Справа № 308/2331/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 серпня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Фазикош О.В., за участі секретаря судового засідання Сліпокурова Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ч.6 ст. 259 та ч.6 ст. 268 ЦПК України 25.08.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 26.08.2026.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦЕНТ-БАНК" звернулось до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.03.2026 вказана позовна заява залишена без руху, з підстав відсутності підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї додатків на адресу відповідач по справі.
20.03.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.03.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК" у судове засідання не з`явився, згідно п. 5 прохальної частини позовної заяви, просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.
Окрім того, представником позивача долучено до матеріалів позовної заяви клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, при цьому вказано, що проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
На адресу суду від представника відповідача надходили заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи у відсутності сторони відповідача.
28.04.2026 на адресу суду від представника відповідача подано пояснення по справі в яких вказується про те, що 17.09.2016 року між сторонами укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання Анкета-заявление о присоединении к Условиям и Правилам предоставления банковских услуг в А- Банке. У підписаній відповідачем анкеті-заяві відсутні умови договору про розмір тіла кредиту, процентну ставку та відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання, проте зазначено, що відповідач згідний із тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами і Тарифами банку становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами і Тарифами банку.
Крім цього, вказуючи що процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, повинні бути викладені українською (державною), зрозумілою мовою. Копія Анкети-заявления о присоединении к Условиям и Правилам предоставления банковских услуг в А- Банке викладена іноземною/ російською мовою, що є недопустимим, оскільки це суперечить положенням Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та ч. 1 ст. 9 ЦПК України (мова цивільного судочинства) (постанова КЦС ВС від 18.09.2024 у справі № 751/1620/23, провадження № 61-8723св24). Вважає такий доказ неналежним та недопустимим, що унеможливлює його дослідження під час вирішення спору по суті.
Ураховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.
Після відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. ст.175,177 ЦПК України.
Відповідно до ч.11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Суд вважає, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За нормою ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Докази, що подаються учасниками у справі повинні відповідати ознакам, визначеним ст. 77-80 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Положеннями ст. 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Судом встановлено, що долучений до матеріалів позовної заяви письмовий доказ на обґрунтування позовних вимог - «Анкета-заявление о присоединении к Условиям и Правилам предоставления банковских услуг в А-Банке», викладений іноземною мовою, що підлягає усуненню позивачем, з посиланням на наступне.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, з наведеного випливає, що суд позбавлений можливості встановити дійсні обставини у справі у тому разі, якщо докази подані до суду іноземною мовою без відповідного їх перекладу на мову, що зрозуміла для суду.
Згідно зі ст. 9 ЦПК України та ч. 1ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» цивільне судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно зі ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Частиною 1 статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
За ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» судочинство в Україні цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою, а сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини 3 статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.
Рішенням Конституційного Суду України від 28 лютого 2018 року №2р-2018 Закону України «Про засади державної мовної політики» від 03 липня 2012 року №5029-VI, зі змінами, визнаний неконституційним, втратив чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України зазначеного рішення.
Крім того, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації того), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята ст. 10 Конституції України)
Верховний Суд також неодноразово наголошував на тому, що подані судові документи повинні бути викладені державною мовою. Правова позиція викладена у ухвалі Верховного суду України від 31 березня 2020 року у справі №636/398/19, провадження №61-5685ск20; від 19 березня 2020 року у справі № 629/5741/19, провадження №61-5019ск20; від 02 березня 2020 року у справі №623/4072/19, провадження №61-2581ск20; від 27 лютого 2020 року у справі №638/6372/19, провадження №61-2956ск20.
До позовної заяви в якості доказу додано: «Анкета-заявление о присоединении к Условиям и Правилам предоставления банковских услуг в А-Банке», що викладений іноземною мовою, що унеможливлює дослідження його змісту під час розгляду справи судом, а також при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, з огляду на неможливість визначення притаманності поданих доказів іноземною мовою поданій позовній заяві та заявленому до вирішення предмету позову.
У частині перекладу поданих до суду документів іноземною мовою, суд звертає увагу позивача на те, що судом не висуваються вимоги до складення чи оформлення документів Банком у той чи інший час, поряд із тим, суд зазначає позивачу про те, що подані до суду документи у якості доказів мають бути належними, достовірними та достатніми. Подаючи до суду документи без перекладу на мову якою здійснюється цивільне судочинство, суд позбавлений можливості дослідити їх зміст під час судового розгляду, оскільки мовою судочинства є українська, відтак пересвідчитися у належності такого доказу до правової природи позову. Крім того, пересвідчитися у приналежності поданих доказів до позовної заяви, з огляду на неможливість встановлення їх змісту при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.
З огляду на зазначене, позивачем має бути поданий переклад на державну (українську) мову вищезазначеного доказу, відповідно до кількості учасників судового процесу.
Водночас, у даній справі відкрито провадження, а тому позов слід залишити без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до переконання, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Згідно ч.ч.12,13 ст. 178 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до переконання, що здійснювати розгляд справи, неможливо до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. 186, 260 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж п`ять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Роз`яснити, що у випадку невиконання вимог даної ухвали відповідно до ч. 13 ст. 178, п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В.Фазикош