провадження № 2/294/1263/26
справа № 294/163/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2026 року м. Чуднів
Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого - судді Білери І.В., за участі секретаря судового засідання Івашкевич В.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ними 04.05.2007, Іванопільською селищною радою Чуднівського району Житомирської області, про що було складено відповідний актовий запис № 8.
Позов мотивує тим, що сімейне життя з відповідачем поступово почало погіршуватися, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин між ними. Вже більше як пів року спільного господарства сторони не ведуть, шлюб існує лише формально. Спільне життя позивачки з відповідачем не склалося з причин відсутності взаєморозуміння між ними, байдужості до життя та проблем кожного. Через розрив емоційної і фізичної прив`язаності втрачене почуття любові та поваги один до одного. Подальше збереження шлюбу є неможливим, оскільки суперечить інтересам позивачки, не відповідає її внутрішній волі та моральним засадам суспільства, у зв`язку з чим просить суд не надавати час на примирення. Від даного шлюбу подружжя має повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Майнового спору на даний час сторони не мають.
Ухвалою судді від 17.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, справу призначено до розгляду на 27.08.2026.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак 02.07.2026 надійшла заява від неї про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове зсідання не з`явився, однак 27.08.2026 через канцелярію суду подав заяву, в якій просив проводити судовий розгляд без нього, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 04.05.2007, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 видане Іванопільською селищною радою Чуднівського району Житомирської області, актовий запис №8.
Від даного шлюбу подружжя має повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , видане видане Іванопільською селищною радою Чуднівського району Житомирської області, актовий запис №16.
Судом встановлено, що спору щодо розподілу майна немає.
Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім`ї. Проте завдання Сімейного кодексу України (далі - СК України) щодо подальшого зміцнення сім`ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні такої сім`ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги, неможливість подолання непорозумінь, неприязні ворожнечі все це негативно відбивається на особистому житті кожного із подружжя.
Основою сімейних відносин є добровільний шлюб жінки та чоловіка, що ґрунтується на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поваги всіх членів сім`ї.
Статтею 24 СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки та жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
У відповідності до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007, проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, врахувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
У статті 112 СК України регламентовано, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Тож, вирішуючи справу про розірвання шлюбу, суд, перш за все, виходить з вищевикладених норм чинного законодавства про те, що добровільність шлюбу є однією з основних його засад, збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Позивачка скористалася своїм правом на розірвання шлюбу та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу, наміру зберігати шлюб з відповідачем не має.
Таким чином, зважаючи, що причини, які спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам подружжя, суд дійшов висновку, що даний шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.
На підставі наведеного вище та керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 4, 12, 13, 76, 81, 142, 258-259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, статтями 104, 105, 110, 112- 115 Сімейного кодексу України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04.05.2007 Іванопільською селищною радою Чуднівського району Житомирської області, актовий запис №8.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Суддя Ірина БІЛЕРА