ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/15710/26
У Х В А Л А
про продовження процесуального строку
27 серпня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дій,
в с т а н о в и в :
На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дій.
Ухвалою від 03.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідач 06.08.2026 (вх.№69729) подав відзив на позовну заяву.
Відповідач 20.08.2026 (вх.№74442) подав клопотання про долучення доказів, яким долучено грошовий атестат від 15.08.2025 №2609.
Ухвалою від 21.08.2026 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.
Позивач 25.08.2026 (вх.№13526ел) подав заяву про поновлення процесуального строку.
При розгляді заяви та ухвали від 21.08.2026, суд виходить з такого.
Ухвалою від 21.08.2026 залишено без руху у зв`язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску.
Відповідно до частин першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежене процесуальними строками. Установлення таких строків спрямоване на забезпечення юридичної визначеності, стабільності публічно-правових відносин і належного відправлення правосуддя та не заперечує сутності права на судовий захист, що узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в Рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011.
Європейський суд з прав людини у справі «Мельник проти України», заява № 23436/03, рішення від 28 березня 2006 року, зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а заінтересовані особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).
Верховний Суд неодноразово зазначав, що поновлення процесуального строку є винятком із загального правила та можливе лише за наявності об`єктивних, непереборних, незалежних від волі особи обставин, які реально унеможливили або істотно ускладнили своєчасне звернення до суду і підтверджені належними доказами. Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду (справа № 9901/32/20, справа № 600/6782/21-а, справа № 260/192/21, справа № 160/3121/20).
Саме на особу, яка просить поновити строк звернення до суду, покладається обов`язок довести не лише факт існування певних обставин, а й те, що такі обставини в межах пропущеного строку мали настільки істотний характер, що об`єктивно унеможливлювали вчинення відповідної процесуальної дії. Такий підхід узгоджується і з частиною першою статті 77 КАС України.
Дана правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 23 березня 2026 року у справі № № 500/5567/24.
В клопотанні про поновлення процесуального строку позивач зазначив, що під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 брав участь у бойових діях та отримав множинні поранення. Після цього проходив тривалі періоди лікування та реабілітації. Під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 його стан здоров`я дуже погіршився, що зумовило звернутися до відповідача та суду із порушенням процесуального строку.
Саме лише посилання на наявність симптомів поза межами належно підтверджених періодів лікування, без доведення їхньої інтенсивності, тривалості та впливу на можливість реалізації права на звернення до суду, не дає підстав для поновлення строку.
Такі обставини самі по собі не свідчать про існування об`єктивної та непереборної перешкоди для своєчасного подання позову. Для визнання їх поважною причиною необхідно довести, що вони фактично унеможливлювали звернення до суду в межах установленого законом строку, чого у цій справі не встановлено.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 23 березня 2026 року у справі № № 500/5567/24, яка враховується судом під час розгляду цієї заяви.
Позивачем не долучено жодних доказів на підтвердження отримання множинних поранень, що спричинили тривалі періоди лікування та реабілітації і унеможливили своєчасне звернення до суду.
Тому, позивачу необхідно надати докази, які би підтверджували те, що він проходив тривале лікування та реабілітацію.
Частиною 1 статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частинами 2 статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до частини 6 статті 121 КАС України, про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Враховуючи вищенаведене, суддя приходить до висновку про необхідність продовження строку залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з дня вручення цієї ухвали.
Керуючись ст.ст. 43, 56, 121, 160, 161, 169 КАС України, суддя
у х в а л и в :
Продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 21.08.2026 для усунення недоліків позовної заяви.
Встановити додатково позивачу десятиденний термін з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Хома О.П.