Справа № 283/1497/26
провадження №2/283/1347/2026
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
(заочне)
27 серпня 2026 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судового засідання Селіною А.І, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Малині цивільну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позицій сторін.
23 червня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Омельчук Микола Миколайович, який діє на підставі Ордеру про надання правничої допомоги серії АМ № 1215188 від 22.06.2026 звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, в обґрунтування якої зазначив, що 19 жовтня 2019 року Малинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за актовим записом № 167. Після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище на « ОСОБА_4 ». У сторін є спільна дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Три роки тому між сторонами систематично почали виникати непорозуміння, суперечки стосовно побутових питань, безпідставні ревнощі. Спроби налагодити подружнє життя, не завершилися успіхом. З липня 2025 року подружнє життя фактично перестало існувати та подружжя почало проживати окремо. Відповідач переїхав за місцем своєї реєстрації: АДРЕСА_1 . Позивач проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з донькою ОСОБА_6 . Спір між сторонами щодо визначення місця проживання дитини відсутній. Подружжя фактично перестало вести спільний побут, господарство. Спілкування проходить вкрай рідко. Позивач стверджує, що збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін, тому позивач просить суд розірвати шлюб.
Явка та позиція сторін по справі:
Позивач ОСОБА_1 та представник адвокат Омельчук М.М. в судове засідання не з`явились.
В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 26.06.2026, відповідно якої просила суд провести розгляд справи без її участі та представника. Додатково зазначивши, що збереження шлюбу є неможливим, оскільки суперечить її інтересам щодо створення нового благополучного шлюбу.
27.08.2026.2026 адвокат подав до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов разом з доказами до суду не подав, жодних заяв, клопотань від нього не надходило.
У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважність причин такої неявки, в порядку, визначеному статтею 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Суд, відповідно до ст. 247 ЦПК України,розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів та вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Встановлено, що 19 жовтня 2019 року Малинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за актовим записом № 167, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 . Після реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_4 » (а.с.18).
У період шлюбу у сторін народилась спільна дитина - донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.19).
Представник позивач зазначає, що з квітня 2025 року подружнє життя фактично перестало існувати та подружжя почало проживати окремо. Відповідач переїхав за місцем своєї реєстрації: АДРЕСА_1 . Позивач проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з донькою ОСОБА_6 . Спір між сторонами щодо визначення місця проживання дитини відсутній.
Спільне життя не склалося, погляди на життя стали різними, а тому спільне проживання є неможливим, подружжя фактично припинили шлюбні відносини і ведення спільного господарства. На даний час шлюб носить формальний характер, оскільки сторони припинили сімейно-шлюбні відносини і примирення між ними стало неможливим. Позивачка вважає, що збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін, тому наполягає на розлученні.
Мотиви та застосовані норми права.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства.
У відповідності до ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
А тому, кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин згідно зі ст. 56 Сімейного кодексу України.
За змістом ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно із положеннями п.10 постанови Пленуму Верховного Суду №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягаючи на розірванні шлюбу, оскільки фактично сімейні стосунки припинені.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.
Таким чином, сім`я фактично розпалася і збережена бути не може, стосунки, які існують між сторонами, виключають можливість збереження сім`ї, подальше перебування в шлюбі буде суперечити інтересам сторін, а тому шлюб необхідно розірвати.
Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або встановити своє дошлюбне прізвище. У зв`язку з відсутністю відповідного клопотання позивача, суд вважає за необхідне залишити їй прізвище, набуте у шлюбі « ОСОБА_4 ».
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
В матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги від 18.06.2026, додаткова угода №1 від 18.06.2026, акт наданих послуг про підтвердження факту надання правничої допомоги на суму 2500,00 грн.
Відповідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 275/150/22 від 13 березня 2025 року «Сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони».
Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, та розгляд справи в спрощеному провадженні відповідно до вимог ч. 4 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг, за відсутності відомостей про витрачений ним час на надання таких послуг, не відповідає критерію розумності, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
Відтак, суд дійшов висновку, що враховуючи категорію спору та зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, співмірною є компенсація витрат з відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331,20 грн.
Керуючись ст. 4,23,81,82,141,247,259,265,273,280,284 ЦПК України, ст.24,110,112,113,160 Сімейного кодексу України,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 19 жовтня 2019 року Малинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, за актовим записом № 167.
Залишити позивачці прізвище, набуте у шлюбі - « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Суддя