Справа № 496/5446/26
Провадження № 2/496/4234/26
У Х В А Л А
27 серпня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., розглянувши заяву виконуючого обов`язки керівника прокуратури про забезпечення позову по справі за цивільним позовом Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 , про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, -
В С Т А Н О В И В:
26.08.2026 року на адресу суду від в.о. керівника прокуратури надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом: заборони суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у тому числі державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:05:001:0913, площею 0,2000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Свою заяву обґрунтовує тим, що після звернення прокурора до суду встановлено відчуження 24.06.2026 року відповідачем ОСОБА_1 спірної земельної ділянки на користь ОСОБА_2 , яка на даний час є її власником. Посилається на те, що подальше відчуження земельної ділянки може ускладнити ефективний захист інтересів держави та виконання можливого рішення суду, у зв`язку з чим просить заборонити вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо спірної земельної ділянки.
Відповідно до ст. 153 ЦПК України суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику осіб.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи відповідне рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).
Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки обставин, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, матеріалами справи не встановлено, а обраний захід забезпечення має тимчасовий характер, не перешкоджає володінню та користуванню земельною ділянкою та спрямований виключно на збереження існуючого правового стану спірного майна до вирішення спору по суті..
Після постановлення ухвали суду від 13.07.2026 року суду стали відомі обставини, які не були враховані під час вирішення попередньої заяви про забезпечення позову, а саме те, що 24.06.2026 року ОСОБА_1 відчужила спірну земельну ділянку на користь ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 540, у зв`язку з чим на теперішній час право власності на земельну ділянку зареєстровано за іншою особою.
Наведені обставини свідчать про те, що ризик зміни власника спірного майна, на існування якого суд посилався при постановленні ухвали від 13.07.2026 року, фактично реалізувався, а тому існує обґрунтований ризик подальшого відчуження земельної ділянки та вчинення щодо неї інших реєстраційних дій до вирішення спору по суті.
Подальша зміна власника спірної земельної ділянки може призвести до необхідності зміни суб`єктного складу учасників справи, пред`явлення відповідних вимог до нового набувача та істотно ускладнити ефективний захист і поновлення прав та інтересів, на захист яких прокурором пред`явлено позов.
При цьому застосування ухвалою суду від 13.07.2026 року іншого заходу забезпечення позову у вигляді арешту спірної земельної ділянки не виключає можливості застосування додаткового заходу забезпечення позову, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, а встановлені на теперішній час обставини щодо зміни власника спірного майна свідчать про необхідність забезпечення збереження його існуючого правового стану.
За таких обставин суд доходить висновку, що заборона суб`єктам державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки безпосередньо пов`язана з предметом позову, спрямована на збереження існуючого правового стану предмета спору до вирішення справи по суті та є співмірною із заявленими позовними вимогами.
На підставі викладеного, суд вважає що заява про забезпечення позову обґрунтована та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150-153 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Заяву виконуючого обов`язки керівника прокуратури про забезпечення позову по справі за цивільним позовом Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 , про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння - задовольнити.
Заборонити суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у тому числі державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянкиз кадастровим номером [номер приховано]:05:001:0913, площею 0,2000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2237639451000.
Зустрічне забезпечення не застосовувати.
Відповідно до ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Стягувач: Біляївська окружна прокуратура, ЄДРПОУ [номер приховано], місце знаходження за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Біляївка, вул. Костіна, 17.
Боржник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
Роз`яснити позивачу про право на звернення із заявою про виконання ухвали суду до відповідного органу, що здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Копію ухвали надіслати сторонам у справі для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня вручення (отримання) ухвали.
Повний текст ухвали складено 27.08.2026 року.
Суддя О.П. Портна