ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
головуючий суддя у першій інстанції: Грицюк Р.П.
26 серпня 2026 року м. Львів Справа № 500/162/26 пров. № А/857/31711/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Калмикової Ю.О., Хобор Р.Б.
розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у справі №500/162/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування термінових заборонних приписів, -
ВСТАНОВИВ:
15.01.2026р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, у якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати термінові заборонні приписи стосовно кривдника серії АА №654416 від 01.01.2026р. та серії АА №2654417 від 01.01.2026р., винесені інспектором сектору протидії домашнього насильства ВППП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 ..
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.04.2026р. в позові відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.04.2026р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, 01.01.2026р. близько 13.23 год. на лінію « 102» надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 колишній чоловік ОСОБА_1 вчиняє домашнє фізичне, психологічне насильство в присутності дитини.
Після приїзду поліцейських та з`ясування об`єктивних обставин події, 01.01.2026р. інспектор СПДН ВППП Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області старший лейтенант поліції Ткач В.Р. виніс термінові заборонні приписи стосовно кривдника ОСОБА_1 :
- серії АА № 654416 за фактом вчинення психологічного та фізичного домашнього насильства відносно співмешканки ОСОБА_2 , яким позивачу ОСОБА_1 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 3 (три) доби, починаючи з 14:45 годин 01.01.2026р. - 14:45 годин 04.01.2026р.;
- серії АА № 654417 стосовно постраждалої особи малолітньої дитини ОСОБА_4 , який присутнім під час вчинення батьком ОСОБА_1 домашнього насильства стосовно матері ОСОБА_2 , яким заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою - сином ОСОБА_4 строком на 2 (дві) доби, починаючи з 14:50 годин 01.01.2026р.. -14:50 годин 03.01.2026р..
Не погоджуючись із вказаними приписами, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду із даним позовом.
ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначає Закон України Про запобігання та протидію домашньому насильству від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII.
Із змісту п.3 ч.1 ст.1 вказаного Закону видно, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються (п.5 ч.1 ст.1 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству ).
ст.24 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству визначає, що до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Згідно п.16 ч.1 ст.1 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
В ст.10 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству передбачено, що до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать: 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; 3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; 4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; 5) взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством; 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії; 7) анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством; 8) взаємодія з іншими суб`єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до ст.15 цього Закону; 9) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
ч.1.-ч.6 ст.25 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству визначено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:
1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб. Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
Терміновий заборонний припис виноситься у порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України (ч.11 ст.25 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству ).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №654 від 01.08.2018р. затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (надалі Порядок №654).
п.1 розділу І Порядку №654 цей Порядок визначає процедуру винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника.
Згідно п.1 - п.3 Розділу II Порядку №654 терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
В п.5 Поряду №654 передбачено, що при винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Відповідно до п.6-п.7 Порядку №654 видно, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер. Усі реквізити припису заповнюються державною мовою, розбірливим почерком, чорнилом чорного або синього кольору. У разі якщо особа, щодо якої виноситься припис, не володіє українською мовою, припис складається за участю перекладача.
Таким чином, терміновий заборонний припис виноситься у разі існування безпосередньої загрози життю та здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Такий припис може бути прийнятий як за заявою постраждалої особи, так і за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції, але за результатами здійсненої ним оцінки ризиків.
Із змісту п.10-п.11 Порядку №654 визначено, що під час винесення припису в ньому зазначаються, зокрема у рядку Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком - строк із зазначенням кількості діб, часу та дати винесення припису, часу та дати закінчення дії припису.
Під час винесення припису в ньому зазначаються:
- у рядку «тип, назва населеного пункту» - тип, назва населеного пункту;
- у рядку «посада, найменування уповноваженого підрозділу поліції, звання, прізвище, ім`я, по батькові працівника, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника» - посада працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, найменування уповноваженого підрозділу поліції, у якому він служить, звання, прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочень);
- у рядку «згідно ст.25 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству» та з урахуванням існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи виніс цей терміновий заборонний припис стосовно» - прізвище, ім`я та по батькові особи, яка вчинила домашнє насильство (повністю, без скорочень), стать, дата народження, громадянство, місце проживання, місце реєстрації, номер контактного телефону, місце роботи (навчання), посада;
- у рядку «особу встановлено» - назва документа, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила домашнє насильство (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і назва органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла));
- у рядку «чи притягався(лася) до адміністративної або кримінальної відповідальності» - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності (впродовж року) або кримінальної відповідальності;
- у рядку «у зв`язку із скоєнням ним (нею) домашнього насильства» - форма(и) домашнього насильства та стислий зміст правопорушення;
- у рядку «стосовно постраждалої особи» - прізвище, ім`я та по батькові постраждалої особи (повністю, без скорочень) із підкресленням ступеня її спорідненості з кривдником відповідно до ч.2-ч.3 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;
- у рядку «заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника» - захід чи заходи, передбачені ч.2 ст.25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;
- у рядку «Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком» - строк із зазначенням кількості діб, часу та дати винесення припису, часу та дати закінчення дії припису;
- у рядку «Особі, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, роз`яснено положення ст.173-2 КУпАП про притягнення до відповідальності за невиконання термінового заборонного припису стосовно кривдника, зобов`язання повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ Національної поліції України за місцем учинення домашнього насильства, а також про право оскарження термінового заборонного припису стосовно кривдника до суду» - підпис, прізвище та ініціали особи, якій винесено припис;
- у рядку «Підпис працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника» - підпис, прізвище, ім`я та по батькові працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс припис;
- у рядку «Підпис постраждалої особи (її представника) про отримання копії термінового заборонного припису стосовно кривдника та надання згоди на обробку персональних даних згідно із Законом України «Про захист персональних даних» - підпис, прізвище, ім`я та по батькові постраждалої особи (її представника);
- у рядку «Підпис кривдника про отримання термінового заборонного припису стосовно кривдника отримано» - підпис, прізвище, ім`я та по батькові кривдника;
- у рядку «Кривдник від підпису відмовився в присутності» - підписи, прізвища, імена та по батькові працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій.
Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначає Порядок проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затверджений спільним наказом Мінсоцполітики України та МВС України від 13.03.2019р. №369/180 (далі - Порядок №369/180).
Згідно п.п. 4, 5 розділу І Порядку №369/180 оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України за фактом вчинення домашнього насильства. Результати оцінки ризиків враховує поліцейський уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.
п.п. 2, 3 розділу II Порядку №369/180 передбачено, що за результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти "так", "ні", "без відповіді" / "невідомо" (додаток 1 до Порядку №369/180).
Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
Відповідно до п.6 розділу II Порядку №369/180, дві відповіді "Так" на запитання з №1-6 та на будь-яку кількість запитань з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.
Відповідь "Так" на одне запитання з №1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з №7-27 або жодної відповіді на запитання з №1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.
Відповідь "Так" на одне запитання з №1-6 та на не більше ніж шість запитань з №7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.
Якщо на всі запитання отримано відповіді "Без відповіді / Невідомо", поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
Згідно п.7 розділу II Порядку №369/180 залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених ч.2 ст.25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.
У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Із системного аналізу наведених вище норм слідує, що за високого рівня небезпеки у поліцейського відсутня альтернатива винесенню заборонного припису. Результати оцінки ризиків є обов`язковими для поліцейського уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.
Без складання оцінки ризиків поліцейський уповноваженого підрозділу поліції не спроможний визначити рівень небезпеки: високий, середній або низький, та не може з`ясувати обставин конфлікту та виявити чинники й умови, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
Таким чином, оцінку ризиків надає безпосередньо поліцейський, керуючись власним переконанням з урахуванням з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи, надаючи пріоритет безпеці постраждалої особи.
Колегія суддів наголошує та звертає увагу, що поліцейський, оцінивши рівень небезпеки постраждалої особи як низький або середній, можливі ризики, має повноваження винести терміновий заборонний припис стосовно кривдника на свій розсуд, як це визначено пунктом 7 Порядку №369/180.
Така позиція також викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 17.02.2022р. №380/952/20.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що працівниками поліції не роз`яснено позивачу право на оскарження, оскільки з термінових заборонних приписів серії АА №654416 та серії АА №654417 від 01.01.2026р. встановлено, що у рядку «Особі, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, роз`яснено положення ст.173-2 КУпАП про притягнення до відповідальності за невиконання термінового заборонного припису стосовно кривдника, зобов`язання повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ Національної поліції України за місцем учинення домашнього насильства, а також про право оскарження термінового заборонного припису стосовно кривдника до суду» - наявний підпис, особи, якій винесено припис.
Також у оскаржуваних приписах наявні відмінності від бланку у Додатку № 1 затвердженого Наказом 654 від 01.08.2018р., де в абз.11 п.10 зазначено ст.173-8 КУпАП, а в термінових заборонних приписах винесених працівником поліції зазначено ст.173-2 КУпАП, проте порушень з метою заходу протидії домашньому насильству не має. Оскільки наказом МВС України від 09.12.2024р. № 817 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2024р. № 1941/432) у Розділі II абз.11 п.10 внесено зміни до положення ст.173-2 КУпАП замінено положеннями ст.173-8 КУпАП. п.2 цього Наказу встановлює, що залишки бланків термінових заборонних приписів стосовно кривдника, технічний опис і зразок яких наведений у додатку 1 до цього Порядку №654, використовуються органами Національної поліції України до повного їх витрачання. На даний час оприлюднений новий Наказ МВС України від 02.01.2026р. № 7 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2026р. № 77/45471) із чого видно, що працівниками поліції використовувались діючі бланки відповідного взірця.
Стосовно доводів апелянта щодо відсутності конкретизації форми домашнього насильства, колегія суддів вказує, що у терміновому заборонному приписі серії АА №654416 стосовно потерпілої ОСОБА_2 в пункті у зв`язку зі скоєнням ним (нею) домашнього насильства працівником поліції, а саме поставлено відмітку та підкреслено форму фізичного та психологічного характеру та розкрито стислий зміст адміністративного правопорушення. Також форма домашнього насильства у терміновому заборонному приписі серії АА № 654417 описана стосовно потерпілого ОСОБА_4 в пункті у зв`язку зі скоєнням домашнього насильства поліцейським поставлено відмітку та підкреслено форму психологічного характеру та розкрито стислий зміст адміністративного правопорушення.
З матеріалів справи видно, що під час здійснення перевірки за фактом вчинення позивачем ОСОБА_1 домашнього насильства працівниками поліції здійснено оцінку ризиків вчинення домашнього насильства на підставі заповненої форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Так, до відзиву долучено форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 01.01.2026р. (постраждала особа - ОСОБА_2 (колишня дружина), ОСОБА_4 (спільний син), кривдник - ОСОБА_1 ).
У формах оцінки ризиків вчинення домашнього насильства при спілкуванні із потерпілими особами увагу заслуговують спільні пункти: 13 «Поведінка кривдника вплинула на безпеку постраждалої особи», 14 «Кривдник має алкогольну залежність», 18 «Кривдник має фінансові проблеми», що не спростовують доводи апелянта, а навпаки вказують на схильність до вчинення насильницьких дій.
Також у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства потерпілої ОСОБА_2 висвітлено п.: 8 «Кривдник схильний до сильних або постійних ревнощів і контролює більшу частину повсякденного життя постраждалої особи», 10 «Кривдник залякував, переслідував постраждалу особу або дітей чи погрожував їй/ їм», 11 «Кривдник нападав на постраждалу особу або дітей за межами домашнього середовища», 12 «Кривдник утримував постраждалу особу або дітей проти її/їх волі в певному місці або будь-яким іншим чином обмежував свободу, у тому числі свободу в спілкуванні», 13 "Поведінка кривдника вплинула на безпеку постраждалої особи та дітей", 14 "Кривдник має наркотичну залежність або зловживає алкогольними напоями", 18 "Кривдник має фінансові проблеми", що у свою чергу дає чітке розуміння про факт існування безпосередньої загрози життю і здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та є підставою для винесення кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису.
За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства інспектор поліції визначив рівень небезпеки як низький.
Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
Таким, чином з системного аналізу наведених правових норм видно, що оцінку ризиків надає безпосередньо поліцейський, керуючись власним переконанням з урахуванням з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи, надаючи пріоритет безпеці постраждалої особи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі № 120/12238/23 та постанові Верховного Суду від 17 лютого 2022 року № 380/952/20.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне також звернути увагу на те, що при прийнятті рішення у зазначеній категорії справ, суд досліджує чи не було порушено відповідачем процедуру прийняття спірного рішення, при цьому оцінку діям учасників конфлікту та наявність/відсутність обставин викладених в приписі підлягає дослідженню місцевими загальними судами.
Одночасно, як на підставу для відсутності правових підстав для скасування вищевказаних приписів колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу апелянта на те, що із змісту пояснень третьої особи ОСОБА_2 від 24.02.2026р., відео із нагрудного відео реєстратора поліцейського під назвою «export-xk2qf» чітко видно, що позивач вчинено домашнього насильства по відношенню до ОСОБА_2 , яке супроводжувалось завданням шкоди її фізичному та психологічному здоров`ю та її сину, що також підтверджується рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/592/26, яким вирішено видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_1 строком на 1 (один) місяць, визначивши такі заходи тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на ОСОБА_1 обов`язків: заборонити наближатися до місця проживання ОСОБА_2 на відстань менше 200 метрів за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонити наближатись на відстань менше 200 м до місця реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 ; заборонити наближатись на відстань менше 200 м до місця роботи ОСОБА_2 за адресою: вул. Братів Бойчуків, 10 м. Тернопіль; заборонити особисто та через третіх осіб розшукувати ОСОБА_2 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який інший спосіб спілкуватися з нею; заборонити вести з ОСОБА_2 листування, телефонні переговори або контактувати через інші засоби зв`язку особисто та через третіх осіб.
ч.4 ст.78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як наслідок вірним є висновок суду першої інстанції, що суб`єктом владних повноважень в особі Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області обгрунтовано та правомірно, складено термінові заборонні приписи стосовно кривдника серії АА №654416 від 01.01.2026р. та серії АА №2654417 від 01.01.2026р.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законами та Конституції України.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, п.29).
Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
В ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у справі №500/162/26- без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Ю. О. Калмикова
Р. Б. Хобор