Справа № 175/19246/25
Провадження № 2-о/175/257/25
РІШЕННЯ
Іменем України
"25" серпня 2026 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Журавель Т.С., присяжних - Товстик С.А., Паленко В.П., секретаря судового засідання -Гусєвої К.В., заявника - ОСОБА_1 , представника заявника - ОСОБА_2 , заінтересованої особи - ОСОБА_3 , представника заінтересованої особи - Левченко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, Військова частина НОМЕР_1 , про визнання особи недієздатною та встановлення опіки,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з заявою, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки.
В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначає, що є сином ОСОБА_3 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи захворювання. ОСОБА_3 обмежена у самообслуговуванні, не усвідомлює значення своїх дій, у зв`язку з чим потребує постійного стороннього догляду та опіки. Вказує, що має можливість піклуватися про свою матір, створювати для неї необхідні побутові умови, забезпечувати належний догляд та піклування. З огляду на викладене заявник звернувся до суду із відповідною заявою.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01.12.2025 року заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
Ухвалами Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05.03.2026 року залучено у якості заінтересованої особи - Військову частину НОМЕР_1 та витребувано докази.
05.03.2026 року ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області було зупинено провадження у справі у зв`язку з призначенням судово-психіатричної експертизи.
Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01.06.2026 року було поновлено провадження та призначено справу до розгляду.
Заявник у судовому засіданні зазначив, що призначення його опікуном над матір`ю необхідне йому з метою подальшої демобілізації, у зв`язку з чим просив заяву задовольнити. Представник заявника посилаючись на викладені в заяві обставини також просив задовольнити заяву.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення заяви.
ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначила, що бажає, щоб опіку над нею здійснював її син.
Представник Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представники ІНФОРМАЦІЯ_2 та військової частини НОМЕР_1 у судове засідання також не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого Лисівською селищною радою Красноармійського району Донецької області від 21.02.1981 року, ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , про що складено актовий запис №5. Прізвище чоловіка та дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого Зубівською сільрадою Челно-Вершинського р-ну Куйбишевської області від 28.01.1983 року, батьком дитини записаний - ОСОБА_4 , матір`ю ОСОБА_3 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого виконавчим комітетом Лисівської сільської ради Красноармійського району Донецької області від 19.01.2009 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено актовий запис №3.
З довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії ВТЭ-3 № 003532 від 14.07.1989 року встановлено, що ОСОБА_3 є особою з інвалідністю 2-ї групи загального захворювання.
Відповідно до висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу №277, ОСОБА_3 має обмеження до самообслуговування, обмеження здатності до орієнтації, обмеження здатності до спілкування та контролю своєї поведінки.
Зі складеного Підгородненською міською радою акту №298 від 12.06.2025 року встановлено, що ОСОБА_3 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за словами заявниці разом з нею переїхав її син - ОСОБА_1 , який наразі проходить військову службу.
21.08.2025 року Підгородненською міською радою було здійснено обстеження матеріально-побутових умов про що складено відповідний акт, в якому зазначено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з Донецької області, за адресою фактичного мешкання разом з ним проживає його мати - ОСОБА_3 , яка має інвалідність ІІ групи.
31.10.2025 року виконавчим комітетом Підгородненської міської ради за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 від 16.09.2025 року щодо надання висновку про доцільність призначення його опікуном над матір`ю було підготовлено подання опікунської ради про доцільність такого призначення. Відповідно до протоколу засідання опікунської ради при виконавчому комітеті Підгородненської міської ради від 29.10.2025 року № 7, керуючись частиною першою статті 60 ЦК України, опікунська рада дійшла висновку про доцільність погодження кандидатури ОСОБА_1 , щодо здійснення опіки над своєю матір`ю ОСОБА_3 .
Згідно висновку судово-психіатричного експерта №211-ц, проведеного експертами Дніпровської філії ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України» від 13.05.2026 року було встановлено, що ОСОБА_3 виявляє хронічний стійкий психічний розлад у формі органічного розладу особистості і поведінки сполучених робіт (перенесеної важкої травми голови з кістковими дефектами та гіпертонічної хвороби). За своїм психічним станом в теперішній час ОСОБА_3 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 за №119 від 29.04.2025 року, ОСОБА_7 зарахований на продовольче забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
З наданої відповіді заступника командира військової частини НОМЕР_1 на рапорт ОСОБА_7 з питання звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», повідомлено про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_7 з військової служби у зв`язку з ненаданням документів передбачених Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у збройних силах України від 10.04.2009 року №170.
Розглядаючи заяву по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Частиною 1 ст. 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішення суду про це.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Положеннями ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Так, ч. 1 ст. 299 ЦПК України встановлено, що справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров`я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що обставини, які свідчать про наявність у ОСОБА_3 психічного розладу, внаслідок якого вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду. У зв`язку з цим заявлені вимоги про визнання ОСОБА_3 недієздатною є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо призначення опікуном над ОСОБА_3 її сина, суд звертає увагу на наступне.
Частиною 1 ст. 41 ЦК України передбачено, що над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно ст. 55 ЦК України, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Згідно ст. 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особине дієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
Опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування (стаття 64 ЦК України).
Як було зазначено вище, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України.
У постанові Верховного Суду від 08.01.2024 року у справі №753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Положеннями ст. 67 ЦК України визначено обов`язки опікуна, зокрема, опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.05.2025 року по справі № 641/7190/23 було зауважено на тому, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.
Суд звертає увагу на те, що подання органу опіки та піклування від 31.10.2025 року №3645 не містить належної мотивації, а також будь-яких обґрунтувань чи посилань на докази щодо можливості заявника виконувати обов`язки опікуна відносно ОСОБА_3 . Також відсутнє визначення конкретних обставин, які свідчать про те, що заявник відповідає передбаченим законом вимогам, що ставляться до особи опікуна. Крім того, органом опіки та піклування не було з`ясовано ставлення ОСОБА_7 до виконання обов`язків опікуна, його моральні якості, здатність забезпечувати належний догляд та піклування за недієздатною особою.
У постанові Верховного Суду від 12.08.2026 року по справі №689/2012/24, було зроблено висновок про те, що з урахуванням якнайкращих інтересів особи, над якою встановлюється опіка, суд повинен з`ясовувати наявність інших осіб, які можуть бути опікунами недієздатного, здійснювати оцінку їх здатності виконання функцій саме опікуна недієздатної особи, а не відвідувача за необхідністю; досліджувати дійсність намірів військовослужбовця як єдиного кандидата на призначення опікуном недієздатної особи щодо забезпечення її особистих немайнових і майнових прав та інтересів, та ураховувати визначені Правилами опіки та піклування критерії, яким має відповідати особа як опікун
Під час судового розгляду судом не встановлено обставин, які б свідчили про необхідність призначення саме ОСОБА_7 опікуном над ОСОБА_3 . Крім того, судом було враховано, що в судовому засіданні заявник, відповідаючи на запитання головуючого судді, не зміг надати чітких відповідей на загальні питання щодо стану здоров`я ОСОБА_3 , зокрема щодо її діагнозу та необхідних засобів лікування. Напротивагу вказаному, заявник зазначив, що призначення його опікуном необхідне йому для подальшої демобілізації. Також, в ході судового розгляду було з`ясовано, що фактичний побутовий догляд за ОСОБА_3 здійснюють її сусіди, а не заявник.
На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, надавши оцінку доказам, суд доходить висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами наявність достатніх підстав для призначення його опікуном над ОСОБА_3 , а також його спроможність забезпечувати належний захист особистих немайнових і майнових прав та інтересів останньої. Крім того, пояснення самого заявника щодо необхідності призначення його опікуном з метою подальшої демобілізації, надані під час судового розгляду, свідчать про наявність у нього особистої заінтересованості, що ставить під сумнів добросовісність його намірів щодо здійснення опіки. З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність достатніх підстав для призначення заявника опікуном над його матір`ю, у зв`язку з чим заявлені вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Враховуючи вимоги ст. 65 ЦК України, суд вважає за необхідне покласти обов`язок щодо здійснення опіки над ОСОБА_3 на орган опіки та піклування Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до вирішення питання про призначення опікуна у встановленому законом порядку.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення заяви.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 89, 259, 265,295, 299, 300 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, Військова частина НОМЕР_1 про визнання особи недієздатною та встановлення опіки - задовольнити частково.
Визнати недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Красноармійським районним відділом УМВС України в Донецькій області від 10.04.2001 року.
До призначення опікуна недієздатній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , тимчасово покласти на орган опіки та піклування Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпровської області обов`язки зі здійснення опіки.
В іншій частині заявлених вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тамара ЖУРАВЕЛЬ
Присяжні Світлана ТОВСТИК
Тетяна ПАЛЕНКО