справа № 362/4897/26
провадження № 2-а/362/53/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" серпня 2026 р.
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув у порядку письмового провадження в місті Василькові за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Суть спору. Процедура
У червні 2026 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі також ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), у якому просить скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 № 3534 від 29 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 17 000,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Підставами позову є необґрунтованість і безпідставність оскаржуваної постанови, винесення останньої з порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та порушення з огляду на це прав позивача. Так, позивач, з-поміж іншого, зазначив, що не отримував повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за неприбуття за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Суд ухвалою від 16 червня 2026 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в адміністративній справі та постановив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Цією ж ухвалою суд поновив строк звернення до адміністративного суду.
Також зазначеною ухвалою суд зобов`язав відповідача протягом семи днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду належним чином засвідчену копію винесеної щодо ОСОБА_1 постанови від 29 вересня 2025 року № 3534 і всіх документів (відомостей), на підставі яких винесена зазначена постанова, в тому числі засвідчену належним чином копію протоколу про адміністративне правопорушення (у разі його складання), а також докази виклику ОСОБА_1 для складення протоколу про адміністративне правопорушення (у разі його складання) та для розгляду справи про адміністративне правопорушення, докази направлення (вручення) йому копії оскаржуваної постанови.
На виконання вказаної ухвали відповідач надав копію оскаржуваної постанови, а також копію протоколу про адміністративне правопорушення. Інших доказів станом на день ухвалення цього рішення до суду не надходило.
Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву представник відповідача просив відмовити в позові, стверджуючи про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови. Зокрема, представник відповідача наголосив на тому, що позивач допустив порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності згідно з оскаржуваною постановою. За змістом відзиву на позовну заяву представник відповідача зазначив, що 16.09.2025 Позивач був супроводжений до ІНФОРМАЦІЯ_4 представниками Національної поліції України у зв`язку з тим, що, за даними Реєстру, стосовно Позивача було зафіксовано порушення правил військового обліку та мобілізаційного законодавства та існувало активне звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 до органів Національної поліції України щодо адміністративного затримання та доставлення Позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. 9. Зазначене звернення було подане відповідно до статті 27 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", яка передбачає, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, пункти 56 та 79 якого встановлюють механізм направлення зазначених звернень. 10. Після супроводження Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення №3534. Протокол, серед іншого, містить інформацію про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно Позивача. 11. Після складення протоколу про адміністративне правопорушення, Позивач був направлений на медичний огляд військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 , за наслідками якого він був визнаний тимчасово непридатним до військової служби з терміном переогляду до 18.10.2025. 12. У подальшому, враховуючи висновок військово-лікарської комісії стосовно тимчасової непридатності Позивача, останній покинув ІНФОРМАЦІЯ_6 . 29.09.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 була розглянута справа про адміністративне правопорушення, за наслідками якого була винесена Постанова №3534 про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, тому фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Встановлені судом фактичні обставини
16 вересня 2026 року офіцер групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_3 склав протокол про адміністративне правопорушення № 3534, за змістом якого громадянин ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, був доставлений працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де виявилось, що останній значиться порушником військового обліку з 07 січня 2025 року, що підтверджується інформацією з ЄДРПВР (витяг), оскільки будучи військовозобов`язаним, під час оголошеної загальної мобілізації та дії особливого періоду, не проходив вчасно військово-лікарняної комісії, що є порушенням вимоги абзацу 1 пункту 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 10:00 29 вересня 2025 року.
29 вересня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 виніс постанову № 3534, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП і наклав на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
У постанові зазначено, що громадянин ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де виявилось, що останній значиться порушником військового обліку, що підтверджується інформацією з ЄДРПВР (витяг), оскільки будучи військовозобов`язаним, під час оголошеної загальної мобілізації та дії особливого періоду не з`явився своєчасно до ТЦК та СП за повісткою, тим самим порушив вимоги 1 пункту 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Незгода позивача з указаною постановою та твердження останнього про порушення його прав цією постановою зумовили звернення до суду з позовом, що розглядається.
Нормативно правове регулювання і мотиви, з яких виходить суд
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
За приписами частини першої та другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, частиною першою статті 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті - за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який у подальшому продовжений і триває дотепер.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
За змістом частини третьої зазначеної статті поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Аналогічні положення закріплені у Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560).
Так, відповідно до пункту 21 указаного Порядку за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка) (пункт 23 Порядку № 560).
У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів (пункт 24 Порядку № 560).
За змістом підпункту 1 пункту 27 Порядку № 560 під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою:
взяття на військовий облік;
проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Відповідно до пунктів 40 - 41-2 Порядку № 560 під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Перевірка чинності повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, проводиться шляхом зчитування QR-коду за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості, зазначені у повістці, у тому числі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зокрема з використанням мобільного додатка.
Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (у тому числі роздруковані), та повістки, оформлені на бланку, мають однакову юридичну силу.
За приписами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За правилами частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Висновки суду
У цій справі підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало констатоване в оскаржуваній постанові неприбуття позивача своєчасно до ТЦК та СП за повісткою.
Жодних доказів формування, направлення та завчасного вручення позивачеві якої-небудь повістки відповідач не надав. У справі відсутні які-небудь поштові повідомлення, у тому числі з відмовою адресата отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за відповідною адресою.
Суд окремо наголошує на тому, що відповідно до вимог КУпАП у разі складення протоколу про адміністративне правопорушення розгляд справи про адміністративне правопорушення уповноваженим суб`єктом здійснюється виключно в межах фактичних обставин, установлених у такому протоколі.
Натомість у цій справі у протоколі від 16 вересня 2026 року № 3534 офіцер установив не проходження позивачем своєчасно військово-лікарняної комісії, тоді як оскаржувана постанова ґрунтується на зовсім іншому порушенні - прибуття своєчасно до ТЦК та СП за повісткою, що є неприпустимим.
З цих підстав суд дійшов висновку про недоведеність наявності в діянні позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Відтак, позовні вимоги належить задовольнити відповідно до повноважень місцевого загального суду як адміністративного суду, визначених частиною третьою статті 268 КАС України.
Керуючись статтями 2, 6, 244-246, 286 КАС України, суд
ухвалив:
1. Задовольнити позов ОСОБА_1 .
2. Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора від 29 вересня 2025 року № 3534, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
3. Закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його ухвалення. Відповідно до статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Дата складення повного судового рішення: 24 серпня 2026 року.
Суддя О.В. Попович