Справа № 624/573/26
провадження №2/624/409/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2026 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в селищі Кегичівка, Берестинського району, Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
в с т а н о в и в:
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить змінити розмір аліментів, що стягуються з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зменшивши їх розмір з 1/4 до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Позовна заява обгрунтована тим, що позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України, учасником бойових дій та проходить військову службу молодшим сержантом у військовій частині НОМЕР_1 . Від першого шлюбу з ОСОБА_4 позивач має неповнолітню дитину - доньку, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 23.01.2014 у справі № 624/3/14-ц з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно. Від другого шлюбу з ОСОБА_2 позивач також має неповнолітню дитину - сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі судового наказу Кегичівського районного суду Харківської області від 04 вересня 2024 року у справі № 624/761/24 провадження №2-н/624/166/24 з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно. Таким чином, на теперішній час загальний розмір стягнень з грошового забезпечення позивача становить понад 50% доходу, що є критично високим навантаженням і не враховує суттєву зміну його стану здоров`я та фінансового становища які відбулися вже після призначення судом аліментів. Так 29 травня 2025 року внаслідок захворювання позивач переніс операційне втручання. Після чого потребував реабілітації протягом місяця. Влітку 2025 року під час проходження ВЛК позивачу було встановлені відповідні діагнози. А 27 жовтня 2025 року під час виконання обов`язків військової служби, в наслідок ворожого обстрілу, позивач отримав поранення: поєднане вогнепальне осколкове поранення голови і кінцівок. Також внаслідок акубаротравми та вибухової травми (АБТ. ВТ 27.10.2025) позивач отримав ушкодження, що потребує чергового хірургічного лікування. У зв`язку із наявними захворюваннями, перенесеним операційним втручанням, отриманими пораненнями стан здоров`я позивача різко погіршився. Наразі він потребує хірургічного втручання, тривалого, дороговартісного лікування, медикаментозної підтримки та реабілітації. Крім того, у зв`язку з захворюванням, пораненням та перебуванням на лікуванні/реабілітації, він тимчасово не отримує додаткові винагороди («бойові» виплати), що призвело до різкого зниження його реального доходу, в той час як особисті витрати на відновлення здоров`я зросли. Матеріальний стан позивача у порівнянні із тим коли призначалися аліменти значно погіршився. Сплата аліментів у нинішньому розмірі позбавляє позивача можливості отримувати належне лікування, що загрожує його життю та здоров`ю, та ставить у скрутне матеріальне становище. Встановлення розміру аліментів по 1/6 частині від заробітку на користь кожної з матерів, але не менш ніж по 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, (загалом 1/3 частина на двох дітей) дозволить зберегти баланс інтересів дітей позивача та забезпечить йому можливість відновлювати здоров`я для подальшого виконання військових обов`язків.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 12.06.2026, відкрито провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам було надано час для подання заяв по суті.
Позивач в судові засідання призначені на 08.07.2026 та на 26.08.2026 не з`явився. Причини неявки позивач суду не повідомив, заяв від нього не надходило, в тому числі про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЦПК України, суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з ч. 6 ст. 14 ЦПК України, Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку..
Відповідно ч. 6 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 13 ст. 128 ЦПК України, за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 130 ЦПК України, у разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.
Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Відповідно до ст. 131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Судом встановлено, що позивач електронного кабінету не має, а тому викликався у судові засідання поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням за зазначеною позивачем адресою проживання. Поштове відправлення №R067200049427 позивач не отримав, з причин відсутності за зазначеною адресою, що у відповідності до ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням особи про розгляд справи. Поштове відправлення №R067222724756 вручено сестрі позивача ОСОБА_6 , що у відповідності до ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним чином повідомленням про розгляд справи. Також позивачу були надіслані судові повістки у додаток «Viber» на номер телефону зазначений позивачем у позовній заяві, ці судові повістки були позивачем отримані. Крім того, судом був повідомлений про розгляд справи представник позивача ОСОБА_7 , шляхом надіслання судової повістки до його електронного кабінету, що у відповідності до ч. 5 ст. 130 ЦПК України, також є належним повідомленням про розгляд справи і позивача.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позивач та його представник належним чином повідомлені про розгляд справи, в судові засідання не з`явилися без поважних причин.
Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський Суд в своїх рішеннях наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Також суд звертає увагу на приписи ч.1 ст.44 ЦПК України, за якими учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з положення п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Наведені обставини та процесуальні норми права дають суду підстави для висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки проведення судового розгляду справи без участі позивача, а також відповідної заяви від нього, суперечило б реалізації наданих процесуальних прав позивача, який має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, досягнути примирення, розпоряджаючись своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, а суд під час здійснення правосуддя має сприяти як всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, так і здійсненню сторонами їх прав.
Враховуючи викладене, а також, зважаючи на розумні строки розгляду справ, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки позивач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України суд роз`яснює, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 128, 131, 223, 257, 260, 261 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 15-денний строк з дня її проголошення (підписання). Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення (підписання), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду.
Суддя Т.В. Богачова