Справа № 466/2031/26
Провадження № 2/466/2174/26
У Х В А Л А
21 серпня 2026 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючий суддя Едер П. Т.
секретар с/з Якубів І. О.
з участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові клопотання третьої особи ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
у с т а н о в и в:
у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
30 червня 2026 на електронну адресу суду поступило клопотання третьої особи ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі, у якому просить зупинити провадження у цивільній справі 3466/2031/26 до звільнення, встановлення місцеперебування відповідача ОСОБА_3 або припинення розшукових заходів щодо нього. Клопотання мотивує тим, що згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин від 29.01.2026 № 20260129-2901, ОСОБА_3 наразі перебуває у статусі особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Тому оскільки, місцезнаходження відповідача наразі невідоме, він об`єктивно позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, надати відзив на позов та захистити свої інтереси в суді. Продовження розгляду справи за таких обставин призведе до грубого порушення права на справедливий судовий розгляд та рівність сторін. Третя особа зазначає, що вона є матір`ю відповідача ОСОБА_3 та діє з метою захисту прав та законних інтересів свого сина, який наразі перебуває у безпорадному стані (статусі зниклого безвісти).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заперечила, щодо клопотання про зупинення провадження. Зазначила, що зупинення провадження у даному випадку призведе лише до необґрунтованого затягування судового розгляду та порушення її права на своєчасний судовий захист. А також підтримала подані письмові заперечення на клопотання.
У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
У судове засідання представник третьої особи Військової частина НОМЕР_1 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
У судове засідання представник третьої особи Міністерства оборони України, не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
У судове засідання третя особа ОСОБА_2 не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.
Заслухавши думку позивача, оглянувши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено із Сповіщення №__237/3/2026___ сім`ї захопленого у полон або заручником, інтернованого у нейтральних державах або зниклого безвісти військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.01.2026 №1/1/47, стрілець помічник гранатометника 2 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 11 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону в/ч НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 призваний по мобілізації 26 вересня 2025 року зник безвісти 30 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі виконання завдань за призначенням в зводі ведення бойових дій у обороні міста Мирноград, Покровського району Донецької області.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Системний аналіз статті 251 ЦПК дає підстави дійти висновку, що обов`язок суду зупинити провадження у справі має бути зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розгляду справи, зокрема, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду, або за ситуації, коли особа у зв`язку із відповідними об`єктивними обставинами позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права, визначені Конституцією України та процесуальним законодавством.
Легітимна мета зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК полягає у захисті прав військовослужбовців на змагальну процедуру, які через виконання військового обов`язку об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року в справі №754/947/22, у пунктах 98-100 вказаної постанови зазначила, що "розсуд суду є доволі обмеженим у тому, щоб не застосовувати таке обов`язкове зупинення провадження у судовій справі [на підставі пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК]. Виняток для суду з наведеного правила складає ситуація, коли дотримання приписів статті 251 ЦПК вступає у суперечність із загальними засадами цивільного процесуального законодавства, як-от верховенство права, елементом якого є право на доступ до суду, та диспозитивність цивільного процесу. Отже, під час застосування пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України суди мають забезпечити дотримання, зокрема, основних засад (принципів) цивільного судочинства".
Статтею 51 Конституції України встановлено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість.
Суд враховує, що позивач досяг повноліття. Разом з тим, у ст.201 СК України встановлено, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Тобто, ст.201 СК України встановлює єдиний механізм захисту права на аліменти незалежно від того, чи є дитина неповнолітньою, чи такою, що продовжує навчання.
Хоча позивач є повнолітньою, вона залишається економічно вразливою особою, чиє право на освіту залежить від виконання батьками свого обов`язку.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років (Постанова Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18 провадження № 61-16005св20).
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частини дев`ята-десята статті 7 СК України).
Суд вважає, що у справі про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, вирішення питання про застосування положення пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК щодо обов`язку суду зупинити провадження у справі за участю відповідача, який є військовослужбовцем залежить, зокрема, від того, чи відповідатиме застосування відповідного процесуального заходу, Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Слід зазначити, що зупинення провадження у справі становить втручання у права позивача, гарантовані статтею 6 Конвенції в аспекті вирішення спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру упродовж розумного строку.
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що метою Конвенції є захист прав, які є не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними. Це зауваження стосується, зокрема, права на доступ до суду з огляду на те, яке важливе місце посідає право на справедливий судовий розгляд у демократичному суспільстві (див. справу Stanev v. Bulgaria, § 231, Witkowski v. Poland, § 43).
Аліменти на навчання мають специфічну цільову природу, а відстрочка розгляду справи до завершення воєнного стану є рівнозначною у відмові у правосудді.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність достатніх підстав для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК, у спірних правовідносинах, що стосуються прав та інтересів дитини, яка продовжує навчання, суду необхідно забезпечити справедливий баланс між конкуруючими інтересами позивача, який має право на розумний строк розгляду справи, що стосується майнових прав; забезпечення належного матеріального утримання від батьків на час навчання, та конкуруючим інтересом батька, який проходить військову службу на змагальність та диспозитивності цивільного судочинства.
ОСОБА_1 , як донька ОСОБА_3 , який вважається зниклим безвісти відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», користується правом члена сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, має право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 17.12.2025 у справі № 370/1826/22, де зазначено, що особа, яка вважається зниклою безвісти, самостійно захистити свої права не в змозі, а тому захист її прав гарантується державою та на законодавчому рівні врегульовано питання, хто є близькими родичами та членами сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, а отже, законна дружина має повне право діяти в інтересах свого чоловіка, який зник безвісти.
Суд зазначає, що розгляд справи триває з березня 2026 року, а зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, фактично унеможливлює розгляд справи, яка безпосередньо стосується прав та інтересів повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, на невизначений строк, що може становити порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд враховує, що держава має позитивний обов`язок забезпечити ефективний механізм отримання фінансової підтримки дитини, яка навчається. Зупинення провадження у справі на невизначений строк може трактуватися як поручення права на справедливий суд.
Зупинення провадження у цій справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК, є несумісним із такими принципами цивільного судочинства як верховенство права, пропорційність та розумність строків розгляду справи та суперечить стандартам Європейської конвенції з прав людини.
З огляду на наведене клопотання третьої особи про зупинення провадження не підлягає задоволенню.
Керуючись статтею 251 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
у задоволенні клопотання третьої особи ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_2 про стягнення аліментів- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 26.08.2026 року.
Суддя: П. Т. Едер