Справа № 369/4279/26
Провадження № 2/369/10322/26
РІШЕННЯ
Іменем України
27.08.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Дубас Т.В.,
при секретарі Мосійчук А.С
розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») звернулась через підсистему «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.
Зазначені позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 30.03.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 (в якості позичальника) укладено Договір № 2108945510688.
03.04.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 (в якості позичальника) укладено Договір № 2109375118911.
27.03.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 (в якості позичальника) укладено Договір № 2108669475451.
Вищезазначені договори містять ідентичні умови, крім розміру кредиту. Так,
згідно п.1.1 договорів за цим договором товариством зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 1 000 грн. (договір № 2108945510688 від 30.03.2021), 5 500 грн. (договір № 2109375118911 від 03.04.2021), 1 200 грн. (договір № 2108669475451 від 27.03.2021) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.
Відповідно до п.1.9 договорів граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 (один) рік.
Згідно п.1.4 вищезазначених договорів, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (процентна ставка), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2.00 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1.64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в), д) тип процентної ставки - фіксована.
Як зазначено представником позивача на виконання вищезазначених договорів товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» було перераховано відповідачу відповідні кошти.
Згідно п.п. 1.5., 1.6. договорів у разі підписання електронного договору договір буде вважатись укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства. Датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових, а саме: цього договору; самої заяви-анкети; правил, паспорту кредиту; повідомлення суб`єкта персональних даних про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані) вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до п. 4.3. Договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідач свого обов`язку за вищезазначеними договорами не виконав та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені договорами.
01.12.2021 було укладено договір № 1-12 відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитним договорами до позичальників, в тому числі за договорами № № 2108945510688, 2109375118911, 2108669475451.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитним договорами до позичальників, в тому числі за договорами № № 2108945510688, 2109375118911, 2108669475451.
Враховуючи невиконання відповідачем умов договору № 2108945510688 від 30.03.2021 загальний розмір його заборгованості за даним договором становить 17 114,75 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 980,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 16 134,75 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги на дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,00 грн., заборгованість за комісіями - 0,00 грн., інфляційні збитки - 0,00 грн., нараховані 3 % річних - 0,00 грн.
Враховуючи невиконання відповідачем умов договору № 2109375118911 від 03.04.2021 загальний розмір його заборгованості за даним договором становить 96 602,55 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 5 500,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 91 102,55 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги на дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,00 грн., заборгованість за комісіями - 0,00 грн., інфляційні збитки - 0,00 грн., нараховані 3 % річних - 0,00 грн.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просив суд стягнути заборгованість за договором № 2109375118911 від 03.04.2021 у розмірі 44 715,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 5 500,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 39 215,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги на дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,00 грн., заборгованість за комісіями - 0,00 грн., інфляційні збитки - 0,00 грн., нараховані 3 % річних - 0,00 грн.
Враховуючи невиконання відповідачем умов договору № 2108669475451 від 27.03.2021 загальний розмір його заборгованості за даним договором становить 17 051,97 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 987,59 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 16 064,38 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги на дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,00 грн., заборгованість за комісіями - 0,00 грн., інфляційні збитки - 0,00 грн., нараховані 3 % річних - 0,00 грн.
Загальний розмір заборгованості відповідача по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищезазначеними договорами становить 78 881,72 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 7 467,59 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 71 414,13 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги на дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,00 грн., заборгованість за комісіями - 0,00 грн., інфляційні збитки - 0,00 грн., нараховані 3 % річних - 0,00 грн.
У зв`язку з чим представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договорами у розмірі 78 881,72 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито позовне провадження у справі, призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на подання відзиву та заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Поряд з цим, відповідач ухвалу суду про відкриття провадження не отримав оскільки рекомендоване повідомлення та конверт повернулися до суду.
Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву до суду не направив.
Згідно ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Як вбачається із матеріалів справи, 30.03.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 (в якості позичальника) укладено Договір № 2108945510688.
03.04.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 (в якості позичальника) укладено Договір № 2109375118911.
27.03.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 (в якості позичальника) укладено Договір № 2108669475451.
Вищезазначені договори містять ідентичні умови, крім розміру кредиту. Так,
згідно п.1.1 договорів за цим договором товариством зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 1 000 грн. (договір № 2108945510688 від 30.03.2021), 5 500 грн. (договір № 2109375118911 від 03.04.2021), 1 200 грн. (договір № 2108669475451 від 27.03.2021) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.
Відповідно до п.1.9 договорів граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 (один) рік.
Згідно п.1.4 вищезазначених договорів, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (процентна ставка), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2.00 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1.64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в), д) тип процентної ставки - фіксована.
Згідно п.п. 1.5., 1.6. договорів у разі підписання електронного договору договір буде вважатись укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства. Датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових, а саме: цього договору; самої заяви-анкети; правил, паспорту кредиту; повідомлення суб`єкта персональних даних про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані) вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до п. 4.3. Договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
За змістом ст. ст. 626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У ст. 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 12 ст. 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію».
Отже, вказані договори від 30.03.2021, 03.04.2021 та 27.03.2021 укладені у формі електронного документу, що не суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншого законодавства.
01.12.2021 було укладено договір № 1-12 відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитним договорами до позичальників, в тому числі за договорами № № 2108945510688, 2109375118911, 2108669475451.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитним договорами до позичальників, в тому числі за договорами № № 2108945510688, 2109375118911, 2108669475451.
Представник позивача звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за вищезазначеними договорами у загальному розмірі 78 881,72 грн.
Проте, ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.
Аналізуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що звертаючись до суду з даним позовом та для підтвердження своєї позиції позивач мав би надати до суду належні докази з приводу фактичного виконання кредитором (товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування») обов`язку переказу коштів на відповідний картковий рахунок відповідача, зокрема первинні бухгалтерські документи з даного приводу. В той же час такого обов`язку позивачем дотримано не було.
На підтвердження зарахування коштів за договорами № № 2108945510688, 2109375118911, 2108669475451 представник надав до суду довідки щодо підтвердження переказу грошових коштів та відповідні розрахунки заборгованості за кредитними договорами.
Проте, розрахунки заборгованості не є доказом наявності заборгованості по договору, оскільки не належить до засобів доказування, передбачених ст. 76 ЦПК України, і не є первинним бухгалтерським документом.
Посилання представника позивача на такі розрахунки як на підставу задоволення позовних вимог є необґрунтованим, оскільки розрахунки заборгованості є внутрішніми документами фінансових установ та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. Такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 13 травня 2020 року у справі № 219/1704/17.
Із вищезазначених довідок Щодо підтвердження переказу грошових коштів наданих товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Вей Фор Пей» не можливо ідентифікувати належність відповідного номера карти НОМЕР_1 саме відповідачу, і як наслідок - встановити чи отримував ОСОБА_1 кредитні кошти на неї.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Фактично позивачем не надано належних та допустимих доказів видачі позичальнику кредиту у заявленій сумі, зокрема, меморіального ордеру чи іншого первинного бухгалтерського документу, щоб підтвердив перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника первісним кредитором, чи виписки з рахунку кредитора за дату виплати коштів відповідачу відповідно до норм Закону України «Про платіжні послуги» та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про те, що належних та допустимих доказів фактичної видачі кредиту відповідачу матеріали справи не містять, відтак такі твердження представника позивача не можуть бути прийняті судом. За таких умов у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача в порядку повернення кредиту будь-яких коштів.
В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, включаючи витрати на правову допомогу, суд покладає на позивача.
На підставі вищевикладеного, ст. ст. 626, 628, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 2, 12, 76-77, 82, 141, 263-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Тетяна ДУБАС