ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/2038/26 Головуючий по 1 інстанції
Справа № 692/661/26 Категорія: на ухвалу Чепурний О.П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2026 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :
Сіренка Ю.В., Новікова О.М., Фетісової Т.Л.,
секретар: Широкова Г.К.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ;
заінтересовані особи - Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу - представник ОСОБА_1 - адвокат Пух Світлана Леонідівна;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвокат Пух Світлани Леонідівни на ухвалу Драбівського районного суду Черкаської області від 08 липня 2026 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та факту перебування на утриманні зниклого безвісти військовослужбовця,
в с т а н о в и в :
У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та факту перебування на утриманні зниклого безвісти військовослужбовця, заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та факту перебування на утриманні зниклого безвісти військовослужбовця.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 11.10.2016 уклала шлюб з ОСОБА_5 . У шлюбі в сторін народився син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15.07.2019 у справі № 233/3738/19 шлюб між сторонами було розірвано, однак фактично сторони не припинили сімейних відносин та періодично проживали разом, продовжили спілкування, підтримували тісні особисті зв`язки, спільно брали участь у вихованні дитини.
06.05.2023 сторони повторно уклали шлюб. Однак, пізніше, у зв`язку з виникненням сімейних непорозумінь, рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08.05.2024, яке набрало законної сили 08.06.2024, шлюб між сторонами було розірвано. Разом з тим, після розірвання шлюбу сторони фактично продовжили спільне проживання як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний побут, бюджет.
Факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу заявляється за період після розірвання шлюбу між сторонами, а саме з 08.06.2024 до 03.03.2025.
У зв`язку з активними бойовими діями на території м. Костянтинівка Донецької області, заявниця разом з малолітнім сином змінили місцепроживання та переїхали до с. Жорнокльови Золотоніського району Черкаської області, та з 27.09.2024 були взяті на облік як внутрішньо-переміщені особи. ОСОБА_5 також переїхав з сім`єю та проживав разом з ними, однак на облік не ставав, у зв`язку з подальшим проходженням військової служби та мобілізаційними заходами.
У зазначений період заявниця перебувала на утриманні ОСОБА_5 , надані ним кошти були для заявниці основним і постійним джерелом існування.
03.03.2025 стрілець-снайпер 2 штурмового відділення 2 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_5 зник безвісти під час виконання бойового завдання по захисту територіальної цілісності та суверенітету України під час агресії російської федерації, в районі н.п. Скудне Донецької області.
Ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 08 липня 2026 року заяву залишено без розгляду.
Мотивуючи прийняту ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що встановлення юридичного факту заявниці необхідно для отримання прав на проведення розшукових дій зниклого військовослужбовця та прав на соціальний захист. Разом з тим, заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оспорюють факт проживання однієї сім`єю заявниці з ОСОБА_5 . З наведеного слідує, що між учасниками справи фактично виник спір про право щодо наявності або відсутності правових передумов для визнання за ОСОБА_1 права на отримання у майбутньому можливих соціальних виплат, які гарантовані членам сім`ї військовослужбовців, а тому ці обставини підлягають доказуванню під час розгляду справи у порядку позовного провадження. Рішення суду у даній справі, у разі задоволення вимог заявниці, буде підставою для отримання грошових виплат, якщо статус безвісти зниклого військовослужбовця зміниться на загиблого, а це напряму зможе вплинути на майнові інтереси зацікавлених осіб. Тобто дане рішення наділить заявницю правами на отримання соціальних виплат, незалежно від того чи настали обставини для таких виплат. Це свідчить про те, що в даному випадку існує спір про право. Дані відносини слід вирішувати на підставі наданих сторонами доказів, з дотриманням принципу змагальності, який не застосовується при розгляді заяви про встановлення факту, що має юридичне значення в порядку окремого провадження.
Не погодившись з ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 08 липня 2026 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Пух С.Л. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила вказану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, зазначає, що однією з підстав, з яких суд першої інстанції дійшов висновку про наявність спору про права, стала заява заінтересованої особи ОСОБА_3 , як законного представника неповнолітньої ОСОБА_2 , в якій заінтересовані особи оспорюють факт проживання заявниці однією сім`єю зі зниклим безвісти військовослужбовцем, у зв`язку з чим між сторонами виник спір про право.
Однак, такий висновок є передчасним та ґрунтується на документі, який не може вважатися належним процесуальним зверненням учасника справи, оскільки заява направлена до суду електронною поштою та не була підписана кваліфікованим електронним підписом особи, яка її подала.
Окрім того, у заяві містяться лише заперечення проти встановлення юридичних фактів, однак відсутні будь-які самостійні матеріально-правові вимоги чи доводи про порушення конкретного права заявницею. Саме по собі заперечення заінтересованої особи не означає виникнення цивільного спору, якщо така особа не оспорює конкретне суб`єктивне право заявника, а лише не погоджується із встановленням певних юридичних обставин.
На день постановлення оскаржуваної ухвали, ОСОБА_5 перебував в статусі особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Будь-яких рішень про його загибель чи смерть не існувало, питання призначення одноразової грошової допомоги або інших соціальних виплат компетентними органами не вирішувалося, жодного рішення державного органу, яке б породжувало або обмежувало права заінтересованих осіб, не приймалося. Крім того, встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні не означає автоматичного виникнення права заявниці на будь-які виплати та не позбавляє інших осіб можливості реалізувати свої права, якщо такі виникнуть у майбутньому.
Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.
06.08.2026 на електронну пошту Черкаського апеляційного суду від ніби-то ОСОБА_7 надійшов документ під назвою «Заява» без накладення кваліфікованого електронного підпису.
Відповідно до частин п`ятої та восьмої статті 43 ЦПК України процесуальні документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, а документи, які подаються в електронній формі, повинні бути скріплені кваліфікованим електронним підписом учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис, а накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відповідно до статті 17 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис є одним із засобів електронної ідентифікації та підтвердження волевиявлення особи під час електронної взаємодії. Оскільки вказаний документ надійшов до суду електронною поштою без накладення кваліфікованого електронного підпису, він не відповідає вимогам процесуального закону щодо форми та підписання процесуальних документів, у зв`язку з чим не може бути визнаний належним чином поданим та не підлягає врахуванню судом під час апеляційного розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових прав чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною сьомою статті 19 ЦПК України передбачено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав та інтересів заявника (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17).
Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом, тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Найбільш важливі з точки зору суспільного буття особи юридичні факти, які підлягають визнанню в судовому порядку, визначені у частині першій статті 315 ЦПК України.
Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Щодо інших юридичних фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, то їх може бути встановлено в судовому порядку, за умов, передбачених частиною другою статті 315 ЦПК України - якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету його встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
З таких же критеріїв виходила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 та від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина четверта статті 315 ЦПК України, частина шоста статті 294 ЦПК України).
Отже, при розгляді цивільних справ суди встановлюють факти, що мають юридичне значення, передбачені частиною першою статті 315 ЦПК України або інші факти, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, в порядку окремого провадження, якщо встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Окреме провадження характеризуєтся безспірністю, тобто ніхто не заперечує те право, для реалізації якого заявнику треба встановити юридичний факт.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір - це суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін; спір поділяється на матеріальний і процесуальний.
Спір має бути справжнім і серйозним, а не гіпотетичним; він може стосуватися не лише фактичного існування права, але і його обсягу та способу здійснення; результат провадження повинен мати безпосереднє вирішальне значення для права, про яке йдеться, а лише слабкий зв`язок або віддалені наслідки не є достатніми для застосування пункту 1 статті 6 Конвенції (див. рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Grzeda v. Poland», № 43572/18, § 257, від 15 березня 2022 року).
У справі, що переглядається, заявниця просить встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та перебування її на утриманні зниклого безвісти військовослужбовця.
Зазначений факт має юридичне значення не сам по собі, а у зв`язку з правовідносинами, що виникли через зникненням безвісти військовослужбовця.
При цьому, колегія суддів враховує, що вже за наявного на даний час статусу особи як зниклого безвісти військовослужбовця встановлення факту перебування іншої особи на її утриманні може мати безпосередні правові наслідки для прав та законних інтересів інших осіб, зокрема дітей військовослужбовця, оскільки законодавством передбачено відповідні гарантії та виплати для визначеного законом кола осіб у зв`язку зі зникненням військовослужбовця безвісти.
Таким чином, необхідність встановлення заявленого факту не може оцінюватися ізольовано від прав та законних інтересів інших осіб, яких стосуються відповідні правовідносини.
Отже, навіть за умови збереження за військовослужбовцем на час розгляду справи статусу особи, яка зникла безвісти, встановлення заявленого факту може безпосередньо вплинути на обсяг та можливість реалізації прав інших осіб. За таких обставин, спір не зводиться виключно до підтвердження юридичної обставини, а стосується правовідносин, у яких встановлення такого факту має правове значення.
Водночас, колегія суддів враховує доводи апеляційної скарги щодо заяви заінтересованої особи, на яку послався суд першої інстанції, обґрунтовуючи наявність спору про право.
Як убачається з матеріалів справи, зазначена заява була подана до суду в електронній формі без належного електронного підпису. Відтак доводи апеляційної скарги про те, що такий документ не відповідає встановленим процесуальним вимогам, підлягають оцінці судом апеляційної інстанції.
Разом із тим, сам по собі висновок про неможливість врахування зазначеної заяви не зумовлює скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки правильність його кінцевого висновку має оцінюватися з урахуванням характеру правовідносин, предмета заяви та правових наслідків встановлення заявленого факту.
Колегія суддів виходить із того, що встановлення юридичного факту в порядку окремого провадження не може бути способом попереднього визначення правового статусу особи або створення юридичної підстави для реалізації права, якщо встановлення такого факту безпосередньо зачіпає права та законні інтереси інших осіб.
За наведених обставин висновок суду першої інстанції про наявність спору про право та необхідність залишення заяви без розгляду відповідає вимогам частини шостої статті 294, частини четвертої статті 315 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, оскільки не усувають встановленого характеру спірних правовідносин та юридичного значення заявленого факту.
Водночас заінтересовані особи не позбавлені можливості захистити свої права та законні інтереси шляхом звернення до суду з відповідним позовом у порядку позовного провадження.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, залишивши заяву без розгляду у зв`язку з наявністю спору про право, правильно застосував норми процесуального права. Підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення за доводами апеляційної скарги не встановлено.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 448, 449 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Пух Світлани Леонідівни залишити без задоволення.
Ухвалу Драбівського районного суду Черкаської області від 08 липня 2026 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та факту перебування на утриманні зниклого безвісти військовослужбовця, залишити без змін.
Роз`яснити заінтересованим особам право звернутися до суду з відповідним позовом у порядку позовного провадження.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає касаційному оскарженню в порядку і строках, визначених ЦПК України.
Судді Ю.В. Сіренко
О.М. Новіков
Т.Л. Фетісова