Справа № 152/1463/26
2/152/1251/26
У Х В А Л А
27 серпня 2026 року м. Шаргород
Суддя Шаргородського районного суду Вінницької області Войнаровський І.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
у с т а н о в и в:
26 серпня 2026 року в провадження Шаргородського районного суду Вінницької області через систему «Електронний суд» надійшла вищевказана позовна заява.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 серпня 2026 року, справу передано в провадження судді Войнаровського І.В..
Перевіривши відповідність позовної заяви вимогам, викладеним у статтях 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, оскільки вона не відповідає статтям 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно доч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно ізч.ч. 2,3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
В пункті 26 постанови Пленуму ВССУ № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зі змінами, внесеним постановою Пленуму №10 від 25.09.2015 року, суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Крім того, згідно з п. 26 вказаної постанови суди повинні перевіряти зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, використовуючи способи, передбачені ЦПК України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування такого фонду.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі №826/2429/18, від 20.02.2019 року у справі №823/1940/18, від 04.11.2020 року у справі №609/538/19, від 27.01.2021 року у справі №754/6573/13.
Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп`ютерної програми документообігу загальних судів "Д-3". Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до "Д-3", при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.
До матеріалів позовної заяви позивач надав платіжну інструкцію №[номер приховано] від 06 серпня 2026 року про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн, призначення платежу «Судовий збір, за позовом ТОВ «ФК «Позика» до ОСОБА_1 , до Шаргородського районного суду Вінницької області».
Однак, станом на 27 серпня 2026 року відсутнє підтвердження про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, а саме: в комп`ютерній програмі документообігу загальних судів «Д-3» відсутній показник (Виписка про зарахування судового збору) автоматичного поєднання платіжного доручення з Державною Казначейською службою, що також підтверджується довідки секретаря суду.
Так, згідно з довідки секретаря суду №152/1463/26/4546/26 від 27 серпня 2026 року, судовий збір по справі № 152/1463/26 за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відносно платіжного доручення № [номер приховано] від 06.08.2026 р. на суму 2662,40 грн., первісно був сплачений для розгляду справи № 152/1349/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка згідно ухвали позовна заява була повернута позивачу.
Вищевказані обставини позбавляють суд можливості поєднати суму судового збору з позовною заявою при її реєстрації в суді.
Частиною 9 ст. 185 ЦПК України передбачено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
Таким чином, позивачу слід надати докази оплати судового збору або їх зарахування до державного бюджету.
Відповідно до ч. 8 ст. 177 ЦПК України, у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.
Однак, представник позивача не додала до позовної заяви документа, що підтверджує наявність рахунку, який зазначений у позовній заяві.
Згідно із ч. 1 та 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправлення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ним копії цієї ухвали.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Войнаровський