Судові рішення

Рішення № 139287912 у справі № 569/8055/26 від 27.08.2026

Рішення від 27.08.2026 у цивільній справі № 569/8055/26 (категорія «Позики, кредиту, банківського вкладу»). Суд: Рівненський міський суд Рівненської області, суддя Панас О. В.

Справа№ 569/8055/26
СудРівненський міський суд Рівненської області
СуддяПанас О. В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПозики, кредиту, банківського вкладу
Дата ухвалення27.08.2026
Надійшло до реєстру28.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139287912

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Справа № 569/8055/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді Панас О.В.

при секретарі судового засідання Литвиненко В.М.

з участю

представника відповідача адвоката Бойчука К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Абекор" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

в с т а н о в и в:

У провадженні Рівненського міського суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Абекор" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Просили стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Абекор" заборгованість за кредитним договором № 1601491 від 20.03.2025 року в сумі: 39 121,76 грн., яка складається з: 21 796,00 грн. тіло кредиту та 17 325,76 грн. нараховані проценти, сплачені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. та сплачені витрати, а саме за відправку документів Відповідачу у розмірі 176,58 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У відповіді на відзив просили розглядати справу за відсутності представника позивача на підставі наявних доказів, позов задовольнити в повному обсязі..

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Представник відповідача адвокат Бойчук К.М., який діє згідно ордеру серії ВК № 1215259, у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково з підстав , зазначених у відзиві на позов.

Свою правову позицію обґрунтував наступними доводами.

Позивач вказує, що ТОВ «ФК «АБЕКОР» уклало електронний кредитний договір № 1601491 з ОСОБА_1 , загальний розмір наданого кредиту складає 25 000,00 грн., строком на 78 днів з кінцевим терміном повернення до «05» червня 2025 року. В подальшому сторони підписували додаткові угоди, відповідно до яких, продовжували строк дії договору. У зв`язку з невиконанням умов договору у Відповідача виникла прострочена заборгованість перед Позивачем в розмірі 21 796,00 грн. тіло кредиту та 17 325,76 грн. нараховані проценти .

З такими вимогами ОСОБА_1 не згідний, вважає їх незаконними.

ОСОБА_1 вказує, що будь-яких заявок на укладення додаткових угод він не подавав і вони не долучені до позовної заяви. З приводу електронних підписів одноразовим індентифікатором додаткових угод, то ОСОБА_1 вважає що дані підписи є ідентифікаторами доступу ОСОБА_1 до електронного кабінету, оскільки саме при внесенні сум на погашення боргу перед ТзОВ ФК «Абекор» автоматично відбувається підписання додаткових угод на зменшену суму боргу та новий період.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Отже заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору № 1601491 від «20» березня 2025 року становить 25000 (сума кредиту) + 13068 (заборгованість по відсотках) - (11583 +23119,32 (суми погашення кредиту)) = 3365,68 грн

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу то вважає вони є необгрунтованими, неспівмірними та є явно завищеними з огляду на складність справи, виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З оглянутої відповіді на відзив, вбачається, що позивач не погоджується з доводами відповідача та просить задовольнити їхній позов.

Ухвалою суду від 07.04.2026 року прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Абекор"до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі, призначено розгляд справи з викликом сторін. Ухвалою суду від 08.04.2026р. за клопотанням представника позивача постановлено витребувати в АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", код ЄДРПОУ 14282829, Адреса: 04070, Київ, вул. Андріївська, 4 : інформацію чи емітована платіжна карта - маска карти НОМЕР_1 на ім`я Відповідача - ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ; виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів, відкритого до платіжної картки НОМЕР_1 за період з 20.03.2025 року по 21.03.2025 року щодо здійснення надходження коштів у сумі 25 000,00 грн., (у разі проведення у вказаний період часу інших операцій, крім як на суму 25 000,00 грн. - їх відображення у виписці не здійснювати для дотримання приписів законодавства щодо забезпечення охорони інформації, яка містить банківську таємницю).

На виконання ухвали суду 04.05.2026 (№31267/26-вх.) надійшла інформація з АТ «ПУМБ», з якої вбачається, що в Банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) була випущена банківська платіжна картка (далі-БПК) НОМЕР_3 до рахунку № НОМЕР_4 у гривні. В результаті аналізу операцій, здійснених по карті НОМЕР_3 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 20.03.2025 по 21.03.2025- була виявлена операція по надходженню грошових коштів у сумі 25 000,00 грн через сервіс іншого банку.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 20.03.2025 року ТОВ «ФК «АБЕКОР» (далі - Позивач, Кредитор) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Позичальник) за допомогою інформаційно телекомунікаційної системи ТОВ «ФК «АБЕКОР» уклали електронний кредитний договір № 1601491 (далі, Кредитний договір).

Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 25 000,00 грн. Позивач виконав свої зобов`язання перед Позичальником за кредитним договором та надав кредит в сумі 25 000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника. Строк кредиту 78 днів з кінцевим терміном повернення до «05» червня 2025 року (включно).

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці (Графік платежів) обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до кредитного договору. Графік платежів містить обчислення загальної вартості кредиту для Позичальника та реальної річної та процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до п. 2.1. вищевказаного договору кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, враховуючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що емітована банком України.

Згідно з п. 4.1. Строк кредиту може бути продовжено за ініціативою Позичальника на кількість днів, запропоновану Кредитором (умови продовження строку кредиту, що пропонуються Кредитором, публікуються на Сайті), на підставі правочину, що укладається між Сторонами.

Кредитний договір та додаток №1 до договору підписано Відповідачем з використанням кваліфікованого електронного підпису одноразовим ідентифікатором «w67285». Відповідно до квитанції за сплату №20167-1363-2[телефон приховано].03.2025 на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 зараховано грошові кошти в сумі 25 000,00 грн., що здійснювалось за допомогою системи EasyPay, час операції 20.03.2025 об 13:11:01.

Згідно з п. 1.3.2. кредитного договору періодичність сплати платежів: 1-й платіж через 28 дн. (період, що починається з моменту укладення Договору та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати першого платежу, далі по тексту - перший період користування кредитом); 2-й платіж через 50 днів (період, що починається з наступного дня, що слідує за останнім днем першого періоду користування кредитом та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати другого платежу, (далі по тексту - другий період користування кредитом).

Судом також встановлено, що «16» квітня 2025 року Відповідач уклав Додаткову угоду до Кредитного договору № 1601491 від 20.03.2025року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, Сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: «05» липня 2025 року.

«16» травня 2025 року Відповідач уклав Додаткову угоду до Кредитного договору № 1601491 від 20.03.2025року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, Сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: «19» липня 2025 року.

«30» травня 2025 року Відповідач уклав Додаткову угоду до Кредитного договору № 1601491 від 20.03.2025року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, Сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: «02» серпня 2025 року.

«13» червня 2025 року Відповідач уклав Додаткову угоду до Кредитного договору № 1601491 від 20.03.2025року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, Сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: «16» серпня 2025 року.

«27» червня 2025 року Відповідач уклав Додаткову угоду до Кредитного договору № 1601491 від 20.03.2025року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, Сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: «15» вересня 2025 року.

«27» липня 2025 року Відповідач уклав Додаткову угоду до Кредитного договору № 1601491 від 20.03.2025року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, Сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: «15» жовтня 2025 року.

«26» серпня 2025 року Відповідач уклав Додаткову угоду до Кредитного договору № 1601491 від 20.03.2025року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, Сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: «14» листопада 2025 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ч. 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

ТОВ «Фінансова компанія «Абекор» взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором виконало в повному обсязі та в обумовлені в договорі терміни.

У зв`язку з невиконанням умов договору у Відповідача виникла прострочена заборгованість перед Позивачем в розмірі 39121,76 грн., яка складається з : 21796,00 грн. -тіло кредиту, 17325,76 грн. - нараховані проценти, що підтверджується оглянутим розрахунком.

Аналізуючи зміст наданого позивачем розрахунку суд погоджується з розміром вказаної у ньому заборгованості за тілом кредиту в розмірі 21796,00 грн. та нарахованими процентами в сумі 17325,76 грн., що разом становить 39 121,76 грн.

Таким чином, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, факти, викладені у позовній заяві, які відповідачем не спростовані, суд вважає, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Абекор» за кредитним договором №1601491 від 20.03.2025 р. становить 39121,76 грн., а відтак суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову повністю. Відповідно до ст. 141 ЦПК підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача понесені судові витрати - судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Для підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано суду копію договору про надання правової (правничої) допомоги №22122025 від 22.12.2025, копію Акту приймання -передачі наданих послуг від 31.03.2026 , копія рахунку № 1601491 від 30.03.2026, де зазначена сума на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

При визначенні розміру компенсації за правничу допомогу суд враховує, складність справи, яка є малозначною справою, розглядалася у спрощеному позовному провадженні, без участі сторін, незначний об`єм робіт виконаний безпосередньо адвокатом. Крім того, з долучених до справи доказів не вбачається достовірних доказів затрати визначеного робочого часу адвоката на спілкування, підготовку нормативної бази позову та пред`явлення його до суду.

При вирішення вимоги щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд враховує правову позицію висловлену Великою Палатою ВС в ухвалі від 25.03.2026 № 372/6826/24 щодо витрат на правничу допомогу, .

23. У пункті 2 частини третьої статті 141 ЦПК України визначені аналогічні критерії, які суд враховує при вирішенні питання про розподіл судових витрат, а саме «чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес», які по суті є оцінкою співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, що наведені і в частині четвертій статті 137 ЦПК України.

24. Тому, на думку колегії суддів, очевидно, що приписи пункту 3 частини третьої статті 141 ЦПК України потрібно застосовувати комплексно з урахуванням положень частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України.

25. Відтак зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, за цим критерієм не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

26. Водночас у пунктах 1, 3, 4 частини третьої, частинах четвертій, дев`ятій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу та не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

27. Такими критеріями є: 1) пов`язаність цих витрат з розглядом справи;

2) поведінка сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

3) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадія розгляду справи, на якій такі дії вчинялися; 4) сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку; 5) сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку; 6) зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони.

28. Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що такий підхід є сталим у практиці Касаційного цивільного суду. Неоднаковий підхід до вирішення цього питання за подібних обставин справи Верховним Судом не сприятиме динамічному розвитку судової практики та не дасть змоги забезпечити розумну передбачуваність судових рішень.

29. Водночас колегія суддів наголосила, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 сформулювала висновок щодо порядку застосування правил частин четвертої - шостої статті 137 та частини третьої статті 141 ЦПК України, а саме про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, за критерієм співмірності розміру витрат на правничу допомогу (за клопотанням сторони або з власної ініціативи).

З врахуванням вищевикладеного, при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд бере до уваги дійсність, необхідність та розумність юридичних послуг, вартість яких заявлено позивачем до відшкодування, виходячи з конкретних обставин справи, а також докази, надані представником на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу та враховуючи заперечення відповідача, суд зменшує розмір правничої допомоги, враховуючи надані послуги щодо підготовки та подання позовної заяви про стягнення заборгованості , який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача до 1000,00 грн.

Крім того, слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати за відправку документів відповідачу на суму 176,58 грн.

Всього слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на загальну суму 3838,98 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Абекор" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Абекор" заборгованість за кредитним договором № 1601491 від 20.03.2025 року у розмірі 39 121 ( тридцять дев`ять тисяч сто двадцять одна ) грн. 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Абекор" понесені судові витрати в сумі 3838 ( три тисячі вісімсот тридцять вісім ) грн. 98 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Абекор", місцезнаходження: 04080, м.Київ, Подільський район, вул. Костянтинівська, буд. 75, прим. 601 А, код ЄДРПОУ 39287145 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 27.08.2026.

Суддя О.В.Панас

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
28.09.2026 Ухвала № 140155036 Рівненський апеляційний суд
28.09.2026 Ухвала № 140155035 Рівненський апеляційний суд
21.09.2026 Ухвала № 139904807 Рівненський апеляційний суд
08.04.2026 Ухвала № 135747997 без тексту Рівненський міський суд Рівненської області
07.04.2026 Ухвала № 135618922 без тексту Рівненський міський суд Рівненської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 14282829. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг