Судові рішення

Ухвала № 139290375 у справі № 127/40132/25 від 27.08.2026

Ухвала від 27.08.2026 у цивільній справі № 127/40132/25 (категорія «Споживчого кредиту»). Суд: Вінницький апеляційний суд, суддя Ковальчук О. В.

Справа№ 127/40132/25
СудВінницький апеляційний суд
СуддяКовальчук О. В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСпоживчого кредиту
Дата ухвалення27.08.2026
Надійшло до реєстру28.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139290375

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Справа № 127/40132/25

Провадження № 22-ц/801/2049/2026

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сичук М. М.

Доповідач :Ковальчук О. В.

УХВАЛА

27 серпня 2026 року Справа № 127/40132/25 м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Ковальчука О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 червня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

08 червня 2026 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області вказаний вище позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за договором позики №102001828 від 13.12.2022 в розмірі 18964,94 грн, із яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 4450 грн; прострочена заборгованість за відсотками 14514,94 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на оплату судового збору в розмірі 2 369 гривень 90 копійок та на правничу допомогу у розмір 3000,00 гривень.

Не погодившись із такими рішеннями суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

04 серпня 2026 року ухвалою Вінницького апеляційного суду витребувано зазначену справу із Вінницького міського суду Вінницької області.

10 серпня 2026 року з Вінницького міського суду Вінницької області надійшла дана цивільна справа для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Разом із тим, суддя - доповідач Ковальчук О. В. з 10 серпня 2026 року по 23 серпня 2026 року перебував у відпустці, що унеможливлювало вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі.

Дослідивши апеляційну скаргу та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що таку скаргу необхідно залишити без руху, оскільки за її подання скаржником не сплачено судовий збір у розмірі, що відповідає розміру ставок судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, визначеному Законом України «Про судовий збір».

Водночас разом із вказаною апеляційною скаргою ОСОБА_1 подала клопотання, у якому просить звільнити її від сплати судового збору або відстрочити його сплату до ухвалення судового рішення, у зв`язку із тим, що її матеріальний стан не дозволяє сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі, оскільки вона самостійно виховує двох малолітніх дітей та перебуває у декретній відпустці.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з частиною третьою цієї статті з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачені умови, за яких суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити особу від сплати судового збору. Такими умовами є, якщо: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).

Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Звернувшись до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору або його відстрочення, на підтвердження свого скрутного майнового стану ОСОБА_1 надала довідку з державного реєстру фізичних осіб- платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків за період січня 2026 року по березень 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 отримувала по 860 грн соціальних виплат щомісячно. Крім цього, ОСОБА_1 надала витяг з актового запису про народження дитини та обмінну карту пологового будинку.

Разом з тим, із наданих апелянткою документів на підтвердження майнового стану неможливо встановити дійсний розмір її доходів за попередній календарний рік, що є однією із умов, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» для встановлення підстав щодо звільнення особи від сплати судового збору.

Таким чином, надані ОСОБА_1 документи не є достатніми доказами на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі, оскільки не відображає у повній мірі майновий стан особи.

Інших доказів, які б свідчили про її майновий стан, зокрема, довідки про доходи, виданої податковим органом, за попередній календарний рік, довідки форми ОК-5, виданої Пенсійним Фондом України, про суми заробітку для нарахування пенсії, страхового стажу, сплати страхових внесків, банківських документів про відсутність за попередній календарний рік коштів на рахунках, інформації щодо наявності чи відсутності нерухомого майна, транспортних засобів тощо, апелянтка суду не надала.

Отже, обставина на яку посилається ОСОБА_1 , як на підставу звільнення від сплати судового збору або його відстрочення є недостатньою та необґрунтованою, у зв`язку з чим, у задоволенні поданого клопотання належить відмовити.

Порядок сплати судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно з підп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовна заява подана до суду у грудні 2025 року, у якій позивач просив стягнути із відповідачки 19 384 грн 94 коп.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що з 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028 грн.

Ураховуючи, що 1,5 відсотка ціни позову менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на момент подання позовної заяви), відтак розмір судового збору за подання позовної заяви складав 3 028 грн.

Згідно з п. 1.6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору в розмірі 150 відсотків, що підлягало сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Разом з тим, вищевказана апеляційна скарга подана до суду через підсистему «Електронний суд», а тому відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» до неї застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 необхідно було здійснити сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3633, 60 грн (3 028 грн х 150% х 0,8) за такими платіжними реквізитами, про що надати апеляційному суду оригінал відповідного платіжного документу:

Отримувач коштів ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача [рахунок приховано]

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від (Дата оскарження справи) по справі (Номер справи), Вінницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Натомість ОСОБА_1 у апеляційній скарзі не зазначила найменування позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал», а також інформації, яка вимагається наведеними вище положеннями ЦПК України, про нього, що позбавляє апеляційний суд можливості, у разі відкриття апеляційного провадження, повідомити його про розгляд апеляційної скарги.

Окрім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України у разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 43 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Проте у порушення вказаних норм процесуального закону ОСОБА_1 не долучила до апеляційної скарги доказів надсилання її копії з додатками позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

Положеннями ч. ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких умов, апеляційну скаргу належить залишити без руху з наданням ОСОБА_1 строку для усунення недоліків, а саме: для надання доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі або ж доказів про звільнення від сплати судового збору, а також для подання виправленої апеляційної скарги з доказами про надсилання її копії позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги або його відстрочення відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 червня 2026 року залишити без руху, про що повідомити апелянтку і надати їй строк для усунення зазначених вище недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У випадку невиконання вимог ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута особі, яка її подала.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ковальчук

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
15.09.2026 Ухвала № 139773910 Вінницький апеляційний суд
04.08.2026 Ухвала № 138744797 Вінницький апеляційний суд
08.06.2026 Рішення № 137374750 без тексту Вінницький міський суд Вінницької області
16.01.2026 Ухвала № 133408011 без тексту Вінницький міський суд Вінницької області