Справа № 524/3982/26
Провадження № 2/202/6028/2026
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
У Х В А Л А
26 серпня 2026 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Марченко Н.Ю., ознайомившись із матеріалами цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося до Автозаводського районного суду міста Кременчука з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 550106-КС-002 від 06 серпня 2025 року в розмірі 17 890 грн та судових витрат.
Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 15 квітня 2026 року зазначену цивільну справу передано за підсудністю до Індустріального районного суду міста Дніпра.
При вирішенні питання про прийняття справи до розгляду та відкриття провадження у справі суд керується тим, що згідно з частиною 1 статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з даними, які містяться у Єдиному державному демографічному реєстрі, відповідач, ОСОБА_1 , зареєстрований 17.11.2010 за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на тимчасово окупованій території України.
Втім судом був здійснений запит до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери та отримано відповідь за № 3179728 від 16.08.2026.
Так, згідно з відомостями, які містяться в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери, ОСОБА_1 відповідно до довідки № 1604-24 від 15.10.2014, яка є дійсною, зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (частина друга статті 1 вказаного Закону).
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 5 цього Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Тобто адреса фактичного проживання, зазначена в такій довідці, тимчасово замінює зареєстроване місце проживання особи для цілей правозастосування.
У пункті 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265, передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.
Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
У постанові від 29 липня 2019 року у справі № 409/2636/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що «вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові 14 серпня 2024 року у справі № 607/5535/22, провадження № 61-17499св23.
Отже, для внутрішньо переміщених осіб зареєстрованим місцем перебування є адреса, внесена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та підтверджена довідкою.
Враховуючи, що згідно з отриманими на запит суду відомостями від 16.08.2026 відповідач, ОСОБА_1 , з 2014 року зареєстрований в установленому порядку як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 (яку, до речі, зазначив сам відповідач під час укладення кредитного договору як місце свого проживання), розгляд справи Індустріальним районним судом міста Дніпра не відповідатиме нормам Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Таким чином, з огляду на отриману судом інформацію щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, справу необхідно передати за підсудністю до Автозаводського районного суду міста Кременчука - за зареєстрованим місцем перебування відповідача, що сприятиме реалізації ним своїх прав.
Керуючись ст. 27, 31 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором передати за підсудністю до Автозаводського районного суду міста Кременчука.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.
Суддя Наталія Марченко