Справа № 712/11119/26
Провадження № 2-о/712/210/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2026 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Токова С.Є. перевіривши заяву ОСОБА_1 , подану предлставником ОСОБА_3, заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території, -
встановив:
04 серпня 2026 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3. через підсистему "Електронний суд" звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси в порядку окремого провадження, заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території.
У заяві просить встановити юридичний факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на території Донецької області Мангушський район, смт. Мангуш, тобто на тимчасово окупованій території України.
На обгрунтування вимог заяви вказує, що ОСОБА_1 є колишньою дружиною померлого, шлюб з яким був розірваний в судовому порядку 08.08.2013 року.
Встановлення факту смерті заявнику необхідно для державної реєстрації смерті в органах ДРАЦС України з метою подальшої реалізації спадкових прав неповнолітньою донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Розглянувши вказану заяву, вивчивши додані до неї матеріали, суддя приходить до такого висновку.
У ч.2 ст.19 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Згідно з ч.4 ст.19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч.5 ст.19 ЦПК України).
За ч.6 ст.19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч.7 ст.19, ч.1 ст.293 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (ч.4 ст.294 ЦПК України).
У ч.1 ст.315 ЦПК України наведено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які розглядає суд у порядку окремого провадження, зокрема про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстраціі органом дердавної реєстраціі актів цивільного стану факту смерті ( ч.1 п. 8 ).
Згідно з ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти (не зазначені в ч.1 ст.315 ЦПК України), від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Заявник ОСОБА_1 звертається до суду в інтересах неповнолітньої дитини, батьком якої був померлий ОСОБА_2 з метою подальшої реалізації спадкових прав доньки.
Відповідно до ч.3 ст.131-2 Конституції України, з урахуванням п.11 ст.16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України, у судах першої інстанції з 01 січня 2019 року виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Згідно зі ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч.1). Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника (ч.2).
За приписами ст.59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом (ч.1). Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена (ч.2). Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам (ч.3).
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Водночас вимогами ч.2 ст.60 ЦПК України передбачено, що під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу, що кореспондується з положеннями ч.4 ст.131-2 Конституції України.
Згідно з ч.1 ст.62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Відповідно до ч.4 ст.62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Системний аналіз означених норм законодавства дає підстави для висновків, що розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, до яких належить і встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, проводиться за правилами окремого провадження і не відноситься до категорії справ у малозначних спорах (малозначні справи) чи таких, що виникають з трудових відносин, яким притаманне позовне провадження. Тому в таких справах окремого провадження представництво заявників можливе виключно законними представниками (для малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб) чи адвокатами (для повнолітніх дієздатних осіб).
Водночас, як вбачається з даної заяви, вона від імені законного представника неповнолітньої ОСОБА_2 - матері ОСОБА_1 , підписана та подана ОСОБА_3 на підставі довіреності від 30.07.2026 року. Вказана довіреність видана працівнику ОСОБА_3 на підставі Наказу Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правової допомоги від 28.07.2026 року № 108/108-03.6-6/228 .
У даній довіреності не зазначено, що ОСОБА_3 є адвокатом і вказана особа не надала суду документів, підтверджуючих такий його статус. Крім того, відсутні відомості про ОСОБА_3. як адвоката і в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Наведене свідчить, що дана заява про встановлення факту від імені та в інтересах ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини, подана її представником ОСОБА_3, як неповноважною особою, котра не мала права підписувати таку заяву.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У Постанові від 26 березня 2026 року у справі №730/1248/25 Верховний Суд виснував, що справи окремого провадження, яке призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення, до категорії малозначних справ не відносяться. Оскільки справи окремого провадження про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів не є малозначними, відповідно, представляти інтереси сторони у справі може лише адвокат.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 січня 2025 року у справі № 761/5870/24 (провадження № 61-5803своо24) зауважив, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. У цивільному судочинстві повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю або ордером, які видаються на підставі договору відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
За змістом положень п.1 ч.4, ч.6 ст.185 ЦПК України позовна заява повертається за ухвалою суду у випадку, коли заяву підписано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, дана заява підписана (подана) особою, яка не мала права її підписувати (подавати), у зв`язку з чим на підставі п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України підлягає поверненню заявникові.
Одночасно суд звертає увагу заявника, що повернення заяви не є перешкодою для доступу до правосуддя, оскільки не позбавляє його права на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для повернення позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.131-2 Конституції України, ст.126, 130 СК України, ст.19, 58-62, 185, 258-261, 293, 294, 315-318 ЦПК України, суддя, -
П О С Т А Н О В И В :
Заяву ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_3 заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території , про встановлення факту родинних відносин, - повернути заявникові.
Роз`яснити заявникові, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно до ст.354 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: С.Є. Токова