ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про зупинення провадження у справі
26 серпня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/3937/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши у письмовому провадженні питання про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця за період з 27.02.2022 року по 27.07.2025 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік", Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік", Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік" Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 27.02.2022 року по 31.12.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2025 року по 27.07.2025 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення перерахунку, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 27.02.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2024 року по 27.07.2025 року із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 107;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 27.02.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2024 року по 27.07.2025 року із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 107;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , компенсації за невикористані 54 календарні дні щорічної основної відпустки за 2022-2025 роки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані 54 календарні дні щорічної основної відпустки за 2022-2025 роки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги по звільненню у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 за 40 повних календарних місяців служби, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу по звільненню у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 за 40 повних календарних місяців служби, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 48 діб щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, передбачену статтею 16-2 Закону України "Про відпустки" та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2022-2025 роки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 48 діб щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, передбачену статтею 16-2 Закону України "Про відпустки" та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2022-2025 роки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення відповідно військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 за 2022-2025 роки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення відповідно військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 за 2022-2025 роки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2025 роки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2022-2025 роки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі збільшеному до 100 000 гривень за період участі в бойових діях за періоди з 12.09.2024 по 22.09.2024, з 26.11.2024 по 12.01.2025, з 18.01.2025 по 22.01.2025, з 04.02.2025 по 06.03.2025 з 18.03.2025 по 30.04.2025;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 додаткову грошову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі збільшеному до 100 000 гривень за період участі в бойових діях за періоди з з 12.09.2024 по 22.09.2024, з 26.11.2024 по 12.01.2025, з 18.01.2025 по 22.01.2025, з 04.02.2025 по 06.03.2025 з 18.03.2025 по 30.04.2025.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Судом встановлено, що ухвалою колегії суддів Верховного Суду від 22 травня 2026 року передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу №240/401/26, в провадженні якої вирішується спір щодо розміру грошового забезпечення військовослужбовця з урахуванням при його обчисленні в якості розрахункової величини «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року» за період з 20 травня 2023 року по 17 червня 2025 року.
Суди першої та апеляційної інстанції, відмовляючи в позові в цій частині, вказали, що розмір посадового окладу та інших складових грошового забезпечення відповідач правомірно розраховував виходячи із іншої розрахункової величини сталої суми 1762 грн., що визначена на підставі приписів пункту 4 Постанови №704 в редакції Постанови №481, котра була чинною в період з 20.05.2023 до 18.06.2025. Застосовуючи висновки Верховного Суду, викладені у низці його постанов (зокрема, від 30.06.2025 у справі №280/8605/24), суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до частини 2 статті 265 КАС України пункт 4 Постанови №704 в редакції Постанови №481 залишався чинним до 18.06.2025, коли постановою Шостого апеляційного адміністративного суду залишено без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025, яким визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704.
Не погодившись із рішеннями судів в частині відмови у задоволенні позову за період з 20.05.2023 по 17.06.2025, військовослужбовець оскаржив їх до Верховного Суду, а основні аргументи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанції до спірних правовідносин не застосовано пункт 4 Постанови №704 у первинній редакції, чинній до 29.01.2020, а також судами не враховано висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 17.02.2026 в справі № 520/5814/24.
Покликаючись на те, що Верховний Суд неодноразово висловлювався про те, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувалися такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними, у відповідності до принципу ab initio - визнання акта недійсним, незаконним або нікчемним з моменту його прийняття, а не з моменту скасування) (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19, від 09.06.2022 у справі №520/2098/19), скаржник наполягав на тому, що, оскільки, пункт 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 в частині обрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначивши розрахунковою величиною фіксований розмір - 1762,00 грн, суперечив нормам розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VIII, то він не підлягав застосуванню з моменту набрання ним чинності, а саме з 20.05.2023, адже порушував права та законні інтереси позивача на перерахунок грошового забезпечення із застосуванням при розрахунку розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня саме поточного календарного року.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка входить до складу судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, що спеціалізується на розгляді справ, зокрема, пов`язаних з проходженням публічної служби, сформував висновки щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах у постанові від 24.06.2025 у справі № 420/5584/24, що зводяться до такого: із дня набрання чинності Постановою №481 [20.05.2023] Кабінет Міністрів України замість розрахункової величини "прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня календарного року" запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн. Зважаючи не те, що відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв протягом спірного періоду відповідно до чинного нормативно-правового акта, дійшов висновку про відсутність підстав вважати його дії протиправними. На час розгляду справи у Верховному Суді рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 Постанови № 704, який на підставі частини другої статті 265 КАС України втратив чинність із моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. З урахуванням цієї обставини Верховний Суд у постанові від 08.09.2025 у справі №200/4426/23, зважаючи на предмет позову у вказаній справі з подібними правовідносинами, дійшов висновку, що подальше скасування судом пункту 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 Постанови №704 не впливає на оцінку дій відповідача щодо обрахунку виплат грошового забезпечення із застосуванням чинної на той час редакції Постанови № 704 (за період з 20.05.2023 по 17.06.2025).
Тим часом, постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 сформульовано правовий висновок про те, що до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного на 01.01.2024 відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови №704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 22.05.2026 дійшла висновку, що на момент постановлення нею ухвали від 22.05.2026 у Верховному Суді склалася ситуація, коли судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян та судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав по різному застосовують положення статей 7 та 265 КАС України в частині кваліфікації чинності постанов Уряду (в контексті оцінки обставин справи №240/401/26 щодо можливості застосування пункту 4 Постанови №704 в редакції Постанови №481 до правовідносин з обчислення грошового забезпечення військовослужбовців за період з 20.05.2023 по 18.05.2025, в межах якого Постанова №481 була чинною). З огляду на це визнала очевидною необхідність формування єдиної правозастосовної практики з означеного питання, тому справу №240/401/26 передала на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Суд звертає увагу, що у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 заявлено позовні вимоги, зокрема, щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця за період з 27.02.2022 року по 27.07.2025 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році. (пункти 2-6 прохальної частини позову).
Таким чином, спірні правовідносини в справі №240/401/26 є подібними з відносинами, які є спірними у даній справі, оскільки вирішення спору фактично зводиться до застосування ст.ст. 7, 265 КАС України та обрання редакції пункту 4 Постанови №704, що регулює спірні правовідносини щодо порядку обчислення розміру грошового забезпечення військовослужбовців за вказаний вище період, а саме: (1) первісна редакція, що діяла станом на 01.01.2018 (визначала розрахункову величину "прожитковий мінімум станом на 01 січня відповідного року"), або (2) редакція зі змінами, що внесені Постановою №481 (визначала розрахункову величину як сталу суму 1762 грн.).
Наразі єдиний підхід зі спірного питання в межах різних палат Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду відсутній, що перешкоджає виконанню вимоги юридичної визначеності як важливого елемента верховенства права при вирішенні адміністративними судами масових спорів щодо перерахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців за згаданий період, а також похідних за своїм змістом спорів колишніх військовослужбовців щодо видачі їм довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024, на 01.01.2025 для перерахунку розміру їх пенсії тощо.
Статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України визначені підстави обов`язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі.
Перелік підстав для зупинення провадження у справі, передбачений статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України, є вичерпним.
Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв`язку з обставинами, що перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.
Враховуючи те, що відносини у справі, що розглядається Чернівецьким окружним адміністративним судом є подібними до тих, що розглядаються у справі №240/401/26, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили постанови об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №240/401/26.
На підставі наведеного та керуючись статтями 156, 158-159, 160, 165, 167, 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
1. Зупинити провадження в адміністративній справі №600/3937/25-а до набрання законної сили постанови об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №240/401/26.
2. Зобов`язати сторін повідомити суду про набрання законної сили постанови об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №240/401/26.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Т.М. Брезіна