ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2026 року м.Суми
Справа №589/4931/24
Номер провадження 22-ц/816/451/26
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Собини О. І. , Черних О. М.
сторони:
позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ»
відповідач - ОСОБА_1
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу
представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» - адвоката Руденка Костянтина Васильовича
на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 25 квітня 2025 року, ухваленого у складі судді Курбанової А. Р., у м. Шостка ,
у с т а н о в и в:
У жовтні 2024 року ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» звернулося до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати процентів за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.12.2023 р. між ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3434-1216-3, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 5000 грн. строком на 365 днів, до 08.12.2024 р., шляхом переказу на її платіжну карту, емітовану АТ «Ощадбанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5 % від суми кредиту за кожен день користування. Позивач свої зобов`язання виконав, а відповідач ухиляється від виконання зобов`язань зі сплати відсотків за період з 09.12.2023 р. по 04.10.2024 р., у зв`язку з чим виникла заборгованість за процентами у розмірі 52500,00 грн.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача на користь товариства вказану суму заборгованості, нараховану за несплачені проценти, а також судові витрати у розмірі 3028,00 грн судового збору та 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 25 квітня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» заборгованість за кредитним договором № 3434-1216-3 від 09.12.2023 року по процентам у розмірі 29050 грн за період з 09.12.2023 року по 04.10.2024 року, судовий збір в сумі 1675,49 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 5533,33 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» особі представника - адвоката Руденка К. В. звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на необґрунтованість судового рішення, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за кредитним договором по нарахованим та несплаченим процентам у розмірі 52500,00 грн, за період з 09.12.2023р. по 04.10.2024р., а також судові витрати в розмірі 3028,00 грн та 10000,00 грн витрат на правничу допомогу. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 4542,00 грн за подання апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що укладення відповідачем кредитного договору №3434-1216-3 від 09.12.2023 року це право, а не обов`язок відповідача, яке було реалізовано на власний розсуд останнім, який є вільним у своєму виборі. При цьому, відповідач не був обмежений ні у часі для ознайомлення з умовами кредитування, ні у часі для ознайомлення з самим договором. Також відповідач не обмежений у проведенні порівняльного аналізу кредитного договору, умов кредитування, які були у ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ», з іншими установами або банками на ринку надання фінансових послуг, а саме кредитування. Будь-які зміни до вказаного договору кредитування не вносились.
Апелянт посилається на неправомірне зменшення судом першої інстанції нарахованих позивачем відсотків за кредитним договором. Вважає, що заборгованість відповідача за кредитним договором по нарахованим та не сплаченим процентам станом на 04.10.2024 р. становить 52500,00 грн за період з 09.12.2023 по 04.10.2024, що нараховані відповідно до п. 1.2 кредитного договору за ставкою 3,5 % за кожен день користування кредитом.
Посилається на вимоги ст. 1056-1 ЦК України та ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», де зазначено, що денна процентна ставка розраховується на дату укладення кредитного договору, є фіксованою та не змінюється протягом строку дії кредитного договору.
Також вважає неправомірним зменшенням судом першої інстанції понесених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки сума витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 10000, 00 грн, на думку апелянта, є співмірними із складністю справи та виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Окрім цього, враховуючи складання та подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення такі витрати збільшуються до 15000,00 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Рязанця А. А. заперечує щодо доводів апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими, тому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.
Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що 09.12.2023 р. між ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3434-1216-3, за умовами якого товариство зобов`язалося надати позичальникові грошові кошти в розмірі 5000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалася повернути ці кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором (а.с. 6-10).
Вказаний кредитний договір та додатки до нього підписані ОСОБА_1 09.12.2023 р., шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 212599 в особистому кабінеті на веб-сайті https://procent.com.ua.
На виконання умов кредитного договору позивачем відповідачу було надано кредит у сумі 5000 грн, що підтверджується копією платіжного документу №700843085 від 09.12.2023 р. про перерахування коштів ОСОБА_1 відповідно до договору№ 3434-1216-3 від 09.12.2023 року на номер картки: НОМЕР_1 (а.с.13).
Факт належності ОСОБА_1 даної банківської платіжної картки, а також факт перерахування коштів ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» також підтверджується випискою по картковому рахунку, наданою АТ «Державний ощадний банк України» на виконання ухвали суду від 13.11.2024 р. (а.с.50-55).
Згідно з п. 2.4.1, 2.4.2, 4.4, 4.7 договору позичальник зобов`язаний у встановлений договором строк сплачувати нараховані проценти за користування кредитом та повернути кредит, достроково повернути кредит та нараховані проценти за фактичну кількість днів користування кредитом у порядку визначеному договором.
У разі прострочення з оплати чергового платежу нарахованих процентів за кредитом, позичальник зобов`язаний протягом 30 календарних днів сплатити заборгованість по простроченим нарахованим процентам, строк платежу яких настав, а також фактично нараховані проценти за користування кредитом станом на дату оплати.
У разі порушення позичальником строків сплати нарахованих процентів на строк більше ніж на один календарний місяць, товариство має право вимагати повернення кредиту, строк повернення якого ще не настав, у повному обсязі.
За умовами Кредитного договору сторони визначили, що процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 3,5 процентів за кожен день користування кредитом.
Згідно з п. 4.2 Кредитного договору нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у Додатку 1 цього договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 9 цього договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Відповідно до в п. 1.8 Кредитного договору розмір та строки сплати позичальником платежів за цим договором погоджений сторонами в Додатку №1 до цього договору.
У Додатку № 1 до Кредитного договору № 3434-1216-3 від 09.12.2023 року міститься таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки за кредитним договором № 3434-1216-3 від 09.12.2023 року, із зазначенням, крім іншого, процентів за користування кредитом, що становлять по 5250 грн. за кожні 30 днів, останній платіж 875,00 грн (а.с. 10-11).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції визначаючи розмір заборгованості за нарахованими процентами, послався на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» щодо максимального розміру відсоткової ставки, та стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість за нарахованими процентами у сумі 29050 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, який узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Вказана норма була введена в дію на підставі Закон України від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. У той же час, перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту. Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Таким чином, положення пункту 2 розділу II та пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» застосовуються виключно до кредитних договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, якщо строк їх дії було продовжено після цієї дати; натомість до кредитних договорів, укладених після 24 грудня 2023 року, підлягає застосуванню ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою встановлено, що максимальна денна процентна ставка не може перевищувати 1 %, розрахованих згідно з частиною четвертою цієї ж статті.
Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законом, є нікчемними (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»). Участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту, звужує дію принципу свободи договору та вимагає від кредитодавця суворого дотримання встановлених державою граничних лімітів вартості кредиту протягом усього часу дії зобов`язання (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 219/1704/17).
Визначаючи розмір заборгованості за відсотками, суд першої інстанції врахував поетапне зменшення розміру денної процентної ставки та здійснив вірний перерахунок відсотків за кредитним договором.
Так, за період з 09.12.2023 р. по 24.12.2023 р процентна ставка становить 3,5 % і за цей період сума відсотків складає 2800 грн; за період з 25.12.2023 року по 22.04.2024 року відсоткова ставка має становити 2,5% в день, а сума нарахованих процентів - 15000 грн; за період з 23.04.2024 по 20.08.2024 року відсоткова ставка має становити 1,5 % і відповідно сума нарахованих відсотків складає 9000 грн; за період з 21.08.2024р. по 04.10.2024 року відсоткова ставка має становити 1%, а сума процентів -2250.00 грн.
З врахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового стягнення заборгованості за відсотками з 09.12.2023 р. по 04.10.2024 р. у розмірі 29050 грн.
Посилання в апеляційній скарзі на розрахунок про стягнення процентів у розмірі 52500,00 грн є безпідставними, оскільки цей розрахунок не враховує обмеження вищезазначеного закону.
Вирішуючи питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у суді першої інстанції у розмірі 10 000 гривень та частково стягнутих оскаржуваним рішенням, колегія суддів виходить із таких норм права та встановлених обставин справи.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. На виконання цієї конституційної норми положеннями статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частина четверта статті 137 ЦПК України імперативно встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, а також ціною позову та значенням справи для сторони.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності підготовки процесуальних документів та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрати за надання правової допомоги пропорційно задоволеним вимогам, що становить 5533,33 грн.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У порядку, визначному ст. 141 ЦПК України, враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що понесені витрати на цій стадії розгляду справи компенсації не підлягають. Зокрема, заявлені представником ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» - адвокатом Руденком К. В. витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4542,00 грн за подання апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.389 ЦПК України судове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. 367-369, п.1 ч.1 ст. 374, ст. 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» - адвоката Руденка Костянтина Васильовича залишити без задоволення.
Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 25 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: О. І. Собина
О. М. Черних