707/1060/26
2/707/1052/26
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
26 серпня 2026 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Морозова В.В.
за участю:
секретаря судового засідання Швидкої І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, у якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку доходу щомісячно але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати за правничу допомогу у сумі 6000 грн 00 коп.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21 липня 2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований Наріжанською сільською радою Семенівського району Полтавської області, про що 21 липня 2007 року складено відповідний актовий запис №01.
Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 25.07.2012 року, справа № 2-327/2012 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвано.
Повторно позивач та відповідач уклали шлюб 24 квітня 2020 року, який зареєстрований виконавчим комітетом Чорнявської сільської ради Черкаського району Черкаської області, про що 24 квітня 2020 року складено відповідний актовий запис № 01.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 30.09.2025 року справа № 707/2728/25 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвано.
Сторони від шлюбу мають доньок - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 25.09.2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття, починаючи з 15 серпня 2012 року.
Донька сторін ОСОБА_3 знаходиться на повному утриманні позивача. Відповідач як батько має можливість надавати доньці матеріальну допомогу, однак в добровільному порядку не бажає цього робити, є працевлаштованим.
Враховуючи те, що відповідач зобов`язаний утримувати доньку до досягнення нею повноліття, але добровільно матеріальної допомоги на утримання доньки не надає позивач вимушена звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на утримань дитини в судовому порядку.
Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини надавати може, працевлаштований.
Ухвалою судді Морозова В.В. від 19.03.2026 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
21.04.2026 року представником відповідача ОСОБА_7 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач частково визнає позовні вимоги та згоден на стягнення з нього аліментів у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку доходу щомісячно але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Також, одночасно з відзивом на позовну заяву представником відповідача ОСОБА_7 21.04.2026 р. подано до суду зустрічну ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів.
Ухвалою суду від 29.04.2026 р., постановлено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 28.07.2026 р. судом постановлено зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів об`єднати в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Ухвалою суду від 26.08.2026 р. зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів- залишено без розгляду, оскільки представник позивача за зустрічним позовом подала заяву про залишення заяви без розгляду у зв`язку із тим, що донька сторін ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 досягла повноліття.
Згідно з вимогами частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтями 12, 13 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Чорнявка Черкаського району Черкаської області, мати - ОСОБА_1 , батько - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 15.05.2020 року.
ОСОБА_3 29 квітня 2020 року зареєстрована та проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 та перебуває на її утриманні, про що свідчать витяги з реєстру територіальної громади № 2026/003925640 від 12.03.2026 р. та № 2026/003925724 від 12.03.2026 р.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 2007 року, який рішенням Таращанського районного суду Київської області від 25.07.2012 року розірвано.
Від вказаного шлюбу також мають доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка на момент ухвалення судового рішення досягла повноліття.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 24.04.2020 року, який рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 30.09.2025 року розірвано.
У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечував проти стягнення з нього на користь позивача аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку доходу щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. Заперечення у відзиві щодо позовних вимог стосувалось того, що на момент звернення позивача до суду із позовною заявою з відповідача на користь позивача уже стягувались аліменти на утримання іншої доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини частки з усіх видів його заробітку доходу щомісячно, однак на момент ухвалення судового рішення ОСОБА_5 досягла повноліття, та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 про зменшення розміру стягуваних аліментів на утримання ОСОБА_5 залишено без розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1979 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 798XII (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
З огляду на ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка згідно з Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов`язковою для застосування національними судами, вбачається, що рішення суду повинне бути не тільки законним та обґрунтованим, але й справедливим.
Частинами 1 та 2 статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно із статтею 141СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Згідно частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Як передбачено ч.ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789X11 (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Розмір аліментів, які позивач просить стягнути з відповідача, відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 182 СК України щодо розміру аліментів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебуває на утриманні позивача, а тому відповідно до ст. 180 СК України зобов`язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Враховуючи вищевикладене, розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи надані по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв`язку у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач при подачі позову була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", а відповідач звільнений від сплати судового збору, так як є особою з інвалідністю другої групи згідно копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 від 11.07.2024 р., тому судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп. слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд визначає, що рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн 00 коп., суд зазначає наступне.
На підтвердження понесення позивачем судових витрат до суду надано:
- копію договору № 16 про надання правової допомоги від 12.03.2026 року укладений між адвокатом Манзар Т.В. та ОСОБА_1 ;
- копію акту № 16 прийому наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 16 від 12.03.2026 р.;
- копію квитанції № 16 про сплату 6000 грн 00 коп. ОСОБА_1 адвокату Манзар Т.В. за надання юридичних послуг;
- копію додаткового договору від 16.03.2026 р. до договору № 16 про надання правової допомоги від 12.03.2026 року.
За змістом частин першої - шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України закріплено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи положення статей 137 та 141 ЦПК України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідні для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі.
Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем ОСОБА_1 послуг адвоката та понесення нею витрат на правову допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі наявні підстави для стягнення із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн 00 коп., що є співмірним зі складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Керуючись ст.ст. 180, 182 СК України, ст.ст. 137, 141, 263-265, 279, 430 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 17 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 6000 гривень 00 копійок.
Судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя: В. В. Морозов