УХВАЛА
26 серпня 2026 року
м. Київ
справа №540/6563/21
адміністративне провадження №К/990/38823/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів - Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2023 року у справі № 540/6563/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономної республіки Крим та місті Севастополі від 27 вересня 2021 року за № 87-0 про звільнення;
- поновити ОСОБА_1 на службі у податковій міліції, на посаді заступника начальника районного відділу координаційного забезпечення податкової міліції Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономної республіки Крим та місті Севастополі;
- стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономної республіки Крим та місті Севастополі на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в період з 27 вересня 2021 року по дату винесення судового рішення з врахуванням сум виплачених при звільненні.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 24 серпня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2023 року у справі № 540/6563/21 повернуто особі, яка її подала.
До Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2023 року у справі № 540/6563/21.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення:
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Водночас у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо застосування норми права, недостатньо, оскільки обов`язковою умовою для відкриття касаційного провадження з цієї підстави є подібність правовідносин у справі, в якій Верховним Судом викладено відповідний висновок, та у справі, в якій подається касаційна скарга.
Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
Водночас у поданій касаційній скарзі скаржником зроблено вказівку на постанови Верховного Суду без будь-якого обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням на ухвалення апеляційним судом рішення з порушенням норм процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішенням суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд звертає увагу, що скаржник, подаючи повторну касаційну скаргу після її повернення ухвалою Верховного Суду від 24 серпня 2023 року, не усунув недоліків, які стали підставою для її повернення, що саме по собі свідчить про невиконання вимог процесуального закону.
Крім того, за змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 13 липня 2023 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся через підсистему «Електронний суд» 17 серпня 2026 року.
Водночас в касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого останній зазначає про те, що вже звертався до суду з касаційною скаргою, однак її було повернуто ухвалою Верховного Суду від 24 серпня 2023 року. Скаржник зауважує, що первинну касаційну скаргу було подано у строк, передбачений статтею 329 КАС України. Також скаржник зазначає про те, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду.
Крім того, скаржник посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, щодо необхідності уникнення надмірного формалізму при застосуванні процесуальних норм та недопустимості невиправданого обмеження права особи на доступ до суду. Скаржник також посилається на обставини дії воєнного стану в Україні та зазначає, що суворе застосування процесуальних строків в умовах воєнного стану може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та згідно відомостей з Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», позивач уже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, однак ухвалою Верховного Суду від 24 серпня 2023 року її було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.
Крім того, установлено, що копію ухвали про повернення первинно поданої касаційної скарги (провадження № К/990/27693/23) скаржником отримано представником скаржника у своєму Електронному кабінеті 24 серпня 2023 року.
Однак з повторною касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду лише 17 серпня 2026 року.
Зазначене свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо чергового звернення до касаційного суду з касаційною скаргою.
Водночас обґрунтованих доводів про поважність причин, з яких відбулося таке зволікання з поданням чергової касаційної скарги за період після отримання копії ухвали про повернення попередньо поданої касаційної скарги, скаржник не наводить.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а тому не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Повернення раніше поданої касаційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Верховний Суд також звертає увагу скаржника на те, що вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, щодо недопустимості надмірного формалізму та необхідності забезпечення доступу до суду, а також на обставини дії воєнного стану в Україні, самі по собі не свідчать про поважність причин пропуску строку, оскільки скаржником не наведено конкретних обставин, пов`язаних із дією воєнного стану або інших обставин, які об`єктивно перешкоджали йому повторно звернутися до суду касаційної інстанції після повернення первинної касаційної скарги, зокрема протягом майже трьох років - з 24 серпня 2023 року до 17 серпня 2026 року.
Отже, скаржнику необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій зазначити інші поважні причини пропуску такого строку, та надати відповідні докази.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених статтями 329, 330 КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків, а саме: подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів, а також належного обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
постановив:
Визнати неповажними зазначені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2023 року у справі № 540/6563/21 залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання вимог цієї ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. Дашутін
Судді А. Г. Загороднюк
В. М. Соколов