Постанова № 139250373 у справі № 440/2442/26 від 26.08.2026

Головуючий І інстанції: Г.В. Костенко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 р. Справа № 440/2442/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Мінаєвої К.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Фоміної Л.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.04.2026, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/2442/26

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1

про визнання незаконними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 2) , в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.01.2026 про призов на військову службу під час проведення мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- визнати незаконним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 в частині призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,я на посаду та зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік військовозобов`язаних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що згідно з п.6 ч.6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" він був виключений з військового обліку, однак відповідач незаконно провів повторне взяття його на облік як особи, яка виключена із військового обліку та без ініціалізації такої процедури саме з боку військовозобов`язаного. Крім цього, незаконність відповідача полягає в тому, що ним здійснено оформлення військово-облікових документів та призову на військову службу.

ІІ. Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з набранням чинності змін до статті 37 Закону № 2232-XII, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, що може бути призвана на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Оскільки за чинними нормами статті 37 Закону № 2232-XII ОСОБА_1 не підпадає під категорію осіб, які можуть бути виключеними з військового обліку та є військовозобов`язаним, тому суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.01.2026 про призов на військову службу під час проведення мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 в частині призначення ОСОБА_1 на посаду та зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані накази є актами індивідуальної дії, тобто актами одноразового застосування, станом на час вирішення справи такі вичерпали свою дію внаслідок мобілізації позивача та зарахування його та направлення його для проходження військової служби до військової частини, тому після видання спірних наказів виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом №2232-XII та Положенням №1153/2008 та їх скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби відповідно до Закону №2232-XII не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про які він просить у позові.

ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 у справі №440/2442/26 та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність повторного взяття позивача на військовий облік і подальшої мобілізації, оскільки ані Закон України №3633-ІХ, ані положення статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" не містять норми, яка передбачає автоматичне відновлення військово-облікового статусу особи, що була виключена з військового обліку до набрання чинності відповідними змінами законодавства. Також суд не надав оцінку тому факту, що вже після набрання чинності Законом №3363-ІХ станом на 06.12.2025 відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів категорія обліку позивача була визначена як "Не військовозобов`язаний".

Скаржник вважає, що фактично суд дійшов висновку, що сам факт зміни законодавства автоматично відновив припинений статус військовозобов`язаного, чим надав положенням Закону №3363-ІХ зворотну дію в часі, що прямо суперечить статті 58 Конституції України, принципу правової визначеності та усталеній практиці Конституційного Суду України щодо неприпустимості ретроактивного погіршення правового становища особи. Також суд легалізував позапроцесуальне примусове доставлення позивача працівниками ТЦК та СП та працівниками поліції, не встановивши підставу для застосування такого примусу для особи, яка відповідно до офіційних державних обліків не перебувала в статусі військовозобов`язаного.

Апелянт вказує, що наказ про мобілізацію та наказ про зарахування до військової частини не припинили своїх правових наслідків, оскільки позивач продовжує перебувати на військовій службі та нести обов`язки військової служби та має місце триваюче порушення прав позивача. Вказує, що суд не витребував документу, який би підтверджував законність зміни облікового статусу позивача у реєстрі "Оберіг".

Крім того, скаржник звертає увагу, що витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №14 від 14.01.2026 містить посилання на поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_5 , хоча витяг з наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 №219 підтверджує, що саме ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснив призов позивача, однак цьому суд не надав оцінки. Вважає, що суд залишив поза увагою неподання відповідачем належного відзиву та доказів правомірності своїх дій, зокрема, щодо зміни статусу позивача та його примусового доставлення 13.01.2026.

Також, зауважує, що суд першої інстанції не врахував позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.05.2025 у справі №280/2880/24, в частині розмежування понять виключення та зняття з військового обліку.

ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.

Відповідачі не скористались правом надання відзиву на апеляційну скаргу, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції .

Учасники справи повідомлені про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 судом апеляційної інстанції належним чином шляхом направлення ним копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в електронній формі до електронного кабінету учасників справи.

Згідно зі статтею 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядає справу без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розгляд апеляційної скарги здійснюється з урахуванням перебування головуючого судді Мінаєвої К.В. у період з 27.07.2026 по 21.08.2026 у щорічній відпустці відповідно до наказу Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 №2.2-06/268.

V. Обставини, встановлені судом.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 12.05.2024 ОСОБА_1 виключений з військового обліку з 13.08.2021 згідно пунктом 6 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (а.с. 18-19).

13.01.2026 працівниками ТЦК та СП та працівниками поліції ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому пройшов процедуру уточнення військово-облікових даних, в ході якої встановлено відсутність підстав для відстрочки від призову під час мобілізації.

Вказане підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 10.02.2026 №6/1657 у відповідь на звернення представника позивача від 01.02.2026 щодо внесення відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, в якому вказано, що внести відомості про виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" неможливо після внесення змін до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та на даний час технічної можливості для внесення відомостей про виключення з військового обліку за цим пунктом Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів немає. Всі громадяни, які були виключені з військового обліку за цим пунктом автоматично переведені до картотеки "підлягають постановці на військовій облік". Також повідомлено, що гр. ОСОБА_2 13.01.2026 року був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_6 працівниками поліції у зв`язку з порушенням правил військово-обліку, пройшов процедуру уточнення військово-облікових даних, в ході якої було встановлено відсутність підстав для відстрочки від призову під час мобілізації. 13.01.2026 року пройшов військово-лікарську комісій результатами якої був визнаним придатним до військової служби. Відповідно до чинного законодавства про мобілізацію та мобілізаційний порядок, він зарахований в команду на відправку до навчального центру. Призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 14.01.2026 року (а.с. 28).

Відповідно до облікової картки до військового квитка (тимчасового посвідчення) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 взятий на військовий облік 13.01.2026 у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Знято з військового обліку 14.01.2026 відповідно до абз. 3 пункту 2 частини 5 статті 37, як призваний чи прийнятий на військову службу за мобілізацією (а.с. 100 зворот).

13.01.2026 ОСОБА_1 пройшов військову-лікарську комісію за результатами якої визнаний придатним до військової служби, що підтверджується довідкою ВЛК №2026-0113-1520-0181-0 від 13.01.2026 (а.с. 101 зворот).

Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 14.01.2026 №219 відповідно до поіменного списку №1739/5/463 від 14.01.2026 призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлено до Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 (а.с. 101).

Відповідно до витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.01.2026 №14 солдата ОСОБА_1 зараховано до списків військової частини та усіх видів забезпечення з 14.01.2026 (а.с. 98).

Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо взяття на військовий облік та призов на військову службу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

VІ. Позиція суду апеляційної інстанції.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Щодо правомірності взяття позивача на військовий облік військовозобов`язаних, колегія судді зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України № 2232-XII від 25.03.92 "Про військовий обов`язок і військову службу" (із змінами) (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частиною другою статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною третьою статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" встановлено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п`ята статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до частини дев`ятої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно із частиною десятою статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 2 України "Про військовий обов`язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Згідно із частинами першою та другою статті 4 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які мають судимість за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засудженими службовими особами, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.

Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Згідно із пункту 3 цього Указу мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Указами Президента України неодноразово продовжувався воєнний стан та строк проведення мобілізації, якій діє на теперішній час.

Приписами частини сьомої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» регламентовано, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом пункту 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з пунктами 9, 11 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (Порядок №1487).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.

Відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №559 від 16.05.2024 передбачено, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України " Про військовий обов`язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа (п.1).

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

- виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;

- організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

- виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку.

Таким чином, обов`язки щодо ведення обліку військовозобов`язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 було виключено ІНФОРМАЦІЯ_7 з військового обліку з 13.08.2021 згідно пунктом 6 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", що підтверджується записами у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 12.05.2024 (а.с. 18-19).

Підстави для виключення позивача з військового обліку обумовлені тим, що його раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину.

Відповідно до підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції, яка діяла на момент виключення позивача з військового обліку), виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

11.04.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" № 3633-ІХ, який набрав чинності 18.05.2024 (далі - Закон №3633-ІХ).

Так, відповідно до частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Також, відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Крім цього, відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону №2232 взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:

- які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;

- призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону;

- які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних;

- військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

- які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних;

- зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;

- які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;

- які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;

- які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;

- які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;

- які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;

- призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу;

- жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;

- які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу.

Також, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" №3633-IX від 11.04.2024 (в редакції Закону № 3687-IX від 08.05.2024) статтю 39 доповнено частиною четвертою такого змісту:

"На військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище.

Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин".

Крім того, згідно пункту 4 розділу "Загальні питання" Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:

- особи, звільнені з військової служби у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади". Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;

- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;

- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;

- засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, що засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище. Зазначені особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин;

- підозрювані або обвинувачені особи, які під час досудового розслідування або судового розгляду тримаються під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України. Зазначені особи, стосовно яких скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, повинні невідкладно, але не пізніше 48 годин з дня оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з`явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання;

- підозрювані або обвинувачені особи, до яких під час досудового розслідування або судового розгляду застосовано інший захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ухвали слідчого судді про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Таким чином, з прийняттям Закону України від 11.04.2024 № 3633-IX виключено таку підставу виключення з військового обліку для громадян України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Крім того, колегія суддів вказує, що згідно з абзацами 1, 2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду №1-рп/99 від 09.02.1999 в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультра активна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, що закріплено у частині 1 статті 58 Конституції України, відповідно до якої дію нормативно-правових актів в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, з 18.05.2024 громадяни України, які раніше перебували на військовому обліку та були виключені з військового обліку військовозобов`язаних на підставі підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 17.05.2024), підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних, оскільки відпала підстава, за якою їх було виключено з військового обліку.

Тобто, з 18.05.2024 особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Судовим розглядом встановлено, що 13.01.2026 працівниками ТЦК та СП та працівниками поліції ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому він пройшов процедуру уточнення військово-облікових даних, в ході якої встановлено відсутність підстав для відстрочки від призову під час мобілізації.

Вказане підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 10.02.2026 №6/1657 у відповідь на звернення представника позивача від 01.02.2026 щодо внесення відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, в якому зазначено, що внести відомості про виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" неможливо після внесення змін до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та на даний час технічної можливості для внесення відомостей про виключення з військового обліку за цим пунктом Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів немає. Всі громадяни, які були виключені з військового обліку за цим пунктом автоматично переведені до картотеки "підлягають постановці на військовій облік".

Також повідомлено, що гр. Жушман 13.01.2026 року був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_6 працівниками поліції у зв`язку з порушенням правил військового обліку, пройшов процедуру уточнення військово-облікових даних, в ході якої було встановлено відсутність підстав для відстрочки від призову під час мобілізації. 13.01.2026 року пройшов військово-лікарську комісій результатами якої був визнаним придатним до військової служби. Відповідно до чинного законодавства про мобілізацію та мобілізаційний порядок, він зарахований в команду на відправку до навчального центру. Призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 14.01.2026 року.

Посилання апелянта на те, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів станом на 06.12.2025 категорія обліку позивача була визначена як "Не військовозобов`язаний", не суперечить встановленим обставинам, оскільки листом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 10.02.2026 №6/1657 підтверджено, що після внесення змін до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" щодо осіб виключених з військового обліку на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 цього Закону всі громадяни, які були виключені з військового обліку за цим пунктом автоматично переведені до картотеки "підлягають постановці на військовій облік".

Враховуючи наведене, у ІНФОРМАЦІЯ_6 були наявні підстави для доставляння позивача до ІНФОРМАЦІЯ_6 працівниками поліції для з`ясування обставин порушення ним правил військового обліку, що також спростовує посилання апелянта на відсутність підстав для його доставляння до ТЦК та СП та піддання процедурі уточнення військово-облікових даних з огляду на те, що він мав офіційний статус "Не військовозобов`язаний".

Крім того, колегія суддів зауважує, що згідно з пунктами 1, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Відповідно до пункту 10 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, формування команд поповнення та їх відправлення із збірних пунктів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки областей до військових частин покладено на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

Також ІНФОРМАЦІЯ_2 було надано до матеріалів справи копію облікової картки до військового квитка (тимчасового посвідчення) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у графі 37 (відмітки про взяття, зняття або виключення з обліку) зазначено, що він взятий на військовий облік 13.01.2026 у ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 100 зворот).

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що після взяття ОСОБА_1 на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 13.01.2026 останній пройшов військову-лікарську комісію, за результатами якої визнаний придатним до військової служби, що підтверджується довідкою ВЛК №2026-0113-1520-0181-0 від 13.01.2026 (а.с. 101 зворот).

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік військовозобов`язаних ОСОБА_1 та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 внести відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Що стосується доводів скаржника про те, що суд першої інстанції фактично дійшов висновку, що сам факт зміни законодавства автоматично відновив припинений статус військовозобов`язаного, чим надав положенням Закону №3363-ІХ зворотну дію в часі, що прямо суперечить статті 58 Конституції України, принципу правової визначеності та усталеній практиці Конституційного Суду України щодо неприпустимості ретроактивного погіршення правового становища особи, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у Рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Єдиний виняток з цього правила, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України: випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Тобто дія нормативно-правового акта в часі пов`язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.

За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (винятки із загальних і спеціальних).

На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб`єктами правовідносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров`я.

Унесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (стаття 58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону.

Однак, у цьому випадку йдеться про взяття на військовий облік, що регулюється спеціальним законодавством.

Законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає національним інтересам держави.

У зв`язку із внесенням змін до Закону № 2232-XII звужено коло підстав для виключення з військового обліку.

Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.

З часу набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" №3633-IX від 11.04.2024 (в редакції Закону № 3687-IX від 08.05.2024), яким внесено зміни до Закону № 2232-XII, він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку.

Таким чином, оскільки за чинними нормами статті 39 Закону № 2232-XII на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані засуджені особи, які звільнені від відбування покарання, тому відповідач на законних підставах поновив позивача на військовому обліку військовозобов`язаних. Законне взяття позивача на військовий облік не може вважатися звуженням змісту та обсягу його конституційних прав і свобод.

Окрім того, у спірних правовідносинах відсутні підстави стверджувати про наявність зворотної дії закону або іншого нормативно-правового акта в часі, оскільки спірні між сторонами у цій справі правовідносини виникли у 2026 році, тобто після внесення відповідних змін до Закону № 2232-XII.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.01.2026 про призов на військову службу під час проведення мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 та наказу Військової частини НОМЕР_1 в частині призначення ОСОБА_1 на посаду та зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 перед призовом на військову службу під час мобілізації був взятий на військовий облік військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 .

На момент призову на військову службу під час мобілізації мав статус військовозобов`язаного та перебував на військовому обліку військовозобов`язаних, в зв`язку з чим був направлений на проходження військово-лікарської комісії для встановлення ступеню придатності до військової служби.

Оскільки за результатами проходження військово-лікарської комісії позивач був визнаний придатним до військової служби та на момент призову не мав права на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ОСОБА_1 було призвано на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 та було направлено для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період до військової частини НОМЕР_1 , яка не мала правових підстав відмовити у зарахуванні позивача до особового складу, оскільки на момент видання наказу про зарахування до особового складу в/ч були наявні підстави для його призову на військову службу під час мобілізації.

Колегія суддів зазначає, що оскільки суд дійшов висновку про правомірність рішення ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, то відтак і рішення військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини, прийняті відповідачами правомірно, з дотриманням вимог діючого законодавства, що регулює спірні правовідносини, тому відсутні підстави для скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 14.01.2026 про призов на військову службу під час проведення мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 та наказу Військової частини НОМЕР_1 в частині призначення ОСОБА_1 на посаду та зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.01.2026 №14 містить посилання на поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_5 , хоча витяг з наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 №219 підтверджує, що саме ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснив призов позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Так, в матеріалах справи міститься витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 14.01.2026 №219, в якому вказано, що відповідно до поіменного списку №1739/5/463 від 14.01.2026 призвати на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправити до Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 (а.с. 101).

Також наявний витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.01.2026 №14, яким солдата ОСОБА_1 зараховано до списків військової частини та усіх видів забезпечення з 14.01.2026. Підставою цього наказу зазначено: поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_5 №1739/5/466 від 14.01.2026 (а.с. 98).

Водночас судовим розглядом з облікової картки до військового квитка (тимчасового посвідчення) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що він взятий на військовий облік 13.01.2026 у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_5 від 06.02.2026 №12/183 згідно з відомостями з ІКС "Оберіг" ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , який здійснив його призов на військову службу під час мобілізації на особливий період (а.с. 37).

Вказані обставини підтверджують ту обставину, що саме ІНФОРМАЦІЯ_2 є суб`єктом владних повноважень, яким у спірних правовідносинах взято позивача на військовий облік, призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлено для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 , тому посилання в наказі командира військової частини НОМЕР_1 №14 від 14.01.2026 на поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_5 , з урахуванням встановлених судом обставини не впливає спірні правовідносини, не може слугувати підставою для скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.01.2026 №14 та не впливає на висновки суду у цій справі.

Щодо аргументів апеляційної скарги позивача про примусове доставлення позивача 13.01.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_6 колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні документальні докази, які б підтверджували факт незаконного затримання та відповідно незаконного утримання ОСОБА_1 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Крім того, відповідно до листа ГУНП в Полтавській області від 06.02.2026 №30580-2026 на звернення представника повідомлено, зокрема, що працівниками ІНФОРМАЦІЯ_9 , які були залучені 13.01.2026 до спільних заходів з представниками ТЦК та СП щодо протидії правопорушенням у сфері порушення законодавства про військовий обов`язок та військову службу затримання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не проводилось, а останній був супроводжений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки в добровільному порядку; фізичний вплив (сила) останніми відносно гр. ОСОБА_1 не застосовувався (а.с. 48).

Що стосується доводів скаржника про неврахування судом першої інстанції позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.05.2025 у справі №280/2880/24 в частині розмежування понять виключення та зняття з військового обліку, колегія суддів вказує, що у даному випадку не є спірним факт виключення позивача з військового обліку, крім того обставини у справі №280/2880/24 не є тотожними з тими, що розглядаються у цій справі, тому відсутні підстави для врахування при розгляді цієї справи вказаних позивачем висновків Верховного Суду.

В аспекті оцінки інших аргументів учасників справи колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини і зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, пункт 29; рішення від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, пункт 23; рішення від 28.01.2011 (остаточне) у справі «Трофимчук проти України», заява № 4241/03, пункт 54; рішення від 21.01.1999 у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, пункт 26). Хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, але орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36).

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, повно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 по справі № 440/2442/26 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач К.В. Мінаєва

Судді І.М. Ральченко Л.О. Фоміна