Справа № 212/12470/26
2/212/7740/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі:
головуючого судді - Козлова Д. О.,
за участю секретаря - Пижик В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, зацікавлена особа: Криворізька територіальна громада в особі виконкому Покровської районної в місті Кривому Розі ради,
за участі заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - ОСОБА_2 , -
В С Т А Н О В И В:
Позивач,ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер двоюрідний дядько позивача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернувся до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Биканової І. М. із заявою про прийняття спадщини та із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину, але 11.08.2023 року отримав лист про відмову у вчиненні нотаріальної дії, видачі свідоцтва про право на спадщину, через відсутність підтвердження факту родинних відносин з померлим ОСОБА_3 . Зазначав, що ОСОБА_1 є двоюрідним племінником ОСОБА_3 . Так батько позивача, ОСОБА_4 , був двоюрідним братом померлого ОСОБА_3 . Мати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , є рідною сестрою ОСОБА_6 , а померлий ОСОБА_3 є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Однак у позивача відсутні свідоцтво про народження та свідоцтво про шлюб ОСОБА_6 , свідоцтво про народження, тому що їх було втрачено багато років потому. Так є у наявності свідоцтво про народження ОСОБА_1 , свідоцтво про народження ОСОБА_4 та свідоцтво про народження ОСОБА_3 . Крім того наявні інші документи, які свідчать про родинні відносини між позивачем та ОСОБА_3 . Відповідно до ч. 1 ст. 1256 ЦК у п`яту чергу спадкують наступні родичі спадкодавця: онуки (другий ступінь споріднення); правнуки, прабаба, прадід, племінники (третій ступінь споріднення); двоюрідні брати та сестри, двоюрідні онуки; двоюрідні діди та бабки, двоюрідні брати та сестри (четвертий ступінь споріднення); двоюрідні правнуки, двоюрідні прадіди та прабабки, двоюрідні племінники, двоюрідні дядьки та тітки, троюрідні брати та сестри (п`ятий ступінь споріднення); троюрідні правнуки, троюрідні прадіди та прабабки, троюрідні племінники, троюрідні дядьки та тітки, чотириюрідні брати та сестри (шостий ступінь споріднення). Виходячи з наведених доводів, просив суд встановити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_1 є двоюрідним племінником ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач, ОСОБА_1 , та його представник, адвокат Коваленко Р. А., підтримуючи заявлені вимоги, надали суду пояснення аналогічні тим, що викладені у поданому до суду уточненому позові, який просили задовольнити повністю.
Представник виконкому Покровської районної в місті Кривому Розі ради до суду не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, надавши, натомість, заяву суду з проханням вирішити справу за відсутності представника відповідача згідно із вимогами закону.
За ч. 1 ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд зазначає, що підстави, визначені ст. 223 ЦПК, для відкладення розгляду справи у даному випадку відсутні, внаслідок чого суд розглянув справу за відсутності сторін, які не з`явились.
Таким чином суд, дослідивши матеріали справи та допитавши свідків, вважає заявлені вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, зокрема, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
На підставі ст. 1220 ЦК спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ст. 1258 ЦК спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
За ст. 1261 ЦК в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1262 ЦК у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Згідно із ст. 1263 ЦК у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
На підставі ст. 1264 ЦК у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
За ст. 1265 ЦК у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
При цьому відповідно до Роз`яснення Міністерства Юстиції України від 11.10.2011 року «Окремі питання спадкування» зазначено, що в п`яту чергу право на спадкування мають родичі четвертого - шостого ступеня споріднення, якщо відсутні спадкоємці перших чотирьох черг (родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення). Так до родичів четвертого ступеня споріднення належать діти рідних племінників та племінниць спадкодавця (двоюрідні онуки та онучки) і рідні брати та сестри його діда та баби (двоюрідні дід та баба). До родичів п`ятого ступеня споріднення - діти його двоюрідних онуків і онучок (двоюрідні правнуки та правнучки), діти його двоюрідних братів та сестер (двоюрідні племінниці та племінники), діти його двоюрідних дідів та бабок (двоюрідні дядьки та тітки).
На підставі ст. 1270 ЦК для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно із ст. 1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
За ч. 3 ст. 1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.
Судом було встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть від 3 грудня 2021 року, виданого Покровським відділом ДРАЦС у місті Кривий Ріг Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 2552 від 3 грудня 2021 року, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Катеринівка Олександрійського району Кіровоградської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 81 років.
Належність на праві власності ОСОБА_3 квартири в АДРЕСА_1 підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 28.08.1993 року, виданого на підставі розпорядження № 753 від 16 серпня 1993 року, право власності якого було зареєстровано в БТІ.
Судом було встановлено, що відповідно до посвідки про народження (серія НОМЕР_1 ) ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в Олександрійському районі Кіровоградської області, матір`ю якого вказана ОСОБА_10 .
На підставі свідоцтва про народження, виданого 16 вересня 1959 року районним РАЦС м. Олександрія Кіровоградської області, відновлений актовий запис № 196 від 16.09.1959 року, вбачається, що ОСОБА_11 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Олександрія Кіровоградської області, батьками якої записані ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
За свідоцтвом про народження, виданим 6 січня 1966 року Жовтневим районним бюро РАЦС м. Кривий Ріг, актовий запис № 21 від 06.01.1966 року, вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками якого записані ОСОБА_4 та ОСОБА_14 .
Відповідно до свідоцтва про народження, актовий запис № 22 за 1930 рік, вбачається, що ОСОБА_15 ( ОСОБА_16 ) народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Катеринівка Олександрійського району Кіровоградської області, матір`ю якого вказана ОСОБА_17 .
Також на підставі свідоцтва про смерть, виданого відділом РАЦС Тернівського райвиконкому м. Кривого Рогу, актовий запис № 1229 від 4 листопада 1993 року, вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Згідно із свідоцтвом про одруження, виданим 8 грудня 1956 року Жовтневим районним бюро РАЦС м. Кривого Рогу, відновлений актовий запис № 305 від 8 грудня 1956 року, вбачається, що 15 травня 1910 року ОСОБА_18 , 1887 р. н., уродженець с. Катеринівка Олександрійського району Кіровоградської області, одружився із ОСОБА_19 , 1887 р. н., уродженки с. Катеринівка Олександрійського району Кіровоградської області, внаслідок чого дружині було присвоєно прізвище ОСОБА_20 .
Крім того за свідоцтвом про смерть, виданим Тернівським районним відділом РАГС міста Кривого Рогу, актовий запис № 407 від 25 травня 1981 року, вбачається, що ОСОБА_21 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 в віці 93 років.
Відповідно до листа від 11 серпня 2026 року приватного нотаріуса Биканової І. М. вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 було заведено спадкову справу № 72/2022 за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами витребуваної судом копії спадкової справи. Даних про інших спадкоємців немає. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено позивачу через відсутність підтвердження родинних відносин між заявником та спадкодавцем.
З матеріалів спадкової справи № 72/2022, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , при цьому також вбачається, що спадкодавець на момент смерті був зареєстрований один по АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з Реєстру Криворізької міської територіальної громади від 30.05.2022 року.
На підставі наведених обставин суд встановив, що ОСОБА_1 позбавлений довести у позасудовий спосіб своє споріднення із померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 через відсутність свідоцтва про народження ОСОБА_19 та свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_11 .
Крім того наявне відмінне написання у свідоцтві про народження ОСОБА_4 по-батькові останнього та імені його матері ОСОБА_21 , а також відмінне написання у посвідки про народження ОСОБА_3 по-батькові останнього.
Натомість, допитані у суді свідки ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 підтвердили, що ОСОБА_1 є двоюрідним племінником померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , вказуючи, що у рідних сестер, ОСОБА_11 та ОСОБА_19 , свого часу народились сини, у ОСОБА_11 - ОСОБА_26 ( ОСОБА_3 ), а також у ОСОБА_19 - ОСОБА_26 ( ОСОБА_4 ). В подальшому у сина ОСОБА_19 , ОСОБА_26 , народився син ОСОБА_26 ( ОСОБА_1 ), а син ОСОБА_11 , ОСОБА_26 , одружився із ОСОБА_27 . При цьому їх родинне дерево бере свій початок з с. Катеринівка Олександрійського району Кіровоградської області. Також свідки підтвердили, що свого часу ОСОБА_19 називали ОСОБА_28 , тому у старих свідоцтвах було її ім`я записано як ОСОБА_28 . Також свідки зазначали, що батько ОСОБА_3 , називали ОСОБА_29 , тому по-батькові спадкодавця було спочатку записано як ОСОБА_29 . Так само діда позивача, ОСОБА_1 , називали спочатку ОСОБА_30 , після чого ОСОБА_31 , тому по-батькові батька позивача, ОСОБА_4 , вказали ОСОБА_32 . Свідки крім іншого вказували, що ОСОБА_3 із ОСОБА_27 , своєю дружиною, а також родина ОСОБА_1 жили в м. Кривий Ріг, до яких свідки приходили в гості, де бачили в родинному колі ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 , який був позивачу двоюрідним дядькою.
Таким чином на підставі зібраних та досліджених по справі доказів у їх сукупності суд дійшов переконання, що за відсутності свідоцтва про народження ОСОБА_19 та свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_11 , а також відмінного написання у посвідки про народження ОСОБА_3 по-батькові останнього та відмінне написання у свідоцтві про народження ОСОБА_1 по-батькові останнього й імені його матері, в суді позивач повною мірою довів свою спорідненість із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як між двоюрідним племінником та двоюрідним дядьком відповідно.
Отже, суд на підставі викладеного обґрунтування дійшов висновку, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 був двоюрідним дядьком для свого двоюрідного племінника, ОСОБА_1 , внаслідок чого позовна заява останнього про встановлення факту родинних відносин підлягає задоволенню судом, оскільки за ст. 1265 ЦК в суді було підтверджено віднесення ОСОБА_1 до п`ятої черги спадкування за законом, як родича спадкодавця п`ятого ступеня споріднення.
Керуючись ст. 4-5, 13, 19, 76-81, 89, 133-141, 258-259, 263, 265 ЦПК, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, зацікавлена особа: Криворізька територіальна громада в особі виконкому Покровської районної в місті Кривому Розі ради, - задовольнити.
Встановити юридичний факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженець м. Кривий Ріг, який зареєстрований в АДРЕСА_2 , є двоюрідним племінником ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 27 серпня 2026 року.
Суддя: Д. О. Козлов