13.08.2026
Справа № 331/217/25
Провадження № 2/331/245/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді: Антоненко М.В.
при секретарі: Волотко М.П.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області, третя особа: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Грищенко Людмила Анатоліївна про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,-
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Розум О.В., який дії в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який потім уточнив, в якому просить визначити за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яка для позивачки приходилася матір`ю.
За час життя померла володіла, зокрема:
- Однокімнатною квартирою АДРЕСА_1 .
Спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є донька: позивачка по справі.
Спадкоємець вчасно звернулась до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Грищенко Людмили Анатоліївни із заявою про прийняття спадщини після померлої матері.
Однак, приватним нотаріусом було відмовлено спадкоємцеві у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності оригіналів документів, що посвідчують право власності спадкодавця на зазначену квартиру про що було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 21.11.2024 року.
Так, з вищевикладеного видно, що позивачка використала усі можливості задля оформлення спадщини у досудовому порядку та вимушена звернутись до суду.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2025 року р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09.04.2025 р. витребувано у приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Грищенко Людмили Анатоліївни завірену належним чином копію спадкової справи, яка була відкрита після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Олександрівського районного суду м. Запоріжжя суду від 18.07.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 23.10.2025 р.
Представник позивача ОСОБА_3 надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримав , просив справу розглянути у його відсутність.
Представник відповідача Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області надіслав суду засобами поштового зв`язку заяву в якій просить розглянути справу без його участі, рішення у справі ухвалити на розсуд суду за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши надані письмові докази, а також матеріали спадкової справи 99/2024 (індекс 02-14) до майна померлої ОСОБА_2 , приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю позивачки ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . (а.с.14)
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . (а.с.13)
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Позивачка у передбачений ст. 1270 ЦК України строк звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Грищенко Людмили Анатоліївни із заявою про прийняття спадщини після смерті матері. (а.с.46)
Спадкоємцем за законом першої черги є донька спадкодавця - ОСОБА_1 , інші спадкоємці відсутні, що підтверджується матеріалами спадкової справи 99/2024.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.11.2024 № 403646670, ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.75)
Відповідно до інформаційної довідки виконавчого комітету Бердянської міської ради в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 з 17.02.2022 р. зареєстрована ОСОБА_2 . (а.с.8)
До спадкової маси, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , увійшло наступне нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1 . (а.с.6,7)
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.11.2024 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки спадкоємець не надала нотаріусу оригінал договору купівлі-продажу квартири від 22.09.2020 року (реєстровий №859), що підтверджує її право власності на квартиру АДРЕСА_1 . (а.с.77)
Стороною позивача надано суду технічний паспорт квартири за адресою: АДРЕСА_2 . та копію нотаріально посвідченого договору купівлі продажу квартири від 22.09.2020 року (реєстровий №859). (а.с.6-9)
Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частина третя статті 1223 ЦК України).
Умовою переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом України порядку.
Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини, та згідно із статтею 1296 ЦК України спадкоємець який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє свідоцтва про право на спадщину.
Статтею 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Згідно з пунктом 1.2. глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Пунктами 4.12, 4.14, 4.16, 4.19 глави 10 розділу II зазначеного Порядку передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.
При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Нотаріус зобов`язаний мотивувати свої дії, направлені на відмову у вчиненні нотаріальної дії. Нотаріусу заборонено безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії (постанова Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі № 473/1878/19).
Згідно абзацу 15 п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 під № 24-753/0/4-13, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, який підлягає розгляду в позовному провадженні.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема iз правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо iнше прямо не випливає iз закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України в разi вiдсутностi документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами спадкової справи, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла її донька ОСОБА_1 , яка є єдиними спадкоємцем після смерті матері. Нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з ненаданням спадкоємцем документів, що посвідчують право власності спадкодавця на нерухоме майно, оскільки, встановлено, що оригінали документів були втрачені в м. Бердянськ, яке відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 є тимчасово окупованою територією України.
З огляду на викладене, враховуючи перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку спадкових прав позивачки через відсутність документа підтверджуючого право власності спадкодавця на квартиру, що позбавляє її можливості реалізувати своє право на отримання спадщини, суд вважає за можливе захистити його, шляхом визнання за позивачкою права власності на
Керуючись 3,4,11-13, 19, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області, третя особа: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Грищенко Людмила Анатоліївна про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: М.В. Антоненко