ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83
e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128
_______________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"27" серпня 2026 р. Справа № 924/648/26
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"
до Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області
про стягнення 6016,16 грн
встановив: державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області 6016,16 грн, з яких 2326,19 грн боргу за спожиту електричну енергію, 369,33 грн пені, 1479,44 грн інфляційних втрат, 1841,20 грн 15% річних.
Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 22.06.2026 справу №924/648/26 передано на розгляд судді Заярнюку І. В..
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 01.07.2026 задоволено самовідвід судді Заярнюка І. В. від розгляду справи №924/648/26, матеріали справи №924/648/26 передано для вирішення питання про заміну відведеного судді в порядку ст. 32 ГПК України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2026 справу №924/648/26 передано на розгляд судді Виноградовій В. В..
Ухвалою суду від 02.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Управлінням фінансів Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області умов публічного договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" у частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.
Позивач вказує, що Управління фінансів Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області перебувало у нього на постачанні електричної енергії як постачальника "останньої надії" у період - січень 2021 року. Однак, відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зазначеного управління стан суб`єкта: припинено, дата запису: 03.12.2021, підстава для внесення запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи: державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті реорганізації.
Посилаючись на розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій", зазначає, що Ізяславську райдержадміністрацію Хмельницької області реорганізовано шляхом приєднання до Шепетівської райдержадміністрації.
З огляду на наведене вважає, що відбулось універсальне правонаступництво усього майна, майнових прав та обов`язків від Управління фінансів Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області до Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області.
Оскільки, як стверджує позивач, відповідач є правонаступником майнових прав та обов`язків Управління фінансів Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області, саме на нього покладається обов`язок сплатити відповідну заборгованість.
Як правові підстави позову вказує зокрема положення ст. ст. 91, 104, 107, 525, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 46, 57, 58 Закону України "Про ринок електричної енергії".
Відповідач у відзиві на позовну заяву (від 19.07.2026) просить відмовити у задоволенні позову. Покликаючись на положення "Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1321, стверджує, що обсяг та види зобов`язань правонаступника реорганізованої районної державної адміністрації визначається виключно передавальним актом.
Повідомляє, що на підставі розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 16.01.2021 року №132/2021-р "Про організацію районних державних адміністрацій Хмельницької області" було утворено комісію з реорганізації Ізяславської районної державної адміністрації та встановлено двомісячний строк для заявлення кредиторами вимог.
Вказує, що позивач не звернувся з офіційною вимогою до Управління фінансів Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області та до Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області щодо сплати заборгованості та включення її до передавального акта. Таким чином, на підставі розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 26.03.2021 №343/2021-р "Про затвердження передавального акта Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області" було затверджено передавальний акт нефінансових, фінансових активів та зобов`язань станом на 16.03.2021 від Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області до правонаступника - Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області. Враховуючи зазначене вище, стверджує, що серед зобов`язань зазначеного акта не вказано заборгованість за постачання електроенергії як послуги або товару або інших поточних зобов`язань.
Висновує, що невключена заборгованість у передавальний акт не може вважатись такою, яку необхідно було погасити Шепетівською районною державною адміністрацією як правонаступником Ізяславської районної державної адміністрації, оскільки це суперечило б ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України, а саме: зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.
Зауважує, що згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Управління фінансів Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області фактичною датою припинення є 15.03.2021.
Окрім цього, повідомляє про зміну власника частини будівлі, в якій розміщувалось Управління фінансів Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області, а саме на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2024 №89 "Про передачу нерухомого майна у власність Ізяславської міської територіальної громади Шепетівського району Хмельницької області" відповідну будівлю загальною площею 531,1 кв. м передано у власність Ізяславської міської територіальної громади.
Вважає, що відповідно до умов договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" Шепетівська районна державна адміністрація не є споживачем і не була ним під час виникнення боргу, не підписувала будь-яких підтверджуючих документів щодо наявності боргу, зокрема актів звірки, та не володіє об`єктом, до якого приєднана електромережа.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (позивач) здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу на підставі ліцензії, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.11.2018 №1344.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1023-р від 12.12.2018 (зі змінами) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" на період з 1 січня 2019 р. до 31 грудня 2026 р.; визначено територією провадження діяльності зазначеного підприємства територію України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
Відповідно до наявного в матеріалах справи листа акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" від 06.01.2021 №2021-0513-48, адресованого заступнику директора з питань функціонування ПОН ДПЗД "Укрінтеренерго" та доданого до нього повідомлення про споживачів, постачання електричної енергії, яким здійснюється постачальником "останньої надії" ДПЗТ "Укрінтеренерго", які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу/передачі споживачем електричної енергії, який з 01.01.2021 перебуває на поставці у ДПЗД "Укрінтеренерго", зазначено Управління фінансів Ізяславської РДА із фактичною адресою площадки вимірювання: м. Ізяслав, Незалежності, 43 (орієнтовний місячний обсяг споживання електроенергії по ТКОЕЕ - 742 кВт*год) та м. Ізяслав, вул. Шевченка, 12 (орієнтовний місячний обсяг споживання електроенергії по ТКОЕЕ - 12 кВт*год).
Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" як постачальником "останньої надії" на офіційному веб-сайті підприємства розміщено договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", комерційну пропозицію до договору, додаток №1 до комерційної пропозиції.
Відповідно до п. 1.1 договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - договір) цей договір є публічним договором приєднання споживача (далі - споживач) до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" - Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - постачальник) споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим договором випадках. Цей договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору.
Положеннями п. 1.2 договору встановлено, що умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів України.
За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору).
Згідно з п. 3.1 договору постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.
Пунктом 3.2 договору визначено, що постачальник забезпечує гарантоване та безперервне постачання електричної енергії споживачу протягом всього строку постачання, у разі: банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; зупинення або припинення дії ліцензії попередньому електропостачальнику на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу; невиконання або неналежного виконання попереднім електропостачальником вимог правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; необрання споживачем нового електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; в інших випадках, передбачених ПРРЕЕ.
У п. 3.4 договору встановлено, що електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальника, постачання електричної енергії на об`єкт призупиняється.
Відповідно до положень п. 3.6 договору постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за електричну енергію, що не визначена цим договором.
Початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ у разі укладення договору між сторонами (п. 3.7 договору).
За умовами п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком 1 до цього договору.
Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію, згідно з п. 5.2 договору, зазначається в комерційній пропозиції. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію.
У п. 5.8 договору зазначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до п. 5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунку за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
У п. 5.11 договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені; пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором; споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.
Відповідно до пп. 1 п. 6.1 споживач має право отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому договорі, та відповідно до пп. 2 п. 6.2 договору - зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
У свою чергу постачальник має право отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію (пп. 1 п. 7.1 договору) та зобов`язаний забезпечувати постачання електричної енергії в порядку та на умовах визначених цим договором (п. п.1 п. 7.2 договору).
Пунктом 9.1 договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб (п. 13.1 договору).
Додатком 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є комерційна пропозиція №3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" (далі - комерційна пропозиція).
Відповідно до п. 4.1 комерційної пропозиції споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. У разі неотримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Ця норма не застосовується до акцептування умов Договору, порядок якого визначений пунктом 7.1 даної комерційної пропозиції. Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора систем розподілу (передачі) (далі - ОС).
За умовами п. 4.2 комерційної пропозиції остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.
Рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС постачальнику. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відправленням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом). У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідно електронного повідомлення (лист, факс та інше) (п. 4.3 комерційної пропозиції).
Відповідно до п. 4.4 комерційної пропозиції акт купівлі - продажу складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС. Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку. Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника. Оригінал акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу споживача. Підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника.
У разі наявності зауважень до акту купівлі-продажу, споживач оформляє протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. До усунення розбіжностей сторони керуються даними, що зазначені в акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей.
У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.
Споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії через постачальника (п. 5.1 комерційної пропозиції).
У п. 6.1 комерційної пропозиції визначено, що за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) постачальника.
Згідно з п. 7.4 комерційної пропозиції споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.
Відповідно до п. 13.1 комерційної пропозиції нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (штраф, пеня) не звільняє споживача від обов`язку відшкодувати постачальнику в повному обсязі збитки, спричинені порушенням мов договору.
Керуючись статтею 259 ЦК України сторони домовились встановити в цьому договорі збільшений строк позовної давності: строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п`ять років; строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) тривалістю п`ять років (п. 14.1 комерційної пропозиції).
У звіті щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника ДПЗД "Укрінтеренерго" ПОН, які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) АТ "Хмельницькобленерго", за розрахунковий період - січень 2021 року, зазначено, що фактичний корисний відпуск електроенергії по ТКОЕЕ в Управління фінансів Ізяславської РДА становить 521 кВт*год.
На підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії за січень 2021 року постачальником -ДПЗД "Укрінтеренерго" виставлено споживачу - Управлінню фінансів Ізяславської РДА рахунок №00[телефон приховано]/21/О01/10383 від 12.02.2021 про сплату 2326,19 грн за спожиту у січні 2021 року електричну енергію по 2 класу напруги у кількості 521 кВт*год. У рахунку зазначено, що він має бути оплачений протягом 5 банківських (робочих) днів та в разі несплати постачальник вправі вимагати сплати пені.
Також позивачем складено акт 004953 від 31.01.2021 купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" між постачальником ПДЗД "Укрінтеренерго" та споживачем Управління фінансів Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області за січень 2021 року щодо 521 кВт*год електричної енергії на суму 2326,19 грн. В акті зазначено, що він складається на підставі даних про фактичне споживання споживача, отриманих від оператора системи розподілу/передачі (АТ "Хмельницькобленерго"), споживач в триденний термін після отримання акту купівлі-продажу підписує його зі свого боку та повертає постачальнику; у разі наявності розбіжностей у даних зазначених в акті купівлі-продажу, споживач та постачальник до моменту усунення таких розбіжностей керується даними, вказаними оператором системи розподілу/передачі, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей; у разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку акту купівлі-продажу або його не підписання з боку споживача у строки, встановлені комерційною пропозицією №3 від 07.06.2029, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.
На підтвердження надіслання ДПЗД "Укрінтеренерго" Управлінню фінансів Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області наведених вище рахунку, акту, а також договору і повідомлення №44/09-001473 до матеріалів справи долучено копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.02.2021, згідно з яким адресату вручено вказане відправлення 24.02.2021.
Відповідно до долученої позивачем до позову довідки від 16.06.2026, в результаті реорганізації 03.12.2021 проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - Управління фінансів Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області.
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" як постачальник "останньої надії", посилаючись на дані ЄДРЮОФОП та ГФ щодо припинення Управління фінансів Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області на підставі рішення про реорганізацію, звернулося до Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області з вимогою №44/11-010210 від 05.02.2025 щодо сплати 2326,19 грн заборгованості за спожиту електричну енергію та 3140,39 грн нарахувань (1400,2 грн інфляційних нарахувань, 369,39 грн пені, 1370,86 грн 15% річних), долучивши зокрема рахунок на оплату від 12.02.2021, акт купівлі - продажу від 31.01.2021.
У відповідь Шепетівська районна державна адміністрація Хмельницької області листом №12/04-14-183/2025 від 20.02.2025, зазначивши, що за передавальним актом нефінансових та фінансових активів та зобов`язань станом на 16.03.2021 від Ізяславської РДА Хмельницької області до правонаступника - Шепетівської РДА, що затверджений розпорядженням першого заступника голови Хмельницької ОДА від 23.03.2021, відсутня заборгованість перед ДПЗД "Укрінтеренерго", повідомила, що така заборгованість не рахується за Шепетівською районною державною адміністрацією та не підлягає сплаті.
Відповідачем до матеріалів справи долучено: розпорядження Хмельницької обласної держаної адміністрації від 16.01.2021 №132/2021-р "Про реорганізацію районних державних адміністрацій Хмельницької області", відповідно до якого на виконання розпорядження КМ України від 16.12.2020 №1635-р "Про утворення районних державних адміністрацій", постанови КМ України від 16.12.2020 "Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються" утворено відповідні комісії з реорганізацій районних державних адміністрацій, в тому числі Ізяславської РДА та від 26.03.2021 №343/2021-р "Про затвердження передавального акта Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області" (з додатками), відповідно до якого у зв`язку з реорганізацією Ізяславської РДА Хмельницької області шляхом приєднання до Шепетівської РДА Хмельницької області затверджено передавальний акт нефінансових, фінансових активів та зобов`язань станом на 16.03.2021 від Ізяславської РДА Хмельницької області до правонаступника - Шепетівської РДА.
У передавальному акті зазначено, що у зв`язку з реорганізацією Ізяславської РДА Хмельницької області шляхом приєднання до Шепетівської РДА Хмельницької області, правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків стосовно всіх кредиторів та боржників є Шепетівська РДА.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Згідно зі ст. ст. 15 і 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи спірні правовідносини виникли з приводу сплати боргу за спожиту електроенергію в результаті постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Положеннями ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).
Частиною першою ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із матеріалів справи слідує, що між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" як постачальником та Управлінням фінансів Ізяславської РДА як споживачем виникли правовідносини на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який є публічним договором приєднання споживача і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" - Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим договором випадках. Цей договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору (п.1.1 договору).
Разом із тим, умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів України (п. 1 2 договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (ч. 5 ст. 633 ЦК України).
Положеннями ч. 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначено Законом України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019-VIII (далі - Закон №2019-VIII).
Відповідно до ст. 4 Закону №2019-VIII учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Постачальник "останньої надії" - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу (п. 137 ч. 1 ст. 1 Закону №2019-VIII).
Частиною 1 ст. 64 Закону №2019-VIII передбачено, що постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або припинення дії ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.
Згідно з ч. 6 ст. 64 Закону №2019-VIII постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) (п. 155 ч. 1 ст. 1 Закону); та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.
За приписами ч. ч. 8, 9 Закону №2019-VIII (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.
Отже, аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у ч. 1 ст. 64 Закону №2019-VIII, постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до п. 137 ч. 1 ст. 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання споживача до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником. Таких висновків дотримується Верховний Суд, зокрема в постанові від 20.09.2021 у справі 3910/8958/20.
Крім того, взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312 (далі - Правила).
У силу положень п. 1.2.9 Правил постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який розробляється постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Відповідно до приписів п. 3.4.4. Правил постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. У цьому випадку покази засобу вимірювання визначаються постачальником послуг комерційного обліку на дату початку фактичного постачання електричної енергії в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
У п. 6.2.4 Правил встановлено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2 та 6.2.3 цієї глави. Адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача (споживачів) на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" постачальнику (постачальникам) послуг комерційного обліку.
Відповідно до положень пункту 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (у редакції, чинній до 01.07.2024) до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор систем розподілу (далі - ОСР).
З матеріалів справи слідує, що державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (позивач) здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу на підставі ліцензії, виданої постановою НКРЕКП від 06.11.2018 №1344.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р визначено державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" постачальником "останньої надії" з 1 січня 2019 р., територією провадження діяльності зазначеного підприємства визначено територію України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
АТ "Хмельницькобленерго" як ОСР та адміністратором комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії щодо споживача у спірний період, відповідно до вимог ПРРЕЕ було надано позивачу інформацію про переведення споживача на постачання електричної енергії до позивача як постачальника "останньої надії".
Так, листом від 06.01.2021 №2021-0513-48 з повідомленням оператора системи про споживачів, постачання електричної енергії, яким здійснюється постачальником "останньої надії" "ДПЗД "Укрінтеренерго" повідомлено, що споживача - Управління фінансів Ізяславської РДА переведено на постачання електричної енергії до постачальника "останньої надії" - ДПЗД "Укрінтеренерго" з 01.01.2021.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 46 Закону №2019-VIII ОСР зобов`язаний при застосуванні процедур зміни/заміни електропостачальника надавати новому електропостачальнику інформацію про споживачів, приєднаних до його системи розподілу, яким здійснював продаж попередній електропостачальник, в обсягах та порядку, визначених Регулятором. ОСР щомісяця надає постачальнику "останньої надії" звіти щодо фактичного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку, на підставі яких постачальник "останньої надії" визначає обсяг спожитої електричної енергії кожним споживачем.
На виконання договору ДПЗД "Укрінтеренерго" та на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії, отриманих від ОСР, споживачу було виставлено: на підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії за січень 2021 року - рахунок № 0[телефон приховано]/21/О01/10383 від 12.02.2021 та акт №004953 купівлі-продажу електроенергії за січень 2021 від 31.01.2021 на обсяг споживання електричної енергії - 521 кВт*год на загальну суму 2326,19 грн. Зазначені рахунок та акт були надіслані на адресу споживача рекомендованим поштовим відправленням, яке було отримано 24.02.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону №2019-VIII електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Таке право електропостачальника передбачено і пп. 1 п. 7.1 договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Поряд з тим, за приписами п. 1 ч. 3 статті 58 Закону №2019-VIII споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Такий обов`язок забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору покладено на споживача і п. 6.2. договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Із п. 5.8 договору слідує, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
У силу положень п. 5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунку за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС постачальнику. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відправленням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом) (п. 4.3 комерційної пропозиції).
Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано направлення позивачем 18.02.2021 на адресу споживача, зазначену в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рахунка №00[телефон приховано]/21/О01/10383 від 12.02.2021 про сплату 2326,19 грн за 521кВт*/год електричної енергії та акта купівлі-продажу електричної енергії за січень 2021 року від 31.01.2021. Зазначений акт і рахунок отримано Управлінням фінансів Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області 24.02.2021. Зауважень та заперечень щодо рахунку та акта як то передбачено умовами комерційної пропозиції споживачем не висловлено.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Доказів про сплату позивачу 2326,19 грн за спожиту електричну енергію у визначені строку, так і на час судового розгляду справи суду не подано.
За таких обставин сума основної заборгованості перед позивачем за спожиту Управлінням фінансів Ізяславської районної державної адміністрації електричну енергію становить 2326,19 грн.
Разом з тим, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.12.2021 на підставі рішення про реорганізацію припинено державну реєстрацію Управління фінансів Ізяславської районної державної адміністрації.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" постановлено здійснити реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807IX "Про утворення та ліквідацію районів", шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, згідно з додатком 1.
Відповідно до додатку 1 вказаного розпорядження Ізяславську райдержадміністрацію Хмельницької області реорганізовано шляхом приєднання до Шепетівської районної державної адміністрації.
Згідно з ч. 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. (ч. 1 ст. 106 ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
Розпорядженням Хмельницької обласної держаної адміністрації від 16.01.2021 №132/2021-р "Про реорганізацію районних державних адміністрацій Хмельницької області" на виконання розпорядження КМ України від 16.12.2020 №1635-р, постанови КМ України від 16.12.2020 "Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються" утворено відповідні комісії з реорганізацій районних державних адміністрацій, в тому числі Ізяславської РДА. Відповідно до розпорядженням Хмельницької обласної держаної адміністрації від 26.03.2021 №343/2021-р "Про затвердження передавального акта Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області" (з додатками) в зв`язку з реорганізацією Ізяславської РДА Хмельницької області шляхом приєднання до Шепетівської РДА Хмельницької області затверджено передавальний акт нефінансових, фінансових активів та зобов`язань станом на 16.03.2021 від Ізяславської РДА Хмельницької області до правонаступника - Шепетівської РДА. В передавальному акті зазначено, що у зв`язку з реорганізацією Ізяславської РДА Хмельницької області шляхом приєднання до Шепетівської РДА Хмельницької області, правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків стосовно всіх кредиторів та боржників є Шепетівська РДА.
За сталою правою позицією Верховного Суду при реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво, тобто правонаступництво, при якому все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва право попереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, постанова Верховного Суду від 31.10.2023 у справі №910/21002/21,від 01.12.2022 у справі №917/436/21 та від 08.03.2023 у cправі №909/916/16).
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.
Втім, при реорганізації юридичної особи в формі приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь - яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.09.2020 р. у справі №296/443/16-ц.
У постанові від 29.09.2020 у справі №908/2337/19 Верховний Суд зазначив, що унаслідок приєднання правонаступником завжди буде одна особа, будь-який розподіл прав та обов`язків при таких випадках реорганізації неможливий.
Системний аналіз норм статей 106, 107 ЦК України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" дає підстави стверджувати, що передавальний акт призначений для забезпечення обліку прав та обов`язків, які передаються при реорганізації, і його затвердження як юридичний факт не має самостійного значення для виникнення універсального правонаступництва.
Невключення кредиторських вимог у передавальний акт не змінює та не припиняє права позивача вимагати виконання судових рішень та зобов`язань за договорами.
Унаслідок злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Зважаючи на відсутність повної визначеності у складі майна, правонаступник спрямовує свою волю не на набуття окремих прав або обов`язків, а на набуття усієї їх сукупності. У результаті він вступає навіть у такі правовідносини, про існування яких навіть міг не знати. Відсутність у передавальному акті певного майна чи зобов`язань не свідчить про те, що відповідач не стає правонаступником за ними, оскільки він як єдиний правонаступник приймає усе майно та усі зобов`язання попередника, який припиняється шляхом приєднання.
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31.10.2023 у справі №910/21002/21, від 31.10.2023 у справі № 910/823/22).
З огляду на наведене вище, відбулось універсальне правонаступництво усього майна, майнових прав та обов`язків від Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області до Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області, в тому числі і Управління фінансів Ізяславської районної державної адміністрації. Відповідно Шепетівська районна державна адміністрація стала правонаступником всіх прав та обов`язків Управління фінансів Ізяславської районної державної адміністрації, у тому числі, і обов`язку з оплати заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу.
Вищевказаним спростовуються доводи відповідача, що невключена заборгованість в передавальний акт не може вважатись такою, яку необхідно було погасити Шепетівською районною державною адміністрацією як правонаступником Ізяславської районної державної адміністрації. В контексті наведеного суд критично оцінює і твердження відповідача, що Шепетівська районна державна адміністрація не є споживачем і не була ним під час утворення боргу, не підписувала будь-яких підтверджуючих документів щодо наявності боргу, актів звірки, щодо не звернення позивача до комісії з реорганізації.
Окрім того, враховуючи підстави та предмет позову, недоречними є посилання відповідача на зміни щодо власника частини будівлі, в якому розміщувалось Управління фінансів Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області.
Отже, відповідач як правонаступник управління фінансів Ізяславської районної державної адміністрації в порушення договірних зобов`язань, Закону №2019-VIII, Правил не розрахувався перед позивачем за спожиту електричну енергію в сумі 2326,19 грн, наявність та розмір заборгованості за поставлену позивачем електричну енергії не спростував, будь-яких доказів сплати вартості поставленої електричної енергії у визначеному позивачем розмірі суду не надав.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що позов у частині стягнення 2326,19 грн заборгованості за спожиту електричну енергію є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Окрім того позивачем заявлено до стягнення 369,33 грн пені (нарахованої за період 04.03.2021 - 23.02.2022), 1841,20 грн 15% річних (за період 04.03.2021 - 11.06.2026) та 1479,44 грн інфляційних втрат (за період 01.03.2021 - 11.06.2026).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. ст. 546, 548 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.
У ст. 549 ЦК України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України, у редакції чинній на час виникнення спірних відносин).
Частину 3 ст. 549 ЦК України згідно із Законом № 4196-IX від 09.01.2025 "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб" (набрав чинності 28.02.2025, введено в дію 28.08.2025) доповнено абзацом другим: "Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені".
Частиною 2 ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Як зазначалось вище відповідно до п. 5.11 договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка визначається у комерційній пропозиції.
Положеннями п. 6.1 комерційної пропозиції визначено право постачальника нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Судом враховується, що у період виникнення спірних правовідносин між сторонами, зокрема щодо обов`язку оплати за постачання електричної енергії, права нарахування штрафних санкцій, діяли норми Господарського кодексу України (далі - ГК України) (визнано таким, що втратив чинність, з дня введення в дію Закону № 4196-IX від 09.01.2025 - введено в дію 28.08.2025).
Частиною 2 ст. 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Разом з тим, у п. 13.1 комерційної пропозиції встановлений інший порядок нарахування пені, ніж той, що міститься в ч. 6 ст. 232 ГК України, а саме визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, тобто встановлено.
З огляду на наведене, враховуючи визначені умовами договору та комерційної пропозиції щодо строків оплати за спожиту електроенергію, отримання рахунку споживачем, суд, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 369,33 грн пені, вважає, що ці нарахування є обґрунтованими, арифметично правильними та таким, що підлягає стягненню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 20.08.2025 у справі №910/15292/24).
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанови Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, 27.08.2025 у справі №920/1114/24).
У п. 7.4 комерційної пропозиції зазначено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.
Суд, перевіривши з використанням ІПС "Законодавство" розрахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат, зазначає, що останні заявлені в межах допустимих нарахувань за зазначений період, тому підлягають стягненню.
При цьому судом враховується визначений ст. 14 ГПК України принцип диспозитивності господарського судочинства, відповідно до якого суд розглядає справи в межах заявлених позивачем вимог, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Здійснивши із використанням ІПС "Законодавство" перевірку нарахованих до стягнення сум 15% річних, суд зазначає, що правильним буде нарахування 15% річних у загальній сумі 1840,24 грн, оскільки позивачем при проведенні такого розрахунку не враховано, що у 2024 році 366 днів. Отже, стягненню підлягає 1840,24 грн нарахованих 15% річних, решта нарахувань в сумі 0,96 грн здійснено необґрунтовано, тому в їх стягненні суд відмовляє.
Контррозрахунку нарахувань пені, інфляційних втрат, 15% річних суду не подано.
Відповідно до ст. ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).
Згідно з ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Cудом враховується, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З огляду на вищезазначені положення законодавства та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, а саме в частині стягнення 2326,19 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 369,33 грн пені, 1479,44 грн інфляційних втрат, 1840,24 грн 15% річних. У позові про стягнення 0,96 грн 15% річних суд відмовляє.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із частковим задоволенням позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", оскільки позовна заява подана в електронній формі.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
позов державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області про стягнення 6016,16 грн задовольнити частково.
Стягнути з Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області (30400, Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 47, код 21325769) на користь державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код 19480600) 2326,19 грн (дві тисячі триста двадцять шість гривень 19 коп.) заборгованості, 369,33 грн (триста шістдесят дев`ять гривень 33 коп.) пені, 1479,44 грн (одна тисяча чотириста сімдесят дев`ять гривень 44 коп.) інфляційних втрат, 1840,24 грн (одна тисяча вісімсот сорок гривень 24 коп.) 15% річних, 2661,98 грн (дві тисячі шістсот шістдесят одна гривня 98 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
У решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Суддя В.В. Виноградова