11.2024 по 31.12.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 за статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік" в розмірі 3 028,00 грн з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2025 по 16.10.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2025 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" в розмірі 3 028,00 грн з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 р. у справі № 520/30303/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошового забезпечення у період з 26.11.2024 по 16.10.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошове забезпечення військовослужбовця за період з 26.11.2024 по 31.12.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" в розмірі 3 028,00 грн з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2025 по 16.10.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2025 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" в розмірі 3 028,00 грн з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
17.08.2026 до суду надійшла заява відповідача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в якій заявник просив:
- рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі № 520/30303/25 - скасувати; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Також в заяві міститься клопотання:
- відстрочити військовій частині НОМЕР_1 сплату судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до ухвалення судом рішення у справі.
В обґрунтування клопотання зазначено, що у відповідача відсутні кошти на реєстраційному рахунку по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», а процедура виділення фінансовим органом вищого рівня коштів на сплату судового збору займає більш тривалий час, а ніж строк на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, який передбачений п.3 ч.1 ст. 363 КАС України.
Перевіряючи відповідність поданої заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок його сплати, звільнення від сплати та повернення, є Закон України «Про судовий збір».
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за умов, визначених цією нормою, зокрема якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав або відшкодування шкоди здоров`ю.
Отже, відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду та допускається лише за наявності встановлених законом умов і підтвердженого доказами майнового стану особи, який на момент звернення до суду об`єктивно перешкоджає сплаті судового збору у визначеному законом розмірі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зазначила, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб незалежно від їх майнового стану. Водночас юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 8 цього Закону, однак вирішення такого клопотання залежить від установленого судом майнового стану заявника та належного обґрунтування неможливості сплатити судовий збір.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна довести належними та допустимими доказами існування обставин, що реально та об`єктивно унеможливлюють сплату судового збору на час звернення до суду.
Разом із тим, відповідачем до заяви не додано жодних доказів на підтвердження фактичного майнового стану заявника та на підтвердження відсутності можливості сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі, зокрема кошторису установи, відомостей про залишки коштів на рахунках, виписок органу Державної казначейської служби України, доказів відсутності бюджетних асигнувань за відповідним кодом економічної класифікації видатків, звернень заявника до розпорядника бюджетних коштів щодо виділення або перерозподілу асигнувань та результатів розгляду таких звернень.
Саме лише фінансування заявника за рахунок коштів державного бюджету, відсутність у бюджетної установи окремо передбачених асигнувань або загальне посилання на обмеженість фінансування не свідчать про такий майновий стан, який є підставою для відстрочення сплати судового збору. Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах затверджених бюджетних призначень здійснити розподіл коштів із метою забезпечення сплати судового збору.
Уведення в Україні воєнного стану також не звільняє учасників справи від виконання процесуальних обов`язків та не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору. Заявником не наведено конкретних обставин і не подано доказів того, яким саме чином дія воєнного стану унеможливила сплату судового збору за подання цієї заяви.
Суд також враховує, що відповідно до пункту 1 частини третьої статті 2 КАС України однією з основних засад адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Надання суб`єкту владних повноважень необґрунтованої переваги у вигляді відстрочення сплати судового збору виключно з огляду на його бюджетне фінансування не відповідає наведеній засаді адміністративного судочинства.
Посилання заявника на необхідність забезпечення права на доступ до суду висновків суду не спростовують, оскільки право на суд не є абсолютним і може підлягати встановленим законом процесуальним умовам.
Суд зауважує, що обов`язок сплатити судовий збір у передбачених законом випадках є загальним процесуальним обов`язком учасника справи та не становить непропорційного обмеження права на доступ до правосуддя.
З огляду на те, що заявником не доведено наявності обставин, які об`єктивно перешкоджають сплаті судового збору, клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 364 КАС України заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.
Пунктом 2 частини третьої статті 364 КАС України передбачено, що до заяви додається документ про сплату судового збору.
Згідно із частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше п`ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру судового збору суд виходить зі ставки, яка підлягала сплаті під час звернення з первісною позовною заявою.
Первісну позовну заяву подано у 2025 році фізичною особою.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025 установлено у розмірі 3028,00 грн.
Отже, ставка судового збору, яка підлягала сплаті за подання первісної позовної заяви, становила 1211,20 грн (3028,00 грн Ч 0,4), а за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - 1816,80 грн (1211,20 грн Ч 150%).
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки заяву подано через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору за її подання становить 1453,44 грн (1816,80 грн Ч 0,8).
Проте документа про сплату судового збору у зазначеному розмірі до заяви не додано, а підстави для відстрочення його сплати, як установлено судом, відсутні. Отже, заява подана без додержання вимог пункту 2 частини третьої статті 364 КАС України.
Частиною третьою статті 366 КАС України встановлено, що до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, установлених цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, в якій зазначає недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення. Строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів із дня вручення ухвали.
За таких обставин заява відповідача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - [рахунок приховано], Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу*;101;__________, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256, 361, 364, 366 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - відмовити.
Заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати відповідачу термін десять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків заяви шляхом надання до суду:
- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 1453,44 грн.
У разі невиконання вимог цієї ухвали заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А. Полях